- •1.Форми захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільна процесуальна форма.
- •2.Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація. Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність. Особливості участі в цивільному процесі неповнолітніх.
- •5. Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •6. Загальна характеристика інших учасників цивільного процесу, їх права та обов’язки. Поняття і значення матеріально-правової і процесуальної заінтересованості учасників процесу.
- •12.Пояснення сторін, третіх осіб і їх представників як засоби доказування. Порядок і значення відмови від визнання обставин.
- •13.Поняття і значення принципів цивільного процесуального права, їх система і класифікація. Принцип диспозитивності як основний принцип цивільного судочинства та його зміст.
- •15.Поняття сторін в цивільному процесі та їх ознаки, процесуальні права та обов’язки. Право сторін укласти мирову угоду, порядок і умови її укладання.
- •16. Поняття і види процесуальних строків в цивільному судочинстві, порядок їх обчислення. Зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків.
- •18. Загальна характеристика та види цивільної юрисдикції. Поняття підсудності та її види. Процесуальні наслідки порушення правил про підсудність.
- •19. Поняття і значення стадії судового розгляду цивільної справи. Судове засідання як процесуальна форма судового розгляду цивільної справи. Правила поведінки осіб
- •20. Поняття і види судових витрат у цивільному процесі, їх значення. Поняття та порядок обчислення судового збору. Витрати, пов’язані з розглядом справи. Розподіл витрат між сторонами.
- •22. Поняття заходів процесуального примусу і їх види. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.
- •24. Поняття доказування в цивільному процесі і його стадії. Поняття предмету доказування та порядок його визначення.
- •27.Поняття і сутність позовного провадження. Позов як процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді, його елементи, види. Право на позов і право на пред’явлення позову.
- •28. Показання свідків як засоби доказування. Процесуальний порядок допиту свідків, особливості допиту неповнолітнього свідка. Поняття імунітету свідка. Права і обов’язки свідка.
- •29. Суть і значення окремого провадження. Особливості процесуального порядку розгляду справ окремого провадження. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження.
- •31. Суть і значення наказного провадження. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Особливості розгляду заяви про видачу судового наказу та порядок оскарження і скасування судового наказу.
- •34. Умови та порядок проведення заочного розгляду. Підстави та порядок оскарження заочного рішення.
- •36.Порядок визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню: умови, порядок подання і розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає виконанню.
- •40. Обов’язок доказування, поняття, загальні правила розподілу обов’язків по доказуванню. Наслідки невиконання обов’язку по доказуванню
- •42. Поняття і ознаки доказів, їх класифікація. Поняття засобів доказування, їх види. Належність і допустимість доказів.
- •44. Судові виклики та повідомлення: поняття та загальна характеристика. Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду, порядок їх вручення.
- •45.Поняття судових рішень та їх види. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення. Ухвали суду першої інстанції, поняття, зміст, види.
- •47.Фіксування прцесу та протокол
- •48 Поняття сутність і значення касаційного пров. Суб’єкти,об’єкти, форма,зміст
- •49)Пон і зміст провадження у справі досудового розгляду.Завдання,порядок,питання
- •50)Пон і значення провадження із перегляду судових рішень всу.Підстави,суб,об.
- •51) Процесуальні питання пов’язані з виконанням судових рішень:підстави і порядок негайного викон:порядок звернення суд рішень до виконання.Строки вик л
- •52) Процесуальні строки
- •54. Поняття та значення міжнародного цивільного процесу. Поняття та сутність поняття «іноземний елемент». Правила визначення підсудності судам справ з іноземним елементом.
- •55. Процесуальна співучасть: мета, підстави, види співучасті, процесуальні права і обов’язки співучасників. Особливості обов’язкової і факультативної співучасті.
- •56. Поняття та значення провадження у справах про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішень третейських судів.
- •57. Суть і значення рішення суду, вимоги, яким повинно відповідати рішення суду. Поняття законної сили рішення суду, його значення і правові наслідки.
- •58. Судовий контроль за виконанням судових рішень: право на звернення зі скаргою на дії державного виконавця, строки та порядок розгляду і вирішення.
- •61. Поняття та значення інституту відводу у цивільному судочинстві. Підстави для відводу судді, інших учасників процесу. Порядок вирішення питань про відвід.
31. Суть і значення наказного провадження. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Особливості розгляду заяви про видачу судового наказу та порядок оскарження і скасування судового наказу.
Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного судочинства, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом. наявність безспірної вимоги заявника, що підтверджується належно оформленими письмовими документами. За термінологією ЦПК сторонами у наказному провадженні є стягувач і боржник, хоча в деяких інших статтях стягувач зветься заявником, а боржник - заінтересованою особою.Стягувачем (заявником) виступає особа, яка звертається до суду із заявою про видачу судового наказу і якій належить право вимоги, що є предметом судового вирішення. Стягувач може брати участь у наказному провадженні через представника. У такому випадку до заяви про видачу судового наказу повинно бути додано документ, що підтверджує повноваження представника (ч. 4 ст. 98 ЦПК).Боржником виступає особа, з якої треба стягнути грошові кошти для погашення вимоги заявника.Вирішення справи у порядку наказного провадження стосується видачі судового наказу. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог.Перелік вимог, які можуть розглядатися в порядку наказного провадження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У зв'язку з тим, що судовий наказ водночас є судовим рішенням і виконавчим документом, він, відповідно, підлягає виконанню за правилами, встановленими законодавством про виконавче провадження.Загальною характеристикою вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є те, що вони є безспірними. Відповідно до цієї ознаки закон визначає вимоги, за результатами розгляду яких суд має право видати судовий наказ:- вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати. Для отримання відповідного наказу необхідно надати суду докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.- вимога про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.- вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.- вимога про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо вона не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб.вимога про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів. вся діяльність суду з вирішення цивільної справи та видачі судового наказу відбувається за такими стадіями:-відкриття наказного провадження;- видача судового наказу;- повідомлення боржника;- розгляд заяви про скасування судового наказу; - видача судового наказу для пред'явлення до виконання. Видача судового наказу.Уразі відкриття наказного провадження суд протягом трьох днів з моменту постановлення відповідної ухвали видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу не потребує проведення судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.Судовий наказ структурно відрізняється від рішень суду, ухвалених у позовному чи окремому провадженні. Він складається лише з вступної та резолютивної частин, в яких зазначаються:Розгляд заяви про скасування судового наказу. Заява про скасування судового наказу в день її надходження до суду реєструється в автоматизованій системі документообігу суду в порядку, встановленому ч. З ст. 11і ЦПК, і не пізніше наступного дня передається певному судді.Протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду зазначена заява розглядається у відкритому судовому засіданні.За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд може: 1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; 3) змінити судовий наказ.Уразі зміни судового наказу суд видає новий судовий наказ, в інших випадках - постановляє ухвалу.
33. Поняття і види третіх осіб в цивільному процесі України. Процесуальні права та обов’язки третіх осіб, підстави і процесуальний порядок їх вступу в справу. Відмінність третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, від позивачів, співпозивачів, інших осіб, які беруть участь у процесі.
Третіми особами називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу в суді сторін для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору;можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку. Права та обов’язки третіх осібОсоби, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.***позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.ожна із сторін має право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується цієї сторони. Підстави і процесуальний порядок їх вступу в справутретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог :Сторона, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана повідомити суд про цю третю особу. У заяві про залучення третьої особи повинні бути зазначені ім'я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі. Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз'яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу. Відмінності третіх осіб, які заявлять самостійні вимоги до предмета спору від інших учасників цивільного провадженняНа відміну від позивача, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не може обирати відповідачів (лише серед сторін), не може обирати підсудність (позов завжди подається до суду, який розглядає справу), залучити додаткових відповідачів, клопотати про заміну неналежного відповідача, якщо ним є позивач по первісному позову. Неоднозначним є визнання за третіми особами права на укладення мирової угоди, оскільки це право сторони реалізують спільно.До третьої особи із самостійними вимогами не може бути пред'явлено зустрічний позов.За процесуальним становищем треті особи із самостійними вимогами користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача. Необхідно розрізняти третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і співпозивачів. По-перше, співпозивачі можуть вступити в розпочатий процес, а можуть разом порушити справу шляхом подачі позову, тоді як такі треті особи вступають лише у розпочатий процес. По-друге, у співпозивачів інтереси співпадають, а у третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору інтереси протилежні інтересам позивача і відповідача. По-третє, співпозивачу протистоїть відповідач, а такій третій особі - позивач і відповідач.