1.Основні вимоги до розташування підприємств та планування їх територій.

Згідно вимог СН 245-71 (“Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий”) та ДСН 173-96 (“Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів) промислові підприємства, в т.ч. і сільськогосподарські, розміщують на території населених пунктів у спеціально виділених промислових районах або за межами населених пунктів на деякій відстані від них (в залежності від викиду шкідливих речовин).

Промислові підприємтва, що виділяють виробничі шкідливості (гази, дим, кіптяву, пил, неприємні запахи, шум) не дозволяється розміщувати по відношенню до житлового району з навітряного боку для вітрів переважного напрямку.

Генеральні плани промислових підприємств розробляють у відповідності до санітарно-гігієнічних вимог та вимог безпеки праці і пожежної безпеки, тобто передбачають запобіганню виникнення небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що перевищують гранично допустимі концентрації чи рівні в атмосферному повітрі населених пунктів і водойм, а також розповсюдження пожеж. При цьому враховується також натуральне провітрювання та освітлення.

Не допускається розміщення с/г підприємств, складів і сховищ с/г продукції в місцях з рівнем ґрунтових вод менше 1,5 м, а складів мінеральних добрив і пестицидів ближче ніж за 2 км від рибогосподарських водойм.

За функціональним призначенням площадка підприємства розділяється на зони: виробничу, підсобну і складську.

Забудова промислової площадки може бути суцільною або окремо розміщеними будівлями, одно- або багатоповерховими. Забороняється суцільна забудова із замкненим внутрішнім двором, бо в цьому випадку погіршується провітрювання та натуральне освітлення будівель.

Санітарні розриви між будівлями, що освітлюються через віконні прорізи, приймаються не менше найбільшої висоти до верху карнизу будівель, що розміщені напроти.

Виробничі та складські приміщення можуть мати будь-яку форму та розміри, зумовлені виробничими вимогами, але, виходячи з санітарно-гігієнічних умов (освітлення, вентиляція), найбільш доцільні будівлі, що мають форму прямокутника. Конструкція виробничих будівель, число поверхів та площа обумовлюються технологічними процесами, категорієї вибухопожежонебезпеки, наявністю шкідливих та небезпечних факторів.

Виробничі будівлі, як правило, розташовують за ходом виробничого процесу з урахуванням спільності санітарних та протипожежних вимог, а також з урахуванням споживання електроенергії, руху транспортних та людських потоків.

Центральних вхід на територію підприємства слід передбачати з боку основного підходу чи під’їзду працівників. Ширина воріт для в’їзду на підприємства повинна бути на 1,5м більша за ширину машини, але не менша ніж 4,5м. Ширина дороги при односторонньому русі має бути на 1,8 м більша за ширину машини, при двосторонньому – перевищувати дві ширини машини на 2,7 м.

Територія підприємства повинна мати впорядковані пішоходні доріжки (тротуари) від центрального та додаткових прохідних пунктів до всіх будівель і споруд. До будівель і споруд по усій їх довжині має передбачатись під’їзд пожежних автомобілів.

До будівель передбачається підвод мереж електроенергії, водопостачання та каналізації.

Площадка промислового підприємства повинна мати відносно рівну поверхню і нахил до 0,002% для стоку поверхневих вод.

Територія має бути озеленена, а в нічний час – освітлена, в зимню пору – очищена від снігу. Площа озеленених ділянок повинна складати не менш 10% площі підприємства.

Усі постійні чи тимчасові ями, котловани, криниці, траншеї огороджують, а розміщені в місцях проходу людей – обладнують містками шириною не менше 1 м з перилами.