Зробіть розрахунок за формулою:
А11 = (В3 + А5) * А3 / 2.
Вибираємо комірку А11, встановлюємо знак ²=² і вводимо саму формулу ( див. рядок формул).
Результат записуємо у звіт.
Обчислимо середнє значення.
=СРЗНАЧ(A3:C3;E5;G1) або
=СРЗНАЧ(A3;B3;C3;E5;G1)
обчислюємо середнє значення для комірок А3, В3, С3, Е5 і G1.Результат в комірці Е9.
Продемонструйте кожен Лист з таблицями викладачеві.
Закінчіть роботу. Контрольні питання
1. Відкриття, збереження та закриття робочої книги.
2. Введення дат та годин.
3. Ввід формул. Використання рядка стану для автоматичних обчислень. Відображення формул. Зміна формул.
4. Копіювання формул. Відносні, абсолютні та змішані посилання на комірки.
5. Використання буферу обміну.
6. Копіювання та перейменування робочих листів.
7. Повідомлення про помилки в Excel.
8. Які типи адрес використовує процесор MSE?
Лабораторна робота № 11 Виконання обчислень за допомогою формул. Теоретичні відомості
В Excel дуже просто створити свої формули для виконання таких дій: додавання, віднімання, множення і ділення. Для складніших обчислень краще скористатися функціями Excel. З їх допомогою можна проводити математичні, статистичні і ділові розрахунки. Створені формули звичайно включають адреси комірок, які візмуть участь в обчисленнях. Також формули містять різні математичні оператори, наприклад + (додавання) або * (множення). Наприклад, якщо необхідно помножити дані, що знаходяться в комірках СЗ і D3, а потім розділити результат множення на 3, формула виглядатиме таким чином:
= (C3*D3)/3.
Зверніть увагу на те, що формула починається зі знаку дорівнює (=). За допомогою цього знаку ви повідомляєте Excel, що необхідно виконати обчислення. Круглі дужки вказують Excel, що спочатку необхідно виконати множення даних, які містяться комірках СЗ і D3, після чого результат множення потрібно розділити на 3.
Під час створення формул необхідно враховувати порядок виконання математичних операцій.
Як сказано вище, можна створити формули для додавання, віднімання, множення і ділення даних, що містяться в комірках.
В табл. 1 міститься список деяких операторів, які використовуються під час створення простих формул.
Таблиця 1
Математичні оператори Excel
Оператор |
Дія |
Приклад |
Результат |
^ |
піднесення до степеня |
=А1^3 |
значення, що знаходиться в комірці А1 підносимо до кубу |
+ |
додавання |
=А1+А2 |
додаємо значення, що знаходяться в комірках А1 та А2 |
- |
віднімання |
=А1-А2 |
від значення, що знаходиться в комірці А1, віднімаємо значення, що знаходиться в комірці А2 |
* |
множення |
=А2*А3 |
значення, що знаходиться в комірці А2, множимо на значення, що знаходиться в комірці А3 |
/ |
ділення |
=А1/В1 |
значення, що знаходиться в комірці А1, ділимо на значення, що знаходиться в комірці В1 |
Рис. 11.1. Формули, створені в робочому листі Excel
На рис. 11.1 показані деякі формули, створені в робочому листі Excel. Excel налаштовано так, щоб в комірках відображалися самі формули, а не результат обчислень (як це звичайно буває).
Порядок виконання операцій.
Порядок виконання операцій визначає, які операції повинні виконуватися в першу чергу, а які – пізніше. Наприклад, у формулі =C2+D2*E2 спочатку виконується множення значень, що містяться в комірках Е2 і D2. Після цього результат додається до значення, що міститься в комірці С2.
Для того, щоб вказати порядок виконання операцій, використовують круглі дужки. Наприклад, якщо необхідно, щоб у формулі спочатку додати значення, що містяться в комірках С2 і D2, а після цього результат обчислення помножити на значення, що міститься в комірці Е2, формула повинна мати такий вигляд:
=(С2+D2)*Е2.
Ввід формул.
Для введення формул використовуються два способи. Можна просто ввести формулу, включаючи адреси комірок, або можна ввести оператори і виділити відповідні комірки. Розглянемо обидва способи.
Для того, щоб ввести формулу, виконайте таке:
1. Виділіть комірку, в якій повинна бути формула.
2. Введіть знак рівності „=” в комірку для того, щоб почати введення формули.
3. Введіть адреси комірок і необхідні оператори.
Під час введення формули вона з'явиться і в рядку формул. Комірки, вказані у формулі, виділяються кольоровими межами.
4. Натисніть клавішу <Еnter> після того, як ви закінчите введення формули. Excel підрахує результат.
Для того, щоб ввести формулу, виділяючи відповідні комірки, виконайте таке:
1. Клацніть в комірці, в якій необхідно розмістити формулу.
2. Введіть знак рівності „=” в комірку для того, щоб почати введення формули.
3. Клацніть в комірці, адреса якої повинна першою з'явитися у формулі. Можна клацнути в комірці, що знаходиться в іншому робочому листі або іншій робочій книзі. Адреса комірки з'явиться в комірці і в рядку формул.
4. Після цього введіть необхідний математичний оператор. Даний оператор також з'явиться в рядку формул.
5. Клацайте по комірках і вводьте математичні оператори до тих пір, поки не завершите введення формули.
6. Натисніть клавішу <Enter> після того, як ви закінчите введення формули. Excel підрахує результат і розмістить його в комірці.
Помилка! Якщо у формулі допущена помилка, в комірці з'явиться особливе повідомлення. Переконайтеся в тому, що ви не припустилися у формулі помилки, що дуже часто трапляються: ділення на нуль, використовування порожнього комірки як дільника, посилання на порожню комірку, використовування у формулі видаленої комірки або посилання на ту ж комірку, в якій проводиться обчислення.
Використання рядка стану для автоматичних обчислень.
Під час використовуванні функції автоматичного обчислення можна бачити результат підсумовування даних, що є в комірках, одного стовпця прямо в стрічці формул. Складаються значення, що містяться у виділених осередках. Можна клацнути правою кнопкою миші у стрічці формул і з контекстного меню вибрати різні формули, наприклад середнє арифметичне, максимум або мінімум.
Така можливість корисна у випадку, коли необхідно швидко перевірити суму або знайти середнє значення. Також можна використати цю можливість для перевірки результату обчислення по функціях. Для того, щоб відобразити в стрічці формул суму значень, що містяться в комірках, виділіть ці комірки, після цього клацніть правою кнопкою миші в рядку стану і з контекстного меню виберіть команду Сума.
Відображення формул.
Зазвичай в комірках формули не відображаються. Замість них відображаються результати обчислень. Для того, щоб побачити формулу, виділіть комірку. Формула відобразиться в стрічці формул. Іноді необхідно, щоб на робочому листі відображалися всі формули. Для цього виконаєйте наступне:
Розкрийте меню Сервис і виберіть команду Параметры.
Перейдіть на вкладку Вид.
В полі Параметры окна встановіть галочку формулы.
Клацніть на кнопці ОК.
Для відображення листа в числовому значенні проробити все теж саме, і зняти галочку формули, Ок.
Зміна формул.
Зміна формул нічим не відрізняється від зміни будь-яких даних в Excel. Для того, щоб змінити формулу, зробіть наступне:
1. Виділіть комірку, що містить формулу, яку необхідно змінити.
2. Клацніть в рядку формул для того, щоб розмістити в ній курсор, або натисніть клавішу <F2> для того, щоб розмістити курсор прямо в комірці.
Для того, щоб швидко змінити вміст комірки, двічі клацніть в ній. Після цього в комірці з'явиться курсор і ви зможете внести необхідні зміни.
3. Для того, щоб перемісити курсор у формулі, використовуйте клавіші із стрілками вліво або вправо. Для видалення символів, що знаходяться зліва від курсора, використовуйте клавішу <Backspace>. Для видалення символів, що знаходяться праворуч від курсора, використовуйте клавішу <Delete>. Введіть будь-які додаткові символи.
4.
Закінчивши зміну формули, клацніть на
кнопці Введення
,
розташованій у стрічці формул або
натисніть клавішу <Еnter>.
Для копіювання даних в Excel можна скористатися командами Копировать або функцією автозаполнения.
Припустимо, що ви створили формулу =D6*E6 і розмістили її в комірці F6, як показано на рис. 11.2.
Рис. 11.2. У формулах використовується метод відносних посилань
Дана формула пов'язана з комірками D6 і Е6. Проте Excel сприймає ці комірки трохи по іншому. З точки зору Excel, комірка D6 розташована на дві комірки зліва від комірки F6 (в якій у нашому прикладі розташована формула). Комірка Е6 розміщений на одну комірку зліва від комірки F6. Такий метод посилань на комірки називається відносним. При використанні даного методу під час копіювання формули у нове місце вздовж рядків і стовпців посилання автоматично коректується. Наприклад, необхідно скопіювати формулу, що міститься в F6, в комірку F8. Excel використовуватиме відносні посилання для зміни адрес комірки у формулі. При цьому початкова формула =D6*Е6, скопійована в комірка F8, зміниться на =D8*Е8.
Метод відносних посилань особливо корисний у випадку, коли необхідно скопіювати формулу в декілька комірок, що розташовується в одному стовпці. Проте, коли необхідно вирізати формулу і вставити її в інше місце або коли потрібно скопіювати формулу і розмістити її в місці, де вона не буде пов'язана з відповідними комірками, необхідно використовувати абсолютні посилання.
Формули можна копіювати за допомогою команд Копировать і Вставить. Проте, якщо необхідно скопіювати формулу в декілька комірок, можна скористатися функцією автозаповнення, з якою ви вже знайомі.
Excel пo замовчанню використовує відносні посилання. Для копіювання формули в декілька комірок виділіть ці комірки перед тим, як ввести формулу в першу комірку. Після цього виконаєте таке:
Виділіть всі комірки, в яких буде формула.
В першу комірку введіть формулу.
Використовуйте комбінацію клавіш <Ctrl+Enter> для того, щоб розмістити формулу у всіх виділених комірках.
Якщо після копіювання формули ви отримали повідомлення про помилку, перевірте посилання на комірку у формулі.
Відносна і абсолютна адреси комірок.
Під час копіювання формули з одного місця робочого листа в інше Excel змінює посилання на комірки відповідно до нового розташування формули на робочому листі. Це можна використовувати у разі, коли ви не хочете, щоб Excel змінювала посилання на окремі комірки, що використовуються у формулі.
При абсолютній адресації під час зміни позиції комірки, що містить формулу, абсолютне посилання не змінюється. При відносній адресації при зміні позиції комірки, що містить формулу, змінюється і посилання.
Для того, щоб у формулі створити абсолютне посилання на комірку, необхідно до адреси комірки додати знак долара ($) перед буквою стовпця і перед номером рядка. Наприклад, на рис. 11.3 формула, що зміститься в комірці F8, виглядає таким чином:
=E8+$E$17.
Рис. 11.3. Асолютні посилання
Адреса $Е$17, яка посилається на комірку Е17, означає, що у формулі є абсолютне посилання на дану комірку. Адреса даної комірки залишається "заблокованою" під час копіюванні формули в іншу комірку, що знаходиться в стовпці Е.
Для того, щоб створити абсолютне посилання у формулі (або у функції), створіть формулу, скориставшись стандартними прийомами. Після того, як ви ввели адресу комірки, на яку у формулі повинно бути абсолютне посилання, натисніть клавішу <F4>. Знак долара ($) з'явиться перед буквою стовпця і перед номером рядка.
Деякі формули можуть містити адреси комірок, в яких є абсолютні посилання тільки на стовпець, а не на рядок (або навпаки). Наприклад, припустимо, є формула $А2/2. За допомогою даної формули ви повідомляєте Excel, що значення завжди міститься в стовпці А (абсолютне посилання), але під час копіюванні формули посилання на рядок 2 змінюється. Якщо у формулі використовуються абсолютні і відносні посилання, то подібні посилання називаються змішаними.
До змішаних посилань відносяться посилання, які містять або абсолютний стовпець і відносний рядок, або абсолютний рядок і відносний стовпець, наприклад А$2 або $А2. Під час копіюванні формули, в якій використовуються змішані посилання, в іншу комірку, відносне посилання змінюється, а абсолютне посилання — ні.
Абсолютні і змішані посилання також використовуються в деяких вбудованих в Excel функціях.