- •Тема 1. Загальні питання охорони праці
- •1. Історія розвитку охорони праці як науки.
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні.
- •3. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці».
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці та їх класифікація
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Тема 2. Правові та організаційні питання охорони праці
- •. Законодавство України про охорону праці.
- •1. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •3. Гарантії прав працівників на охорону праці
- •4. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •5. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •2.2. Організаційні основи охорони праці
- •Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп)
- •Галузеві нпаоп(днаоп)
- •2. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •3. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •4. Фінансування охорони праці
- •Тема 3. Державне управління охороною праці
- •1. Органи державного управління охороною праці
- •2. Органи державного нагляду за охороною праці
- •Тема 4. Організація охорони праці на виробництві
- •1.Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації.
- •2. Служба охорони праці підприємства
- •3. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4. Атестація робочих місць за умовами праці.
- •5. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка.
- •6.Стимулювання охорони праці.
- •Тема 5. Навчання з питань охорони праці
- •Принципи організації та види навчання.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці
- •3. Cтажування та допуск працівників до самостійної роботи
- •Тема 6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •Виробничі травми , професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.
- •Тема 7. Основи фізіології та гігієни праці
- •Поняття фізіології прці
- •Фізіологічні особливості різних видів діяльності.
- •Поняття гігієни праці.
- •Класифікація умов праці.
- •Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці,
- •Тема 7.1 повітря робочої зони
- •Мікроклімат робочої зони.
- •Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •Заходи та засоби нормалізації мікроклімату
- •2. Повітряне середовище на виробництві
- •2.1.Нормування шкідливих речовин.
- •2.2.Заходи та засоби захисту працюючих від дії шкідливих речовин
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.1 Призначення та класифікація систем вентиляції. Основні вимоги.
- •3.2.Природна вентиляція.
- •3.3. Штучна вентиляція
- •Тема 7.2 освітлення виробничих приміщень
- •Значення виробничого освітлення та основні вимоги до нього
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •3. Види виробничого освітлення
- •4. Джерела штучного освітлення
- •Тема 7.3 вібрація
- •Джерела, класифікація і характеристики вібрацій.
- •Контроль та нормування вібрації.
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •Захист від вібрацій.
- •Тема 7.4. Шум, ультразвук та інфразвук
- •1. Шум як фізичне явище. Параметри звукового поля.
- •Вимірювання та нормування шумів.
- •3. Методи та засоби захисту від шуму
- •4. Джерела та параметри інфразвукових коливань, захист від них.
- •5. Джерела та параметри ультразвукових коливань Захист від них.
- •Тема 7.5. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •Джерела, особливості і класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини
- •3. Нормування та визначення емп
- •4. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Тема 7.6. Випромінювання оптичного діапазону
- •Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону.
- •2.Нормування, контроль та захист від від іч та уф випромінювань.
- •Специфіка захисту від лазерного випромінювання.
- •Тема 7.7. Іонізуюче випромінювання
- •Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання.
- •Тема 7.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •1.Основні вимоги до розташування підприємств та планування їх територій.
- •2.Правила облаштування санітарно-захисних зон підприємств.
- •3.Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •4. Вимоги оп до розташування виробничого та офісного обладнання та організації робочих місць.
- •Основні вимоги до допоміжних приміщень.
- •Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Основні вимоги до енерго- та транспортних комунікацій
- •Тема 8. Основи виробничої безпеки
- •8.1. Загальні вимоги безпеки
- •2.Безпека під час експлуатації систем під тиском.
- •8.2. Електробезпека
- •Дія електричного струму на людину. Електричні травми.
- •Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в т.Ч. І крові, що супроводжується значним порушенням їх фізично-хімічного складу.
- •Види електричних травм.
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •Умови ураження людини електричним струмом.
- •Електрозахисті засоби і заходи.
- •Тема 9. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •3. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •4. Система забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта.
- •4.1. Система попередження вибухів і пожеж.
- •4.2.Попередження розповсюдження пожеж.
- •4.3.Способи гасіння пожеж.
- •4.3.Засоби гасіння пожеж.
- •4.5 Пожежна сигналізація
- •5. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Державний пожежний нагляд
- •Завдання та види пожежної охорони
4. Джерела штучного освітлення
В якості джерел штучного освітлення використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання мають просту конструкцію, відносно низьку вартість, зручність експлуатації, широкий діапазон напруг. Недоліки: велика яскравість (засліплюючи дія), низька світлова віддача, відносно малий термін експлуатації, висока температура нагрівання ( до 1400 С), що робить їх пожежонебезпечними. Використовують їх, як правило, для місцевого освітлення та освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Газорозрядні лампи основною перевагою мають економічність. Світлова віддача в 3-5 раз вища від ламп розжарювання, температура нагрівання – 30-600 С, довший термін експлуатації. Основні недоліки – пульсація світлового потоку, шум дроселів, відносно довге загорання, дороговизна.
Світильник – це світловий прилад, що складається з джерела світла(лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі, захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Крім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.
Проектування та експлуатація систем виробничого освітлення.
При проектуванні штучного освітлення вибирають систему освітлення, тип джерела світла, тип світильників і їх потужність і кількість, визначають розташування світлових приладів в залежності від виду виробництва, об’єму приміщення, вимог санітарних норм та ін. показників.
Ретельний і регулярний догляд за устаткуванням природного та штучного освітлення має важливе значення для створення раціональних умов освітлення, а саме, — забезпечення потрібних величин освітленості без додаткових витрат електроенергії. В приладах з газорозрядними лампами необхідно слідкувати за належним станом схем вмикання та пускорегулюючих апаратів, про несправність яких свідчить значний шум дроселів та блимання світла. Терміни чищення світильників та віконного скла в залежності від рівня пилу та газів в повітряному середовищі передбачаються діючими нормами (для віконного скла від двох до чотирьох разів на рік; для світильників — від чотирьох до дванадцяти раз на рік). Своєчасно повинна проводитися заміна несправних ламп та ламп, що відпрацювали робочий строк. Після заміни ламп та чищення світильників необхідно перевіряти рівень освітленості в контрольних точках не рідше одного разу на рік. Фактично отримана освітленість повинна бути більшою або дорівнювати нормативній освітленості з урахуванням коефіцієнта запасу.
Основний прилад для вимірювання освітленості – люксметр.
Тема 7.3 вібрація
План.
Джерела, класифікація і характеристики вібрацій.
Контроль та нормування вібрації.
Заходи та засоби захисту від вібрацій.
Джерела, класифікація і характеристики вібрацій.
Вібрація - це механічні коливання пружних тіл або коливальні рухи механічних систем. Для людини вібрація є видом механічного впливу, який має негативні наслідки для організму.
Причиною появи вібрації є неврівноважені сили та ударні процеси в діючих механізмах. Створення високопродуктивних потужних машин і швидкісних транспортних засобів при одночасному зниженні їх матеріалоємності неминуче призводить до збільшення інтенсивності і розширення спектру вібраційних та віброакустичних полів.
Цьому сприяє також широке використання в промисловості і будівництві високоефективних механізмів вібраційної та віброударної дії.
Дія вібрації може приводити до трансформування внутрішньої структури і поверхневих шарів матеріалів, зміни умов тертя і зносу на контактних поверхнях деталей машин, нагрівання конструкцій. Через вібрацію збільшуються динамічні навантаження в елементах конструкцій, стиках і сполученнях, знижується несуча здатність деталей, ініціюються тріщини, виникає руйнування обладнання. Усе це приводить до зниження строку служби устаткування, зростання імовірності аварійних ситуацій і зростання економічних витрат. Вважають, що 80% аварій в машинах і механізмах здійснюється внаслідок вібрації. Крім того, коливання конструкцій часто є джерелом небажаного шуму. Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об’єктів найбільш небезпечна. Вона сприяє утворенню пошкоджень в матеріалах, появі тріщин та руйнувань. Особливо швидко проходить руйнування при вібраційних впливах за умов резонансу.
Вібрація викликає порушення фізіологічного та функціонального станів людини. Стійкі шкідливі фізіологічні зміни називають вібраційною хворобою. Симптоми вібраційної хвороби : головний біль, заніміння пальців рук, біль в кистях та передпліччі, судоми, чутливість до охолодження, безсоння. Також при вібраційній хворобі виникають патологічні зміни спинного мозку, серцево-судинної системи, кісткових тканин та суглобів, змінюється капілярний кровообіг.
Функціональні зміни, пов’язані з дією вібрації на людину-оператора – погіршення зору, зміна реакції вестибулярного апарату, виникнення галюцинацій, швидка втомлюваність
За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини і викликає коливання всього організму та локальну, котра втягує в коливні рухи тільки окремі частини організму (руки, ноги). В умовах виробництва трапляються випадки комбінованого впливу вібрації – загальної та локальної ( напр.тракторист, водій)
Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на:
транспортну, котра виникає внаслідок руху по дорогах;
транспортно-технологічну, котра виникає при роботі машин, які виконують технологічні операції в стаціонарному положенні або при переміщенні (підлоговий виробничий транспорт, бурильні установки та ін.);
технологічну, що впливає на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації( деревообробне, пресове обладнання, насосні агрегати, вентилятори та ін.)
За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на ту, що передається від:
– ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування машинами та устаткуванням;
– ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молотки) та деталей, які оброблюються.
За напрямком дії загальну та локальну вібрації характеризують з урахуванням осей ортогональної системи координат X, Y, Z
За часовими характеристиками загальні та локальні вібрації поділяють на:
– постійні, для яких величина віброприскорення або віброшвидкості змінюється менше ніж у 2 рази (менше 6 дБ) за робочу зміну;
– непостійні, для яких величина віброприскорення або віброшвидкості змінюється не менше ніж у 2 рази (6 дБ і більше) за робочу зміну.
