2.Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація. Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність. Особливості участі в цивільному процесі неповнолітніх.

Суд – обов’язковий суб’єкт ц-п відносин. Вирішальний зв’язок прав і обов’язків відповідно до ЦПК забезпечує його особливе становище. Суд не має матеріально-правової зацікавленості. Він має процесуальну зацікавленість (у швидкому, своєчасному розгляду справи, процесуальний його інтерес – не значить на боці однієї якоїсь сторони)

Особи які беруть участь у справі – учасники процесу, які мають спільний інтерес, діють від свого імені. Вони мають право на здійснення дій, які направлені на виникнення розвиток і припинення цив прав і обов’язків.Особи які мають особистий інтерес , як матеріальний, так і процесуальний – це сторони і треті особи:Є суб’єктами спірних матеріально правових відносинМають інший інтерес (3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог )Особи які мають суспільну зацікавленість (прокурор, Уповноважений ВРУ з прав людини, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування):Вони не є учасниками спірних матеріальних правовідносинМають лише процесуальну зацікавленістьЗахищають інтереси осібОсоби які допомагають здійснювати правосуддя – не мають матеріально-правової зацікавленості. Вони не захищають своїх прав та інтересів і залучаються до процесу як правило за ініціативою суду чи осіб які беруть участь у справі.Свідки Спеціалісти Експерти Перекладачі Особа, яка надає правову допомогу

Суб’єкти цивільного процесуального права, реалізуючи належні їм процесуальні права та обов'язки, стають учасниками відповідних цивільних процесуальних правовідносин.Стаття 29. Цивільна процесуальна дієздатністьЗдатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздат­ність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому цим Кодек­сом, надано повну цивільну дієздатність. Цивільна процесуальна правоздатністьЗдатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Цивільна процесуальна правоздатність визнається за всіма громадянами України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності і т. ін., а також за державними та іншими підприємствами, установами і організаціями, які користуються правами юридичної особи. Правоздатність є необхідною умовою виникнення цивільної справи, а тому її наявність необхідно перевіряти при прийнятті заяви у суді.Загальна цивільна процесуальна правоздатність у громадян виникає з моменту їх народження і припиняється смертю, а у юридичних осіб - з моменту їх виникнення і припиняється їх ліквідаціє У цивільній процесуальній правоздатності ніхто не може бути обмежений навіть судом.

Особливості участі в цивільному процесі неповнолітніхЯкщо особа є неповнолітньою, вона особи­сто може здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вона особисто бере участь (ст. 29 ЦПК). Тобто така особа за наявності правових підстав може бути суб'єктом цивільних процесуальних правовід­носин. У даному випадку закон говорить про право, а не обов'язок неповнолітнього бути учасником цивільного процесу, тому питання -хто саме братиме участь у справі - неповнолітня особа чи її законний представник, вирішується за їх спільною домовленістю. Але в більшості випадків інтереси неповнолітніх дітей відстоюють їх законні представники. Виняток становлять випадки, коли участь неповнолітньої особи в розгляді справи є обов'язковою. Так, згідно зі ст. 1179 Цивільного кодексу України неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності в неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.Перебуваючи у процесуальному статусі сторони або іншої особи, яка бере участь у справі, неповнолітній наділяється всім комплексом прав та обов'язків, передбачених цивільним процесуальним законодавством. .

3.Процесуальний порядок розгляду цивільних справ судом апеляційної інстанції. Повноваження та межі розгляду справ судом апеляційної інстанції.

Цивільні справи у судах апеляційної інстанції, як це передбачено ч. З ст. 18 ЦПК, розглядаються колегією у складі З суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом 2 місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції — протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний сул може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на 15 днів, про що постановляє відповідну ухвалу (ст. 303-1 ЦПК).Судове засідання як процесуальна форма розгляду справи судом апеляційної інстанції складається з декількох частин, а саме: І) підготовчої; 2) розгляду справи по суті; 3) судових дебатів; 4) ухвалення та проголошення рішення суду.Підготовча частина судового засідання — це така частина, від належного проведення якої залежить ефективність всього судового засідання у справі. Зокрема, у підготовчій частині перед судовою колегією апеляційного суду стоїть завдання з'ясувати, чи може бути розглянута справа1) за цього складу суду;2) за цієї явки учасників процесу;3) за наявності зібраних доказів у справі.З цією мстою у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься. Важливо, що початок судового засідання в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 163 ЦПК, має здійснюватись незалежно від явки осіб, які беруть участь у справі. Потім секретар судового засідання, як це передбачено ч. 2 ст. 163 ЦПК, доповідає суду, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини неявки викликаних осіб, якщо вони відомі.Головуючий складу судової колегії апеляційного суду встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників (ч. З ст. 163 ЦПК). Істотним є те, що відповідно до цієї норми головуючий перевіряє повноваження всіх представників, а не лише повноваження представників службових осіб.Якщо у справі бере участь перекладач, головуючий: а) роз'яснює йому права та обов'язки, встановлені ЦПК; б) попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; в) приводить його до присяги, текст якої підписується перекладачем і разом з розпискою приєднується до справи.Після цього головуючий оголошує склад судової колегії апеляційного суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи на підставах, визначених ст.ст. 20-22 ЦПК (ст. 166 ЦПК).Після вирішення питань щодо відводів або якщо відводів не було заявлено головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки. При роз'ясненні обов'язків (ч. З ст. 27 ЦПК) він указує на можливі наслідки їх недотримання. Також головуючий може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Але кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу (ч. 5 ст. 304 ЦПК). Все це зазначається в журналі судового засідання (ст. 167 ЦПК).Заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються колегією суддів апеляційного суду після того, як заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала.Виконанням вищевказаних дій завершується підготовча частина судового засідання апеляційної інстанції. Після чого колегія суддів апеляційного суду переходить до другої його частини — розгляду справи по суті.Розгляд справи по суті — це основна, центральна частина судового засідання апеляційної інстанції, в якій колегія суддів апеляційного суду з'ясовує фактичні обставини справи. Вона розпочинається доповіддю головуючого про:1) зміст рішення (ухвали), яке оскаржено;2) доводи апеляційної скарги;3) межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.Після чого головуючий уточнює у позивача незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу, про наявність у нього бажання відмовитися від позову в апеляційному суді, а у сторін — укласти мирову угоду (ст. 306 ЦПК). При реалізації такого права ці процесуальні дії виконуються відповідно до загальних правил (ст.ст. 174, 175 ЦПК).Якщо сторони вирішили продовжувати розгляд справи, після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі (ч. З ст. 304 ЦПК).Межі розгляду справи апеляційним судом поділяються на матеріально-правові (обмежені змістом позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції) та процесуальні (обсяг перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції обмежений доводами апеляційної скарги).Водночас апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав.Дослідження нових доказів в апеляційному суді провадиться, зокрема, у таких випадках: 1) якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; 2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; 3) додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; 4) суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; 5) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі, тощо); 6) наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у разі відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.Судові дебати (промова) — це наступна частина судового засідання апеляційного суду. В ній особами, які беруть участь у справі, та їх представниками підбивається підсумок проведеного дослідження обставин справи та належних у справі доказів. У судових дебатах особи, які беруть участь у справі, виступають з промовами, посилаючись лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.Головуючий колегії суддів апеляційного суду надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах у такій послідовності, в якій вони давали пояснення. При цьому він може обмежити тривалість судових дебатів шляхом оголошення на початку судового засідання часу, що для них відводиться. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.Після судових дебатів колегія суддів виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення судового рішення, визначивши орієнтовний час його проголошенняУхвалення та проголошення судового рішення — заключна частина судового засідання, в якій колегія суддів апеляційного суду перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, ухвалює своє рішення (постановляє ухвалу) та оголошує його. рішення чи ухвала або їх вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених ЦПК для рішень суду першої інстанції. Головуючий роз'яснює зміст рішення чи ухвали, порядок і строк їх оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин зазначеного судового рішення апеляційний суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням чи ухвалою.Відповідно до положень ст. 322 ЦПК на суд апеляційної інстанції покладено обов'язок у 7-денний строк після закінчення апеляційного провадження повернути справу до суду першої інстанції, який її розглядав.

4.Особи, які беруть участь у справі, їх поняття і склад, процесуальні права та обов’язки. Особливості участі цих осіб у справах окремого і наказного проваджень, оскарження рішення третейського суду, видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

У ст. 26 ЦПК дається вичерпний перелік осіб, які беруть участь у цивільній справі, а саме: це сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб,прокурор, державні органи, юридичні особи або окремі громадяни, що беруть участь у цивільному процесі в інтересах інших осіб. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду особами, які беруть участь у справі, є учасники третейського розгляду, особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, треті особи, а також представники цих осіб.Особи, які беруть участь у справі, — це суб'єкти, які мають заінтересованість у предметі процесу. Всі особи, що беруть участь у справі, об'єднані в одну групу, насамперед, за наявністю у них юридичної заінтересованості в справі. В чинному ЦПК дається перелік процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі. Як на конституційному рівні, так і в процесуальному законі чітко зазначено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена ЦПК.Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в будь-якій інстанції в порядку, передбаченому ЦПК.Особи, які беруть участь у розгляді цивільної справі, наділені правом на ознайомлення з її матеріалами. Реалізація цього права надає можливість всіляко орієнтуватись особі, яка бере участь у справі, в її матеріалах і аналізувати документи, які надходять до справи.у ст. 27 ЦПК передбачені наступні права осіб, які беруть участь у справі: робити з матеріалів справи витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях,подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи,давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження і приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду,

Законодавець поклав обов'язок на сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, на підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання. Треба зазначити, що законодавець поклав обов'язок на сторін: кожна із них повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (див. ст. 60 ЦПК). Це можна розуміти так, що сторона повинна бути заінтересована у розгляді конкретної цивільної справи на свою користь шляхом взяття активної участі в ній. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані-під час провадження у цивільній справі повідомляти суд про зміну місця проживання, перебування, роботи, служби, місцезнаходження. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.-особи, які беруть участь у справі і не можуть з поважних причин з'явитися до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані (і не тільки вони, але й інші особи, присутні в залі судового засідання) встати, коли до залу судового засідання входить чи виходить з нього головуючий суддя у справі, це є знаком поваги не тільки до судді, але й до правосуддя в цілому. зазначені особи в цивільному процесі дають пояснення, відповідають на питання та задають питання тільки стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Рішення суду в цивільній справі особи, які присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.Особи, які беруть участь у розгляді цивільної справи, не мають права без дозволу головуючого у справі виходити або входити до судового залу, спілкуватись під час судового розгляду, ставити питання, виступати зі своїми міркуваннями щодо тієї чи іншої процесуальної дії тощо.

Особами, які беруть участь у справі, у наказному провадженні є стягувач та боржник, або заявник та боржник а також їхні представники. Не виключається можливість участі у процесі органів та осіб, визначених ст. 45 ЦПК. Заявником виступає особа, яка звертається до суду із заявою про видачу судового наказу і якій належить право вимоги, що є предметом судового вирішення — стягувач. Заінтересованою особою виступає особа, з якої слід стягнути грошові кошти чи витребувати майно для погашення вимоги заявника, — боржник.Щодо суб’єктів окремого провадження то законодавець тут виділяє заявників та інших заінтересованих осіб.(заінтересованої особи)

Заяник – це особа в інтересах якої в суді порушується справа про встановлення певних обставин або правового статусу громадянина, необхідних для реалізації нею особистих і майнових прав, без судового підтвердження яких, вона не може їх здійснитиСпеціальні права:Протягом усього часу розгляду справи по суті перейти від встановлення одного юр факту до іншого, тобто змінити предмет або підстави вимоги про встановлення юр факту;Відмовитися від заяви

Заінтересована особа – особи, взаємовідносини заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов’язки.Спеціальні права:-Вступати в процес з власної ініціативи до ухвалення судом рішення.Вступити у процес за клопотанням заявника чи ініціативою суду.Заявляти суду про те що із встановлення факту буде порушено їх суб’єктивне право, тобто порушено спір про право.Щодо оскарження рішення третейського суду, то особами які мають право звернутися до суду і можуть набувати цивільно-правової дієздатності є:Сторони судового розгляду третейським судом,Треті особи,Особи, які не брали участі у справі у разі, якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов’язки,Їх представникиЩодо видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, особою, яка має тут матеріальний і процесуальний інтерес є особа,на користь якої прийнято рішення третейського суду.