Зміст

Вступ

Модель – об’єкт, який в певних умовах може змінювати оригінал, відтворюючи властивості, що цікавлять, і характеристики оригіналу.

У імітаційній моделі поведінка компонент складної системи описується набором алгоритмів, які потім реалізують ситуації, що виникають в реальній системі. Моделюючи алгоритми дозволяють по початкових даних, що містять відомості про початковий стан складної системи, і фактичними значеннями параметрів системи відобразити реальні явища в системі і одержати відомості про можливу поведінку складної системи для даної конкретної ситуації.

Основна загальна мета моделювання полягає в спостереженні за системою, схильною до дії зовнішніх або внутрішніх чинників при досягненні системою визначеного стану, який може бути як заданим, так і невідомим, через відсутність інформації або з інших причин. Моделювання дозволяє визначити чи зможе система функціонувати за такого розуму чи ні.

Моделювання - один з методів, який використовується при проектуванні та дослідженні великих систем. Моделювання здійснюється через експеримент - процедуру організації і спостереження яких-небудь явищ, які здійснюються в умовах, близьким до дійсних, або імітують їх.

1 Дослідження та моделювання систем масового обслуговування

1.1 Змістовний опис задачі моделювання

У системі передачі цифрової інформації передається мова в цифровому коді. Мовні пакети передаються через три транзитних канали, буферизуючись у накопичувачах перед кожним каналом. Час передачі пакета по каналу складає 5±1 мс. Надходження пакетів розподілено по нормальному закону із середнім значенням 8мс середнім квадратичним відхиленням 2мс. Пакети, що передавалися більше 8мс на виході системи знищуються, тому, що їхня поява в декодері значно знизить якість переданої мови. Знищення більше 20% пакетів неприпустимо. При досягненні такого рівня, система за рахунок ресурсів прискорює передачу до 3мс на канал. При знижені рівня до прийнятого, відбувається відключення ресурсів. З моделювати роботу системи протягом 1 хвилини.

• Визначити: частоту знищення пакетів;

• частоту підключення ресурсу;

• місця перевантажень в системі

Метою моделювання системи є розробка схеми, яка представить процес проходження мовних пакетів, через транзитні канали, буферизуючись у накопичувачах перед кожним каналом і надходженню пакетів до декодера.

Наша система є мінливою у часі, бо кожний мовний пакет, що виходить з джерела та потрапляє на вихід з системи може бути передане за час, що є відмінним від переданого до нього повідомлення або того, що буде передане після.

Оскільки завданням моделювання системи є проходження по ній мовних пакетів , які передаються по трьох транзитних каналах, час передачі пакета по каналу складає 5±1 мс, та далі до декодера, враховуючи те, що всі інші елементи системи знаходяться в ній і не взаємодіють з навколишнім середовищем, можна зробити висновок, що ніякого впливу на систему навколишнє середовище здійснювати не може, а отже дана система є закритою. В таком у випадку можемо сказати що зовнішнє середовище не має для нас значення.

Дисципліни постановки вимог у чергу та вибору вимог із неї для обслуговування визначають порядок, за яким вимоги стають у чергу, якщо пристрій для обслуговування зайнятий, та порядок їх виходу з черги для обслуговування — якщо пристрій для обслуговування вільний. Найпростіша дисципліна обслуговування передбачає поставлення вимог у чергу за порядком їх надходження. Вона має назву перший прийшов - першим обслужили (ПППО), в англомовній літературі FIFO.

Так як не допускається скупчення перед каналами, то пакети буферизуються у накопичувачах, утворюючи чергу, яка створюється за принципом FIFO та передаються далі по системі.

Обслуговування системи проводиться в основному за допомогою трьох каналів, отже нашу систему можна назвати багатоканальною.

Режим роботи СМО не є сталим, бо пакети, що передавалися більше 8мс на виході системи знищуються, тому, що їхня поява в декодері значно знизить якість переданої мови. Знищення більше 20% пакетів неприпустимо. При досягненні такого рівня, система за рахунок ресурсів прискорює передачу до 3мс на канал. При знижені рівня до прийнятого, відбувається відключення ресурсів.

В даній СМО можна виділити такі елементи:

1) Канали – сукупність засобів, що забезпечують доставку даних в необхідне місце призначення. Час передачі пакета по каналу складає 5±1 мс.

2) Накопичувачі – пристрої в яких зберігаються пакети, перед передачею через канал.

3) Джерело ­­– елемент системи, з якого надходять мовні пакети. Надходження пакетів розподілено по нормальному закону із середнім значенням 8мс середнім квадратичним відхиленням 2мс.

4) Блок перевірки умови – елемент системи, що перевіряє час передачі пакету по каналу. Пакети що передавалися більше 8мс на виході системи знищуються, тому що їхня поява в декодері знизить якість переданої мови.

5) Декодер – елемент, до якого надходять мовні пакети, після перевірки умови.

Тепер виходячи з сказаного, можемо зробити висновок, що наша система є стохастичною, тому що у ній присутні параметри, які змінюються.