Карл маркс. Фрідріх энгельс. Маніфест комуністичної партії

БУРЖУА   І   ПРОЛЕТАРІЇ

Історія всіх дотепер існуючих суспільств була історією боротьби класів.

Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротше, що гнобить і гноблений перебували у вічному антагонізмі друг до друга, вели безперервну, те сховану, те явну боротьбу, що завжди кінчався революційною перебудовою всього суспільного будинку або загальною загибеллю класів, що борються.

У попередні історичні епохи ми знаходимо майже всюди повне розчленовування суспільства на різні стани, – цілу сходину різних суспільних становищ. У Прадавньому Римі ми зустрічаємо патриціїв, вершників, плебеїв, рабів; у середні століття – феодальних панів, васалів, цехових майстрів, підмайстерів, кріпаків, і до того ж майже в кожному із цих класів – ще особливі градації.

Виниклий з надр загиблого феодального суспільства сучасне буржуазне суспільство не знищило класових протиріч. Воно тільки поставило нові класи, нові умови гноблення й нові форми боротьби на місце старих.

Наша епоха, епоха буржуазії, відрізняється, однак, тим, що вона спростила класові протиріччя: суспільство усе більш і більш розколюється на два більші ворожі табори, на два більш, що стоять друг проти друга, класу – буржуазії й пролетаріат.

Із кріпосних середньовіччя вийшло вільне населення перших міст; із цього стану городян розвилися перші елементи буржуазії.

Відкриття Америки й морського шляху навколо Африки створило для буржуазії, що піднімається, нове поле діяльності. Остиндський і китайський ринки, колонізація Америки, обмін з колоніями, збільшення кількості засобів обміну й товарів взагалі дали нечуваний доти поштовх торгівлі, мореплаванню, промисловості й тим самим викликали в роспадавшемуся феодальному суспільстві швидкий розвиток революційного елемента.

Колишня феодальна, або цехова, організація промисловості більш не могла задовольнити попиту, що зростав разом з новими ринками. Місце її зайняла мануфактура. Цехові майстри були витиснуті промисловим середнім станом; поділ праці між різними корпораціями зникло, поступившись місце поділу праці усередині окремої майстерні.

Але ринки все росли, попит усе збільшувався. Задовольнити його не могла вже й мануфактура. Тоді пара й машина зробили революцію в промисловості. Місце мануфактури зайняла сучасна велика промисловість, місце промислового середнього стану зайняли мільйонери-промисловці, проводирі цілих промислових армій, сучасні буржуа.

Велика промисловість створила всесвітній ринок, підготовлений відкриттям Америки. Всесвітній ринок викликав колосальний розвиток торгівлі, мореплавання й засобів сухопутного повідомлення. Це у свою чергу вплинуло на розширення промисловості, і тією самою мірою, у якій росли промисловість, торгівля, мореплавання, залізниці, розбудовувалася буржуазії, вона збільшувала свої капітали й відтискувала на задній план усі класи, успадковані від середньовіччя.

Ми бачимо, таким чином, що сучасна буржуазії сама є продуктом тривалого процесу розвитку, ряду переворотів у способі виробництва й обміну.

Кожна із цих щаблів розвитку буржуазій супроводжувалася відповідним політичним успіхом. Пригноблений стан при пануванні феодалів, збройна й самоврядна асоціація в комуні, отут – незалежна міська республіка, там – третє, податное стан монархії, потім, у період мануфактури, – противага дворянству в становій або в абсолютній монархії й головна основа великих монархій взагалі, нарешті, із часу встановлення великої промисловості й всесвітнього ринку, вона завоювала собі виняткове політичне панування в сучасній представницькій державі. Сучасна державна влада – це тільки комітет, керуючий загальними справами всього класу буржуазії.

Буржуазії зіграла в історії надзвичайно революційну роль.

Буржуазії, усюди, де вона досягла панування, зруйнувала всі феодальні, патріархальні, ідилічні відносини. Безжалісно розірвала вона строкате феодальне путо, що прив'язувало людину до його «природніх володарів», і не залишила між людьми ніякого іншого зв'язку, крім голого інтересу, безсердечного "чистогану". У крижаній воді егоїстичного розрахунків потопила вона священний трепет релігійного екстазу, лицарського ентузіазму, міщанської сентиментальності. Вона перетворила особисту гідність людини в мінову вартість і поставила на місце незліченних подарованих і придбаних воль одну безсовісну свободу торгівлі. Словом, експлуатацію, прикриту релігійними й політичними ілюзіями, вона замінила експлуатацією відкритої, безсоромної, прямій, черствої.

Буржуазії позбавила священного ореолу всі пологи діяльності, які доти вважалися почесними й на які дивилися з побожним трепетом. Лікаря, юриста, священика, поета, людину науки вона перетворила у своїх платних найманих робітників.

Буржуазії зірвала із сімейних відносин їх зворушливо сентиментальний покрив і звела їх до чисто грошових відносин.

Буржуазії показала, що грубий прояв сили в середні століття замилування, що викликає таке, у реакціонерів, знаходило собі природне доповнення в ліні й нерухомості. Вона вперше показала, чого може досягтися людська діяльність. Вона створила чудеса мистецтва, але зовсім іншого роду, чому єгипетські піраміди, римські водопроводи й готичні собори; вона зробила зовсім інші походи, чому переселення народів і хрестові походи.

Буржуазії не може існувати, не викликаючи постійно переворотів у знаряддях виробництва, не революціонізуючи, отже, виробничих відносин, а стало бути, і всієї сукупності суспільних відносин. Напроти, першою умовою існування всіх колишніх промислових класів було збереження старого способу виробництва в незмінному виді. Невпинні перевороти у виробництві, безперервне потрясіння всіх суспільних відносин, вічна непевність і рух відрізняють буржуазну епоху від усіх інших. Усі застигл, покрилися іржею відносини, разом із супутніми їм, століттями освяченими виставами й поглядами, руйнуються, усі виникаючі знову виявляються застарілими, перш ніж устигають окостеніти. Усе станове й застійне зникає, усе священне опоганюється, і люди приходять, нарешті, до необхідності глянути тверезими очима на своє життєве положення й свої взаємні відносини.

1. Як пояснюється історія існуючих суспільств, і яке місце у неї займає боротьба класів?

2. Чим відрізняється епоха буржуазії, і які класи у неї сформувалися?

3. Чим пояснюється виникнення епохі буржуазії, у чому її особливості?

4. Якіми політичнимі успіхами відмічається виникнення цей епохи?

5. Які інтереси домінують у буржуазному суспільстві, і яке значення мають грошові відносини?

6. Покажить особливості буржуазної епохі, яке у неї має священне?

Проблема історії в її динаміці