- •Привітання авторів
- •Кафедра педагогіки дистанційний курс з історіі педагогіки
- •Методичні рекомендації щодо роботи з курсом «Історія педагогіки»
- •Модуль 1. Історія школи і педагогіки за рубежем
- •Система середньовічних шкіл
- •2. Виховання світських феодалів. Виникнення системи освіти для дівчаток
- •Виникнення перших університетів в Західній Європі і організація навчання
- •4. Культура епохи європейського Відродження. «Будинок радості» Вітторино да Фельтре
- •Педагогічні ідеї Томаса Мора і Томазо Кампанелли
- •6. Гуманістичні ідеї освіти і виховання
- •Розділ 1.3. Західноєвропейська педагогіка епохи Нового часу
- •Педагогічні погляди і завдання виховання особистості я.А. Коменського
- •2. Принцип природовідповідності, вікова періодизація і система шкіл за я.А. Коменським
- •3. Класно-урочна система і принципи навчання я.А. Коменського
- •4. Я.А. Коменський про школу, вчителя і моральне виховання дітей
- •5. Педагогічні ідеї Дж. Локка
- •6. Ідея вільного виховання ж-ж. Руссо
- •Педагогічно погляди французьких філософів к. Гельвеція і д.Дідро
- •1. Теорія елементарного виховання і методики початкової освіти й. Песталоцці
- •2. Дидактичні погляди ф. Дістервега
- •3. Теорія навчання і виховання й. Гербарта
- •4. Формування особистості по р. Оуену
- •1. Традиції виховання в Київській Русі
- •2. Умови виникнення писемності і перших шкіл в Київській Русі
- •3. Зміст і організація навчання в Київській Русі
- •4. Література і перші педагогічні пам'ятники Київської Русі
- •Розділ 2.2. Українська педагогіка епохи Відродження (XVII-XVIII століть)
- •1. Українське Відродження (загальна характеристика)
- •Братські школи на території України
- •3. Функціонування козацьких шкіл в Україні
- •4. Педагогічні погляди е. Славинецького і с. Полоцького
- •5. Значення Києво-Могилянської академії як освітнього, наукового. Культурного центру централізованої держави
- •1. Просвітницькі реформи першої чверті XVIII ст.
- •2. Педагогічна думка і школа другої половини XVIII ст.
- •Ідея народності і природовідповідності виховання г. Сковороди
- •Педагогічні погляди г. Сковороди
- •Характеристика громадсько-педагогічних рухів України в 60-ті роки XIX ст.
- •Педагогічна діяльність м. Корфа
- •Просвітницько-педагогічна діяльність х. Алчевської
- •Педагогіка вільного виховання л.М. Толстого
- •Теорія виховання особистості п. Лесгафт
Братські школи на території України
На стику XVI-XVII сторіч в українській школі відбулися значні зміни. Під впливом західних течій – гуманізму, реформації і єзуїтської школи, прокидалися прагнення до вищої освіти, потребі підняти рівень знань. Коли прогресивні діячі того часу роздумували над причинами занепаду української культури і держави в цілому, то початок біди вони бачили в тому, що не було хороших шкіл.
Нові заклади виникали як початкові: вони мали по три класи – інфіми, граматики, синтаксису. Перша школа була відкрита на гроші київського воєводи князя К. Острозького в Турове (1572), з часом – у Володимирі-Волинському (1577), Острозі (1580). Князь запропонував в цих школах вивчення не тільки слов'янської мови, а грецької та латинської. Вчителями були як православні греки, так і протестанти. Вчилися тут і діти шляхти, і сільські діти. У друкарні Острозької школи були видані перша повна Острозька Біблія (1581), перша граматика церковнослов’янської мови, три видання «Часослова» і цілий ряд полемічної літератури в захист православної віри.
Навіть прихильники католицизму називали Острозьку школу «колегіумом», оскільки вона не обмежувалася вивченням «вільних мистецтв» і брала до уваги вищі ступені, особливо богослов’я. Щоб досягти вищого рівня школи, К. Острозький запросив в неї видатних учених. У програму навчання Острозької школи входили слов'янський, грецький, польський, латинський мови, граматика цих мов, риторика, діалектика, астрономія, богослов’я. Вихованці цього закладу вважалися достатньо освіченими людьми.
Діяльність князя К. Острозького заслуговує особливу увагу, проте таких меценатів було дуже мало. Магнати не підтримували почину князя.
На початку XVII ст. мережа середніх шкіл стала достатньо густою, особливо на західних землях. Перемишль, Рогатин, Галич, Городок, Комарно, Замость, Холм, Люблін, Бересть, Пинськ, Луцьк, Кам’янець на Поділлі – всі ці міста заснували в собі греко-слов’янські школи. За змістом утворення це були середні школи, вони забезпечували достатньо високу у той час загальну освіту, не поступливу школам Західної Європи. По організації навчання і розпорядку шкільного життя, братські школи перевершували західноєвропейську школу того часу. На початку XVII ст. у більшості братських шкіл встановилася класно-урочна система занять.
Навчальний рік починався з 1 вересня, були введені літні канікули (червень-серпень), учні почали ділитися на класи. У основу навчання грамоті був покладений буквоскладальний метод. Управління братськими школами здійснювалося по демократичним принципам: ректор і вчителі цих шкіл вибиралися на загальних зборах братства, кандидати повинні були викласти свої ідеологічні і педагогічні погляди. Навчання в школі було платним, хоча бідною надавалася допомога.
Не дивлячись на те, що не всі братські школи показали життєздатність і довголіття, вони високо підняли рівень українського культурного життя: з них вийшла перша українська інтелігенція.