- •Рекомендовано до друку Вченою радою факультету мев
- •Тема 1. Введення в ціноутворення
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 2. Формування цінової політики
- •Література
- •Суть преміальної цінової політики можна визначити як «отримання (виграш) високої прибутковості за рахунок втрати високих обсягів продажу». Треба знати:
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 3. Ціна як інструмент маркетингової політики
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 4. Система цін та їх класифікація
- •Література
- •За каналами руху товарів:
- •Ціни, що використовуються в обліку і статистиці:
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 5. Фактори маркетингового ціноутворення
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 6. Методичні підходи до ціноутворення
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 7. Процедура прийняття рішень щодо визначення ціни
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 8. Коригування ціни
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 9. Особливості дослідження ринкової кон’юнктури у ціноутворенні
- •Література
- •Вивчення переваг і намірів покупців в умовах на контрольованого опитування.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 10. Маркетингові стратегії ціноутворення
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 11. Ціноутворення в міжнародному маркетингу
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 12. Оцінка помилки і ризику у встановленні ціни
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 13. Державне регулювання процесів ціноутворення в Україні
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 14. Ціноутворення брендів
- •Література
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список літератури
Суть преміальної цінової політики можна визначити як «отримання (виграш) високої прибутковості за рахунок втрати високих обсягів продажу». Треба знати:
що є базисом для застосування цієї політики;
для яких товарів ця політика вигідна, для яких – ні;
що є елементами захисту свого ринку від конкурентів;
суть і застосування політики ступеневих премій.
Приблизно за цією схемою оцінюється кожний вид цінової політики.
Питання та завдання для самоконтролю
Яка різниця між ціновою політикою, ціновою стратегією і тактикою ціноутворення?
З яких етапів складається формування цінової політики?
Які існують типи цінової політики?
Від чого залежить успіх цінової політики «зняття вершків» і політики преміального ціноутворення?
В яких випадках політика ступеневих премій дає хороший результат?
Яка різниця між заохочувальною ціновою політикою і політикою цінового прориву?
Коли можна застосовувати політику штучного завищення цін?
Яким чином фірма контролює рівень своїх витрат при політиці товарної концентрації?
Тема 3. Ціна як інструмент маркетингової політики
Мета заняття: вивчити фактори ціноутворення, вміти здійснювати ціновий аналіз, в тому числі і з допомогою показників еластичності цін від ринкових факторів.
План
Ціновий аналіз.
Фактори ціноутворення.
Цінова еластичність, або еластичність попиту від ціни. Вплив ціни на обсяг продажу.
Психологічне сприйняття ціни.
Література
32 [c. 305-325]; 33 [c. 122-126]; 34 [c. 21-26, 121-129].
33 [c. 50-68].
32 [c. 46-57]; 34 [c. 58-121].
18 [c. 270-278].
Тест 3. Ціна як інструмент маркетингової політики
Розробка і реалізація фірмою правильної цінової політики в умовах переходу до ринку вимагає проведення трьохрівневого цінового аналізу: на рівні економіки в цілому, на рівні галузі, на рівні фірми.
На рівні економіки в цілому треба вивчати і знати зовнішні фактори:
діючі принципи ціноутворення, обкладання податками;
порядок віднесення затрат на собівартість;
принципи розподілу прибутку і закони, що прийняті з цих питань;
рівень цін і цінової ситуації на регіональних ринках;
місце реалізації товарів тощо.
На галузевому рівні аналізу здійснюється:
детальний прогноз можливих ринків збуту товару;
визначаються можливі покупці і конкуренти і т.д.
На рівні підприємства ціновий аналіз передбачає отримання і аналіз інформації в таких аспектах:
можливість підвищення фірмою якості товарів, що випускаються;
стан і прогнозування попиту;
вишукування резервів для зниження затрат;
прогноз цін;
ціни на товари конкурентів;
динаміка і структура цін, їх індексів;
динаміка цін монополістів;
вивчення еластичності попиту;
прогнозування внутрішніх ринків збуту і потенційних конкурентів;
вивчення біржових цін;
аналіз цін зовнішніх ринків збуту.
При виборі цінової політики треба знати фактори ціноутворення:
витрати виробництва;
попит і пропозицію;
платоспроможність населення;
якість товару;
додаткові послуги і сервіс;
взаємозамінність товарів та їх взаємодоповнюваність;
життєвий цикл товару;
споживачів;
державне регулювання цін;
вплив учасників товароруху;
конкуренцію.
Потрібно розрізняти фактори, що сприяють зниженню цін, а також фактори, що викликають ріст цін.
Фірма повинна розробити заходи, які вона може здійснити при підвищенні цін на сировину, матеріали, тарифи на транспорт.
Оскільки існує тісний взаємозв’язок між ціною, попитом і пропозицією, треба знати закон попиту і фактори, що впливають на попит; закон пропозиції і фактори, що впливають на пропозицію, а також уміти визначити ціну рівноваги, при якій обсяг пропозиції дорівнюватиме обсягу попиту.
Підприємцю необхідна інформація про цінову еластичність, яка визначає чутливість покупців до зміни цін з точки зору кількості товарів, які вони придбають.
Показником еластичності є коефіцієнт еластичності – це число, яке показує, на скільки відсотків зміниться одна величина в результаті зміни іншої змінної на 1%.
Цінову еластичність визначають за формулами.
Маркетолог має знати, при яких значеннях коефіцієнта еластичності попит буде нееластичний, одиничної еластичності, еластичний, абсолютно еластичний і абсолютно нееластичний.
Для керівництва підприємства маркетолог має розробити різні рекомендації при нееластичному і при еластичному попиті. Тому маркетолог має знати:
як визначити еластичність попиту на якісному рівні, а як – на кількісному рівні;
який буде вплив еластичності попиту на загальну виручку при підвищенні ціни, який – при зниженні ціни;
яка буде реакція покупців при підвищенні ціни, яка – при зниженні ціни;
які товари відносяться до товарів з нееластичним попитом;
під дією яких факторів еластичність попиту від ціни буде нижчою;
в який спосіб визначена ціна відобразить верхню межу ціни на товар, а в який – нижню межу ціни;
як впливатиме зміна податкових ставок на прибуток на рішення про ціни;
види стратегій маркетингової діяльності фірми щодо показників «ціна – якість»;
психологічні причини застосування стратегії неокруглених цін.
Всі висновки і рекомендації маркетологів повинні бути обґрунтовані. В цьому можуть допомогти різні показники, які маркетологи повинні вміти розрахувати, оцінювати. В розрахунках середніх цін широко застосовуються середні хронологічні, середні хронологічні зважені, арифметичні зважені, середні гармонійні зважені.
Маркетолог має знати:
який показник використовується в якості узагальнюючого рівня цін, що він характеризує;
як може бути розрахований показник рівня ціни по окремих соціальних групах в цілому по країні, по окремих регіонах;
за допомогою якого індексу здійснюється порівняння цін одного товару, а за допомогою якого – порівняння цін сукупності різнорідних товарів;
який економічний зміст агрегатної форми індексу цін, середньої арифметичної форми індексу цін;
в чому різниця формул агрегатного індексу цін Ласпейреса і Пааше;
в чому переваги формули Ласпейреса над формулами Пааше;
за якою формулою розраховуються індекси цін в розвинутих країнах і у нас;
за якою формулою розраховується індекс споживчих цін, і яка економічна суть цього індексу.
Висновки і рекомендації маркетологів будуть обґрунтованими в тому випадку, коли всі ці показники будуть розраховані на правильній інформаційній базі. У цьому випадку ціна дійсно буде надійним інструментом маркетингової політики підприємства.
