1. Полянський Ю.И., Браун А.Д., Верзилін Н.М. и др. Загальна біологія. Підручник для 9–10 кл. ср. шк/ Під ред. Ю.И. Полянського. 17-е вид., перероб. – М.: Просвещение, 1987.

2. Т.В.Іванова, г.С.Каликова, а.Н.Мягкова "Збірник завдань з загальної біології" Просвещение, м., 2002

3. "Біологія. Контрольні вимірювальні матеріали для підгот-ки к ЕГЭ, 2005" М.

4. В.В. Балабанова, Т.В. Максимцева Посібник “Біологія". Екологія. Здоровий засіб життя ” “Вчитель”, В.

5. А.П.Пуговкін, Н.А. Пуговкіна, В.С. Михеїв "Практикум по Загальній біології(10-11 кл)" Просвещение, М., 2002

6. А.В.Пименов, И.Н.Пименова "Дидактичні матеріали к розділу «Загальна біологія», 9-11 кл." М.: видавн.НЦ ЭНАС, 2004

7. Довідник студента: Біологія. М.: Филологическое общество "Слово", 2001. 640 с.

8. Р.Г. Заяц, И.В. Рачковская, В.М. Стамбровская. Біологія для поступающих в вузи. Минск: "Вышэйшая школа", 2000. 524 с.

9. А.А.Каменський, Н.А.Соколова, С.А.Титів. 1000 вопросов и ответов. Біологія: Учебное пособие для поступающих в вузи. 2-е изд. М.: Книжний дім "Університет", 1999.

10. Геном, клонування, похождення людини.- Фрязино: Век «, 2004.- 224 с.: ил.- (Наука для всіх)

11. Історія життя на Землі. - М.: Застрель: АСТ, 2001.- 96 с.: ил.- (Энциклопедия для юношества)

12. Мамонтов С. Г. и др. Основи биологии: Курс для самообразования.- М.: Просвещение, 1992.- 416 с.: ил.

13. Петросова Р.А. Обмін веществ и енергія в клетке и организме. – М.:Дрова, 2004.-80с.: ил. – (Теми шкільного курсу).

14. Соколовская Б. К. 120 задач по генетики (с решениями): Для школьников, лицеистов и гимназистов.- М.: Центр РСПТ, 1991.- 88 с

Як утворюються статеві клітини з гаплоїдним набором хромосом?

Ви вже знаєте, що процес запліднення супроводжується злиттям ядер чоловічої і жіночої статевих клітин, які здебільшого мають гаплоїдний набір хромосом. При цьому внаслідок злиття двох гаплоїдних статевих клітин (гамет) при заплідненні хромосомний набір зиготи подвоюється, тобто стає диплоїдним. А як виникають гаплоїдні клітини? Встановлено, що при їхньому утворенні здійснюється особлива форма поділу еукаріотичних клітин, який забезпечує зменшення хромосомного набору статевих клітин удвічі порівняно з нестатевими.

• Мейоз (від грец. мейозіс – зменшення) – особливий спосіб поділу еукаріотичних клітин, унаслідок якого їхній хромосомний набір зменшується вдвічі. Під час мейозу відбуваються два послідовні поділи, інтерфаза між якими вкорочена або відсутня. Кожний з цих поділів, як і мітоз, складається із чотирьох послідовних фаз. Перший мейотичний поділ дістав назву редукційний (від лат. редуцереповертати, відсувати назад).

Під час профази першогомейотичного поділу (профаза І)хромосоми ущільнюються, набуваючи вигляду паличкоподібних структур . Потім гомологічні хромосоми зближуються і ніби злипаються (кон’югують) між собою. Під час кон’югації може відбуватися кросинговер (від англ. кросинг овер – перехрест): обмін ділянками між гомологічними хромосомами . Унаслідок кросинговеру виникають нові комбінації спадкового матеріалу, і тому гомологічні хромосоми часто відрізняються за спадковою інформацією. Тому кроссинговер слугує джерелом спадкової мінливості. Наприкінці профази гомологічні хромосоми роз’єднуються (але залишаються сполученими в місцях, у яких відбувається обмін ділянками), зникають ядерця, руйнується ядерна оболонка і починає формуватися веретено поділу. У метафазі першого мейотичного поділу (метафаза І) нитки веретена поділу приєднуються до

кінетохорів. При цьому центромери гомологічних хромосом розташовані одна навпроти одної, а не вздовж однієї лінії, як під час мітозу .

Під час анафази першого мейотичного поділу (анафаза І) гомологічні хромосоми розходяться до протилежних полюсів; кожна з них складається з двох хроматид. Таким чином, наприкінці анафази І поблизу кожного з полюсів опиняється половинний набір хромосом. Якщо клітина до початку мейозу була диплоїдною (2n), то під час першого мейотичного поділу стає гаплоїдною (1n).

У телофазі першого мейотичного поділу (телофаза І) формується ядерна оболонка. У тварин і деяких видів рослин хромосоми деспіралізуються і цитоплазма материнської клітини поділяється, тобто виникають дві дочірні клітини; у більшості видів рослин поділ клітини не завершується (цитоплазма не поділяється).

Інтерфаза між мейотичними поділами вкорочена або відсутня (більшість видів рослин); молекули ДНК у цей період не подвоюються .

Під час профази другого мейотичного поділу (профази ІІ) хромосоми

ущільнюються, зникають ядерця, руйнується ядерна оболонка, хромосоми починають пересуватися до центральної частини клітини, починає формуватися веретено поділу .У метафазі другого мейотичного поділу (метафазі ІІ) завершуються ущільнення хромосом і формування веретена .

В анафазі другого мейотичного поділу (анафазі ІІ) хроматиди окремих хромосом розходяться до різних полюсів .

Під час телофази другого мейотичного поділу (телофази ІІ) хромосоми знову деспіралізуються, зникає веретено поділу, формуються ядерця і ядерна оболонка. Завершується телофаза ІІ поділом цитоплазми . У результаті другого мейотичного поділу кількість хромосом не змінюється, але кожна хромосома складається лише з однієї хроматиди.

Отже, після двох послідовних мейотичних поділів з диплоїдної мате-

ринської клітини утворюється чотири гаплоїдні дочірні, в яких кожна хромосома представлена однією хроматидою.

Біологічне значення мейозу.

Мейоз становить собою досконалий механізм, який забезпечує сталість каріотипу видів, що розмножуються статевим способом. Завдяки двом послідовним мейотичним поділам число хромосом статевих клітин зменшується вдвічі. Диплоїдний набір хромосом відновлюється під час злиття гамет при заплідненні.

Мейоз також забезпечує і спадкову мінливість організмів. По-перше, в профазі І відбувається обмін ділянками гомологічних хромосом. А по-

друге, в анафазі І гомологічні хромосоми, які можуть містити відмінну спадкову інформацію, опиняються в різних дочірніх клітинах (мал. 25.4).

Розбіжності між мітотичним поділом клітини та мейозом наведені на малюнку 25.5.

Місце мейозу у життєвому циклі організмів.

Ви вже зрозуміли, що в життєвому циклі організмів, які розмножуються статевим способом, обов’язково має місце мейоз. Але в різних видів мейотичний поділ може відбуватися на різних фазах життєвого циклу . Наприклад, у паразитичних одноклітинних тварин-споровиків (зокрема, малярійного плазмодія), деяких водоростей (хламідомонади тощо) – поділ зиготи розпочинається мейозом. Отже, у них диплоїдна лише зигота, усі інші фази життєвого циклу мають гаплоїдний набір хромосом .

У багатоклітинних тварин і людини, навпаки, більша частина життєвого циклу представлена диплоїдними клітинами, гаплоїдні лише статеві. У них мейоз передує утворенню статевих клітин . У вищих спорових рослин (мохів, папоротей, хвощів, плаунів) мейоз відбувається під час утворення спор , з яких розвивається гаплоїдне покоління, що розмножується статевим способом. А із заплідненої яйцеклітини розвивається диплоїдне нестатеве покоління, яке розмножується нестатево – спорами. Таким чином, одна половина життєвого циклу цих організмів представлена гаплоїдними клітинами, а інша – диплоїдними. Те саме спостерігають і в морських одноклітинних тварин –форамініфер.

Питання для контролю

1. Чим клітини прокаріотів за будовою відрізняються від клітин еукаріотів?

2. Яка будова поверхневого апарату клітин прокаріотів?

3. Які внутрішньоклітинні структури є в прокаріотів?

4. Як розмножуються прокаріоти?

5. Яке біологічне значення процесів спороутворення та інцистування в прокаріотів?

6. З яких періодів складається клітинний цикл?

7. Що таке інтерфаза? Яке її значення для існування клітини?

8. Що таке мітоз? З яких фаз він складається?

9. У чому полягає біологічне значеннямітозу?

Лекція.

Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології - можливості та перспективи використання. Клітина-елементарна цілісна жива система.

План.

1. Клітинна теорія

2. Клітина від клітини.

3. Спільність походження всього живого.

4. Сучасна клітинна теорія.

5. Сучасне трактування клітинної теорії

6. Різноманітність клітин Багатоклітинного організму

7. Що значить тотипотентність клітини.

Література.