3. Педагогічна діяльність м. Корфа

Корф Микола Олександрович (1834-1883) – видатний педагог і методист, народився в Харкові. Закінчив Петербурзький пансіон А.Я. Філіппова. У 1848-1854рр. навчався в Олександрійському ліцеї (Петербург), поле закінчення якого служив в Міністерстві юстиції. Створив мережу навчальних земських малокомплектних шкіл. М.О. Корф, виконуючи обов'язки голови повітової училищної ради м. Олександрійську (зараз м. Запоріжжя), багато зробив для створення в повіті нових учбових земських шкіл, здійснював організацію недільних повторювальних шкіл.

У створених Корфом початкових земських школах (з трирічним курсом навчання) заняття проводилися одним вчителем одночасно в трьох класах. Підготовці вчителів для цих шкіл він віддавав багато сил, розробляючи план занять і методики проведення уроків, а також сам проводив уроки. Крім того, Корф організував проведення вчительських з'їздів. Значне місце в його педагогіці відведене ідеї загального обов'язкового навчання шляхом досягнення писемності населення. До важливих умов здійснення загальної освіти Корф відносив:

1. Обов'язкове навчання дітей, як хлопчиків так і дівчаток, незалежно від їх національного походження і соціального статусу.

2. Така організація учбово-виховного процесу, яка б гарантувала придбання дітьми дійсно потрібних і твердих знань, умінь і навиків.

3. Сумісне навчання хлопчиків і дівчаток.

4. Близьке розташування школи від місця мешкання учнів.

Основною метою загальноосвітньої школи Корф вважав підготовку людини до життя, людини розвиненої у фізичному і духовному плані. Школа при цьому повинна забезпечувати учням різносторонні гуманітарні і реальні знання, розвивати здібність до самоосвіти, виховувати в них такі моральні якості, як патріотизм, чесність, справедливість, любов до праці, дисциплінованість; сприяти зміцненню фізичних сил і здоров'я учнів і розвивати естетичні відчуття.

Основними дидактичними правилами Корф називав такі:

1. Не вимагати від учнів заучування того, що їм не зрозуміло, проте добиватися твердого запам'ятовування того, що ними добре засвоєно.

2. Доступність процесу навчання.

3. Привчати дітей до самостійної роботи. В процесі навчання йти в перед, спираючись на досягнуте.

4. Наочність навчання.

З метою реалізації вищеназваних дидактичних правил М. Корф написав підручник «Наш друг».

4. Просвітницько-педагогічна діяльність х. Алчевської

Алчевськая Христина Данилівна (1841-1920) – український педагог-просвітитель, харківська вчителька. Зіграла провідну роль в розвитку недільних шкіл на Україні. Народилася Х.Д. Алчевська (Журавльова) в 16 квітня 1841р. Чернігівській області в сім'ї вчителя. Отець мав жорстоку обмежену натуру і був проти жіночої освіти. У своїх спогадах «Передумане та пережите» Христина Данилівна згадує, як вона самостійно вчилася читати, підслуховуючи за дверима ті уроки, які викладав братам найнятий за п'ять карбованців студент-семінарист. Початком педагогічної діяльності Алчевської прийнято вважати початок епохи «ходіння в народ» (60-і роки XIX століття). В цей час вона багато читає, пише вірші, відвідує в Курську кружок молоді, цікавиться працями Чернишевського, Добролюбова, Герцена. З останнім вона навіть переписувалася на сторінках журналу «Колокол», в тих листах закликала жінок прокинутися і розбудити Росію до нового життя. У 1862р. Х.Журавльова виходить заміж за О.К. Алчевського і засновує жіночу недільну школу, яка якийсь час діяла всупереч забороні царського уряду і була офіційно відкрита тільки в 1870р.

Недільна школа Х. Алчевської була унікальним, дивовижним явищем в історії вітчизняної педагогіки. «Якби ця школа була за кордоном, вона служила б предметом серйозного вивчення, була б предметом симпатій, турбот всього суспільства». На початку 90-х років XIX століття в діяльності Ачевської настав дійсно щасливий час. За десять років кількість учнів збільшувалася з 100 до 317, а ще через два десятиліття до 619. Серед тих, хто навчався в цій школі, були маленькі дівчатка і дорослі жінки, жителі міста і селянки з харківських околиць. Розділення на класи здійснювалося одночасно за віком і рівнем підготовки. Учні мали можливість здобувати початкову освіту безкоштовно. Навчання по всіх предметах велося по спеціальних програмах, які передбачали посилену роботу в класі; домашні завдання передбачали читання художніх творів. У 1885р. програми навчання Алчевської були вперше видані (зокрема вони витримали чотири видання) і впродовж трьох десятиліть були своєрідним орієнтиром для багатьох недільних шкіл Росії.

Серед плеяди видатних діячів освіти кінця XIX століття харківська вчителька Х.Д. Алчевська в своїй діяльності на ниві освіти багато зробила для розвитку недільних шкіл в Україні. У історію педагогіки вона увійшла як основоположник методики навчання грамоті дорослих (підручник «Книга дорослих», методико-бібліографічний порадник «Що читати народові»). Нею також була розроблена методика проведення літературних бесід з учнями, які були введені як обов'язкові в план навчання.