Завдання для самостійного вивчення

Прочитайте драматичну поему Лесі Українки «Одержима».

Ознайомтеся з конспектом фрагмента праці Лариси Масенко «У вавилонському полоні: теми національної та соціальної неволі в драматургії Лесі Українки»

«Одержима» (чистовий рукопис – 18. 01.1901, надр. – «ЛНВ», 1902).

Написано поему на основі біблійного сюжету. Образи й центральний конфлікт показано в ріслі неоромантичних тенденцій європейської драми кін. 19 – поч. 20 ст.

Міріам, головний персонаж, типовий неоромантичний герой: незвичайна особистість, «надлюдина», що протистоїть у своїй самотній боротьбі зі світовим злом сірій масі, юрбі.

Конфлікт Міріам з юрбою у різному ставленні до Месії і його вчення. Міріам обожнює Месію, бо бачить у ньому Сина Божого, що приносить себе в жертву заради щастя людей. Натовп – виходячи з корисливих міркувань: він задовольняє їхні прохання. Люди йдуть за Месією, бо їх приваблюють обіцянки «царства небесного», вічного життя після смерті. Любов юрби корислива, отже, нещира. Тому юрба так легко зрікається Месії, зраджує його: «Віддячились ви, правда, хто сльозою, / хто щирою до ворога любов’ю».

Крім романтичної колізії протистояння сильної особистості духовно знівельованій масі, в «Одержимій» є коло ідей, що стануть провідними в драматургії письменниці. Міріам відкриває ряд драматичних героїв Л.У., які стануть виразниками її вільнолюбного світогляду. «Змолоду перечитуючи праці, присвячені Біблії та пророкам, - зазначав Зеров, - Леся Українка ніяк і ніколи не могла примиритися з основами християнського світогляду... Леся Українка не приймає християнського упокорення, християнського царства «не з цього світу», пригнічення індивідуальності, відмовлення від боротьби».

В «Одержимій» вільнолюбство Міріам виявляється в двох планах. 1) це зазначене протиборство з юрбою; 2) конфлікт з самим Месією. Любов Міріам до Месії жертовна, проте вона не може повістю прийняти його вчення. «Бунтівна натура Міріам не може змиритися з постулатом всепрощення, непротивлення злу, із Христовою любов’ю до всіх, що включає й любов до ворогів. Справжня любов до Месії неможлива без ненависті до його ворогів. – вважає Міріам. Всепрощаюча любов до всіх надто абстрактна, щоб бути справжньою. Юрба робить вигляд, що приймає таку любов, але направді не любить Месію. Зло, що панує в світі, не зникне від проповіді добра й всепрощенства. Зі злом треба активно боротися, ворогів ненавидіти. Міріам визнає лише діяльну любов, здатну охоронити Месію від ворогів: «Так я озброєна в свою ненависть, / як вартовий коло царської брами, / що радий вихопить на кожного свій меч, / хто тільки зле замислить на владаря».

Проблема в тому, що така любов не потрібна Месії: ставить під сумнів його вчення. Міріам виявляє непокору, тому Месія не приймає її любові, її відданості: «Уперта річ твоя, ти мов рабиня. / Що знає волю пана і не слуха. / Таких рабів сувора кара жде».

Оригінальність Міріам і в її сумнівах щодо доцільності Христової жерви. На думку Л.Костенко, в «Одержимій» Л.У. чи не вперше в історії світової л-ри піддала сумніву доцільність такої жертви в ім’я такого людства і зняла цей сумнів образом самої Міріам: «вона подолає ту страшну реальність, що Месія помер за всіх, а за нього ніхто померти не здатен... Христо – це спокута за людські гріхи перед Богом. Міріам – це спокута за людські гріхи перед Христом».

Кульмінація конфлікту – каменування героїні. Останні її слова – про любов до Месії, самовіддану й жертовну. Вона не хотіла приймати Христової жертви, проте принесла Йому в жертву власне життя. (Джерело: Українська мова та література. – 2000. – Ч. 26-27.