Лекція 4 а. Комунікативні бар’єри та невдачі

1. Поняття «ефективної» та «неефективної» комунікації.

2. Комунікативні бар’єри та модель «ідеального» комунікатора.

3. Типологія комунікативних невдач (девіацій).

4. Цензура як знаряддя комунікативного насильства

Література з теми:

1. Абрамович С.Д. Мовленнєва комунікація: [підручник] / С.Д. Абрамович, М.Ю. Чікарькова. ― К. : Центр навчальної літератури, 2004. ― 472 с.

2. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Ф. Бацевич. ― К. : ВЦ «Академія», 2004. ― 344 с.

3. Гірник А.М. Основи конфліктології / Андрій Гірник. − К. : ВД «Києво-Могилянська академія», 2010. − 222 с.

4. Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации [Текст] / Е.Н. Зарецкая . – [4-е изд.]. – М. : Дело, 2002. – 480 с.

5. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини [Текст] / О.В. Зернецька. ― К. : Освіта, 1999. ― 351 с.

6. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием [Текст] / С.Г. Кара-Мурза. – К. : Оріяни, 2000. – 123 с.

7. Кашкин В. Б. Введение в теорию коммуникации: [Уч. пособие]. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 92 с.

8. Ковалевська Т.Ю. Основи ефективної комунікації: порадник управлінцеві на щодень [Навч. пос] / Т.Ю. Ковалевська, С.А. Бронікова. – Одеса : Фенікс, 2008. – 140 с.

9. Мерманн З. Коммуникация и коммуникабельность : практические рекомендации для открьітой коммуникации [Текст] / Элизабет Мерманн, пер. с нем. – X. : Гуманитар. Центр, 2007. – 296 с.

10. Основы теории коммуникации: [Учебник] / Под ред. проф. М.А. Василика. − М. : Гардарики, 2003. ― 416 с.

11. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации [Текст] / Г.Г. Почепцов. – М. : Рефл-бук, К. : Ваклер, 2001. – 656 с.

12. Різун В. В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 «журналістика та інформація» [Текст] / В.В. Різун. – К. : Видавничий центр «Просвіта», 2008. – 260 с.

13. Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность) : словарь-справочник / укл. і наук. ред. Валентина Олександрівна Ільганаєва. – X. : КП Типография №13, 2009. – 392 с.

14. Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации: учебн. пос. [Текст] / А. В. Соколов. – СПб. : Изд-во Михайлова, 2002. – 459 с.

15. Шарков Ф.И. Коммуникология: основы теории коммуникации [Учебник] / Ф.И. Шарков. – М. : Дашков и Ко, 2010. – 592 с.

4.1. Поняття «ефективної» та «неефективної комунікації»

Ефективною вважається така комунікація, у ході якої учасники досягають своїх стратегічних цілей (мети) за умов комунікативного комфорту та гармонії. А проте соціальна комунікація здійснюється під впливом різноманітних чинників: психологічних, когнітивних, ситуативних, культурних, соціальних, технічних і под. Тому не всі комунікативні дії є результативними.

Про неуспішну комунікацію йдеться в тому разі, якщо в ході інформаційного обміну учасникам не вдається досягнути запланованого результату і/або в них відсутні взаєморозуміння та згода.

Ознаки нерезультативної (негармонійної) комунікації:

• неузгодженість, суперечливість, конфліктність стратегій і тактик комунікантів;

• байдужість, незацікавленість до інтересів і цілей комунікації, предмету повідомлення, змісту висловлювання;

• неузгодженість вербального і невербального рівнів комунікації;

• нездійснення або часткове здійснення комунікативного наміру адресанта;

• повне або часткове нерозуміння повідомлення адресатом;

• непередбачуваний, небажаний комунікативний результат.

Типи комунікативних порушень:

• комунікативний збій - недостатнє розуміння партнера по комунікації;

• комунікативний провал - неадекватна комунікація, повне нерозуміння комунікантами один одного;

• комунікативне ускладнення - непередбачувані ефекти комунікації, які можна усунути за допомогою додаткових дій (приміром, вербальних: уточнення, перепитування, пояснення, резюмування, валідація, емпатія; невербальних: технології активного слухання, асертивного мовлення тощо);

• «комунікативне самогубство» - грубі помилки формально-змістового чи етикетного характеру під час інформаційного обміну;

• комунікативний дискомфорт — несприятливі умови комунікації;

• комунікативний саботаж - навмисне нерозуміння адресатом повідомлення, свідоме ігнорування змістової частини висловлювання з метою ухиляння від спілкування, перекручення чи приховування інформації.

• комунікативний конфлікт неузгодженість намірів комунікантів, зіткнення інтересів, розбіжність у поглядах, оцінках, переконаннях, віруваннях; залагодження відбувається на кожному рівні у відповідній формі (залагодження, розв'язання, розчинення, полегшення).

На думку психолога К. Хорні, існує кілька конфліктогенних форм комунікативної поведінки:

надмірна спрямованість на інших – у комуні канта підвищена активність до встановлення контактів, яку оточення найчастіше оцінює як нескромність чи нав'язливість, надмірну демонстративність (багато говорить, дзвонить, метушиться);

надмірна спрямованість проти інших – підозрілість, критичність, агресивність, бажання звинуватити, відшукати правду, навести порядок;

надмірна пасивність – людина боїться зробити щось, аби не бути висміяним чи покритикованим, постійно аналізує себе та власні вчинки, не намагається встановлювати та підтримувати з іншими людьми які-небудь контакти.

Крайні вияви комунікативних порушень – це комунікативна агресія, комунікативний тиск, комунікативне насильство, комунікативний опір, маніпуляція, демагогія, комунікативна невдача (девіація).