Лекція № 5 Тема лекції: особливості серцево-судинної та дихальної систем дітей молодшого та середнього шкільного віку

План лекції:

1. Вступ.

2. Вікові зміни та основні функціональні параметри серцево-судинної системи та системи крові.

3. Морфологічні зміни та основні функціональні параметри дихальної системи.

4. Вплив фізичних навантажень на функціонування вегетативних систем дітей і підлітків.

5. Функціональні особливості системи травлення та виділення, обміну речовин та енергії дітей і підлітків.

6. Висновок.

Тривалість лекції - 2 академічні години

Навчальні та виховні завдання: проінформувати студентів про вікові особливості будови та функцій основних вегетативних систем організму (серцево-судинної, дихальної) дітей та підлітків, вказати на окремі особливості метаболізму впродовж цього вікового періоду, описати особливості змін у функціях вегетативних систем дітей і підлітків під час фізичного навантаження.

1. Вступ.

Процеси статевого дозрівання значно впливають не лише на ріст організму, морфологічні та функціональні параметри м’язової та нервової систем. Зміни гормонального балансу під час набуття організмом статевої зрілості відображаються на функціонуванні серцево-судинної та дихальної систем, їхній реакції на фізичне навантаження. Саме ці особливості організму нерідко мають першочергове значення у визначенні можливого об’єму та характеру фізичних навантажень у підлітковому віці.

2. Вікові зміни та основні функціональні параметри серцево-судинної системи та системи крові.

Кров. У дітей молодшого та середнього шкільного віку ряд гематологічних показників наближається до значень, характерних для дорослого організму. Так, загальна кількість крові стає аналогічною до дорослих у 12 років, хоча у період статевого дозрівання кількість крові дещо зростає. У 12-14 років значну роль як депо крові починає відігравати селезінка. По закінченні періоду статевого дозрівання встановлюється характерне для дорослих значення гематокриту. У цей час, особливо у 5-7 та 12-14років можуть спостерігатись значні індивідуальні варіації у концентрації еритроцитів, яка встановлюється на рівні дорослого організму лише у старшому шкільному віці. У період статевого дозрівання виникає різниця у концентрації еритроцитів у дівчат і юнаків, що зберігається потім і у дорослому віці. На 3-7 році життя спостерігається другий перехрест кривих, які відображають кількість нейтрофілів і лімфоцитів. Починаючи з цього віку кількість нейтрофілів у крові більша, ніж лімфоцитів. Проте лише у 14-15 років процентне співвідношення тих і інших наближається до такого у дорослих. Вміст білків досягає рівня дорослих лише у 10 років, а кількість холетсерину досягає цього рівня лише у 16 років.

Особливості серцево-судинної системи. Розташування і розміри серця дітей з віком значно змінюються. З 10 років серце знаходиться уже на рівні дорослих. З віком значно збільшується маса серця, особливо маса лівого шлуночка. Найбільш інтенсивний ріст серця спостерігається у 5-6 років, а у дітей 7-11 років він дещо сповільнюється і відстає від росту тіла. У 11-15 років, тобто у період статевого дозрівання, знову наступає прискорений ріст серця. При цьому зміни у серці та судинному руслі можуть відбуватись нерівномірно. Часто об’єм порожнин серця зростає швидше, ніж просвіт його отворів та основних магістральних судин. У частини дітей і підлітків серце набуває ряду особливостей, які прийнято називати “підлітковим серцем”. Розрізняють 3 варіанти “підліткового серця”.

• Митральна форма. Виявляється при рентгенологічних дослідженнях як згладжування лівого контуру серцевої тіні. Зміни гемодинаміки відсутні.

• Мале серце. Розміри серця зростають уповільнено по у порівнянні із розмірами тіла. Серце займає у грудній порожнині центральне положення і ніби висить на судинах. Така форма серця характерна для підлітків із значним стрибком росту у пубертатний період. Для такого серця характерними є низькі значення систолічного об’єму, схильність до високих значень ЧСС, знижений артеріальний тиск. Підлітки із таким серцем швидко втомлюються, може спостерігатись запаморочення чи навіть втрата свідомості при значних навантаженнях. Такий тип підліткового серця частіше зустрічається у дівчат.

• Гіпертрофоване серце. Характерним для нього є збільшення лівого шлуночка, невисока ЧСС, дещо вищі значення артеріального тиску. Майже завжди наявний функціональний систолічний шум.

З віком ці особливості згладжуються та зникають. Після завершення періоду статевого дозрівання встановлюється характерна для дорослого організму статева різниця у масі серця, з 16 років серце юнаків важче за серце дівчаток.

Функціональні відмінності серцево-судинної системі дітей і підлітків від дорослих зберігаються до 12 років. Тиск крові у дітей в цей період продовжує залишатись нижчим. У віці 7 років за даними Ермолаева він становить 103/60 мм рт. ст., а у 15-річному - 110/70 мм рт. ст. Величина артеріального тиску у дітей легко змінюється під впливом різних факторів, у тому числі емоцій, фізичного навантаження, і може досягати 180-200 мм рт. ст., при зростані пульсового тиску до 50-80 мм рт. ст.

Вік	ЧСС, уд/хв	СО, мл	ХОК, мл	АТ, мм.рт.ст.
5 років	100	25,0	2500	103/60
7 років	85	-	-	-
10 років	78	44,0	3200	106/60
14 років	74	59,0	4300	110/70

Вищою, ніж у дорослих, залишається також величина ЧСС дітей та підлітків. Це пов’язано з тим, що помітний вплив блукаючого нерва на діяльність серця спостерігається лише з 2-4 років. Проте уже в молодшому шкільному віці вплив блукаючого нерва близький до такого у дорослому організмі. З віком ЧСС зменшується і становить за даними Ермолаева у середньому у 5 років - 90-95 уд/хв, а у 15 років - 70-76 уд/хв. Таким чином, величина ЧСС у середньому шкільному вівці уже наближається до рівня дорослих. Характерною особливістю діяльності серця дітей є дихальна аритмія, тобто збільшення ЧСС під час вдиху та зменшення ЧСС під час видиху. Це явище буває яскраво вираженим у період із дошкільного віку і до 14-15 років.

Змінюється з віком і реакція серця на фізичне навантаження. Зокрема, зменшується величина ЧСС за однакового аеробного навантаження. Із віком зростає також систолічний об’єм. Характерним для дітей та підлітків є менш виражене, у порівнянні з дорослими, зростання систолічного об’єму при фізичному навантаженні. Так, у 8-9 років СО досягає 70 мл, у 14-15 років - 100-120 мл, у дорослих - 110-130 мл. ХОК у дітей 8-9 років може досягати 13-16 л/хв., у 14-15 років - 20-24 л/хв. Тобто, ХОК у 8-9 років може зростати у 4 рази, у 14-15 років - у 5-6 раз, у дорослих - у 6-7 разів.