- •Тема 1. Загальні питання охорони праці
- •1. Історія розвитку охорони праці як науки.
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні.
- •3. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці».
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці та їх класифікація
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Тема 2. Правові та організаційні питання охорони праці
- •. Законодавство України про охорону праці.
- •1. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •3. Гарантії прав працівників на охорону праці
- •4. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •5. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •2.2. Організаційні основи охорони праці
- •Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп)
- •Галузеві нпаоп(днаоп)
- •2. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •3. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •4. Фінансування охорони праці
- •Тема 3. Державне управління охороною праці
- •1. Органи державного управління охороною праці
- •2. Органи державного нагляду за охороною праці
- •Тема 4. Організація охорони праці на виробництві
- •1.Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації.
- •2. Служба охорони праці підприємства
- •3. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4. Атестація робочих місць за умовами праці.
- •5. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка.
- •6.Стимулювання охорони праці.
- •Тема 5. Навчання з питань охорони праці
- •Принципи організації та види навчання.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці
- •3. Cтажування та допуск працівників до самостійної роботи
- •Тема 6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •Виробничі травми , професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.
- •Тема 7. Основи фізіології та гігієни праці
- •Поняття фізіології прці
- •Фізіологічні особливості різних видів діяльності.
- •Поняття гігієни праці.
- •Класифікація умов праці.
- •Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці,
- •Тема 7.1 повітря робочої зони
- •Мікроклімат робочої зони.
- •Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •Заходи та засоби нормалізації мікроклімату
- •2. Повітряне середовище на виробництві
- •2.1.Нормування шкідливих речовин.
- •2.2.Заходи та засоби захисту працюючих від дії шкідливих речовин
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.1 Призначення та класифікація систем вентиляції. Основні вимоги.
- •3.2.Природна вентиляція.
- •3.3. Штучна вентиляція
- •Тема 7.2 освітлення виробничих приміщень
- •Значення виробничого освітлення та основні вимоги до нього
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •3. Види виробничого освітлення
- •4. Джерела штучного освітлення
- •Тема 7.3 вібрація
- •Джерела, класифікація і характеристики вібрацій.
- •Контроль та нормування вібрації.
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •Захист від вібрацій.
- •Тема 7.4. Шум, ультразвук та інфразвук
- •1. Шум як фізичне явище. Параметри звукового поля.
- •Вимірювання та нормування шумів.
- •3. Методи та засоби захисту від шуму
- •4. Джерела та параметри інфразвукових коливань, захист від них.
- •5. Джерела та параметри ультразвукових коливань Захист від них.
- •Тема 7.5. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •Джерела, особливості і класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини
- •3. Нормування та визначення емп
- •4. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Тема 7.6. Випромінювання оптичного діапазону
- •Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону.
- •2.Нормування, контроль та захист від від іч та уф випромінювань.
- •Специфіка захисту від лазерного випромінювання.
- •Тема 7.7. Іонізуюче випромінювання
- •Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання.
- •Тема 7.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •1.Основні вимоги до розташування підприємств та планування їх територій.
- •2.Правила облаштування санітарно-захисних зон підприємств.
- •3.Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •4. Вимоги оп до розташування виробничого та офісного обладнання та організації робочих місць.
- •Основні вимоги до допоміжних приміщень.
- •Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Основні вимоги до енерго- та транспортних комунікацій
- •Тема 8. Основи виробничої безпеки
- •8.1. Загальні вимоги безпеки
- •2.Безпека під час експлуатації систем під тиском.
- •8.2. Електробезпека
- •Дія електричного струму на людину. Електричні травми.
- •Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в т.Ч. І крові, що супроводжується значним порушенням їх фізично-хімічного складу.
- •Види електричних травм.
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •Умови ураження людини електричним струмом.
- •Електрозахисті засоби і заходи.
- •Тема 9. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •3. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •4. Система забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта.
- •4.1. Система попередження вибухів і пожеж.
- •4.2.Попередження розповсюдження пожеж.
- •4.3.Способи гасіння пожеж.
- •4.3.Засоби гасіння пожеж.
- •4.5 Пожежна сигналізація
- •5. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Державний пожежний нагляд
- •Завдання та види пожежної охорони
2. Органи державного нагляду за охороною праці
З метою забезпечення виконання вимог законодавства з охорони праці в Україні створена система державного нагляду, відомчого і громадського контролю з цих питань.
Державний нагляд за додержанням законів та інших НПАОП здійснюють:
• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд); Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці до середини 2005 р. був Державний комітет України з нагляду за охороною праці – Держнаглядохоронпраці. Потім Держнаглядохоронпраці було перетворено у Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (Держпромгірнагляд). 6 квітня 2011 р. Указом Президента України № 408 створена Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки (Держгірпромнагляд).
• спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Комітет ядерного регулювання Міністерства охорони природного середовища);
• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Департамент пожежної безпеки Міністерства надзвичайних ситуацій);
• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (Головний державний санітарний лікар та санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров’я).
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосування законів про охорону праці здійснюється Ген. прокурором України і підпорядкованим йому прокурорами.
Органи державного нагляду за ОП не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Діяльність кожного органу державного нагляду за охороною праці регулюється відповідним законом України, а саме: «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ін. документами, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.
Основні функції та завдання, які вирішує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці, були викладені в п.1. Свою роботу по нагляду за охороною праці Держгірпромнагляд проводить через територіальні (обласні) управління, галузеві державні інспекції охорони праці та експертно-технічні центри.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:
безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
надсилати керівникам підприємств, керівникам структурних підрозділів міністерств, місцевих Рад народних депутатів та інших органів державної виконавчої влади обов’язкові для виконання розпорядження(приписи) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;
зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках мате-ріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Власник повинен безплатно створювати необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.
3. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
Відповідно до Закону України „Про охорону праці”(ст.46) громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки – в особі своїх виборчих органів і представників.
Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціативних працівників. Їх чисельність визначається рішенням зборів залежно від умов виробництва. Уповноважені, в місячний термін після обрання, за рахунок власника проходять навчання з питань охорони праці.
Свої обов’язки уповноважені виконують, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні, бригаді. Не рідше одного разу на рік вони звітують про свою роботу на загальних зборах трудового колективу.
Відповідно до Типового положення, уповноважені з питань охорони праці здійснюють контроль за:
виконанням вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці;
забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці та додержанням їх вимог працівниками;
своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків та професійних захворювань;
використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням.
Уповноважені з питань охорони праці мають право:
безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів;
вносити в спеціально заведену для цього книгу обов’язкові для розгляду власником(керівником підрозділу) пропозиції щодо усунення виявлених порушень;
вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника припинення роботи на робочому місці в рази створення загрози життю або здоров’ю працюючих;
вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.
Уповноважений може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх виконання тільки за рішенням загальних зборів трудового колективу, який його вибирав.
Профспілки виконують свої повноваження через свої виборні органи та представників. Головною метою і завданням представників профспілок є захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань.
Безпосереднім виконавцем функцій профспілок на підприємствах є профспілковий комітет, його комісія з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи і громадські інспектори з охорони праці.
В основному зміст роботи громадських інспекторів збігається зі змістом роботи уповноважених трудових колективів.
Крім того представники профспілок беруть участь у вирішенні таких питань:
в опрацюванні національної, галузевих і регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
в опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих НА про охорону праці;
в опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;
у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у розробці заходів щодо їх попередження;
у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які потерпіли на виробництві;
у роботі комісій з питань ОП підприємств, з атестації посадових осіб на знання ними НАОП, з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого призначення на відповідність їх вимогам НАОП.
