
- •Державне управління в економічній сфері
- •Передмова
- •Економічна теорія як методологічне підґрунтя державного управління господарськими процесами
- •1.1. Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку
- •1.2. Предмет економічної теорії, її завдання та функції
- •1.3. Методи економічного дослідження
- •Розділ 2 загальні проблеми економічного розвитку
- •2.1. Класифікація потреб людини та характеристика факторів (ресурсів) виробництва
- •2.2. Альтернативність використання ресурсів та необхідність раціонального вибору
- •2.3. Суть економічної системи та її основні елементи
- •2.4. Тип змішаної економічної системи. Моделі змішаної економіки окремих зарубіжних країн та України
- •Розділ 3 система господарювання в умовах ринку
- •3.1. Визначення ринку та його види. Ринкова інфраструктура
- •Основні типи ринкових структур та монополізація економіки
- •Антимонопольна політика держави
- •Розділ 4 форми доходів в ринковій економіці
- •4.1. Проблема нерівності в доходах. Крива Лоренца. Індекс Джині
- •4.2. Суть, форми і системи заробітної плані
- •4.3. Рента як форма реалізації власності на виняткові ресурси. Типи і види земельної ренти
- •4.4. Позичковий процент. Фактори, що впливають на ставку процента
- •Прибуток. Фактори, що зумовлюють диференціацію прибутку
- •Розділ 5 економічне зростання держави як складова загальної траєкторії розвитку суспільства
- •5.1. Економічне зростання та його показники. Фактори економічного зростання
- •5.2. Циклічність економіки. Причини та види циклічних коливань
- •5.3. Суть, причини та види інфляції. Наслідки інфляції
- •5.4. Зайнятість та безробіття в ринковій економіці.
- •Розділ 6 роль грошово-кредитної системи держави
- •6.1. Гроші, їх суть та функції
- •6.2. Еволюція грошей
- •6.3. Пропозиція грошей і попит на гроші
- •6.4. Суть, структура та функції банківської системи
- •6.5. Грошово-кредитна політика держави
- •Розділ 7 роль економічної політики держави як системи
- •7.1. Неспроможності ринку та необхідність державного втручання в економіку
- •7.2. Структура цілей економічної політики держави та сучасні теоретичні підходи до обгрунтування механізму їх досягнення
- •7.3. Основні методи та інструменти державного регулювання економіки
- •Історичні та економічні передумови виникнення фінансів
- •Еволюція загальної теорії фінансів
- •Поняття та функції державних фінансів
- •Роль та місце державних фінансів у фінансовій системі
- •Розділ 2 державна фінансова політика та механізм її реалізації
- •Фінансова політика як складова економічної політики держави
- •Поняття та структура фінансового механізму
- •Фінансовий апарат та його функції
- •2.4. Нормативно-правова база управління державними фінансами в Україні
- •Розділ 3 податки та податкова система
- •3.1. Економічна сутність та класифікація податків
- •3.2. Структура та принципи побудови податкової системи
- •3.3. Податкова системи і податкова політика України
- •3.4. Особливості обчислення і сплати окремих видів податків
- •Тема 4 бюджет і бюджетна система
- •4.1. Бюджет як економічна та правова категорія
- •4.2. Бюджетна система та принципи її побудови
- •4.3. Бюджетна класифікація
- •4.4. Бюджетне планування
- •Тема 5 державний бюджет україни
- •Призначення і роль державного бюджету
- •Доходи державного бюджету України
- •Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України
- •Бюджетний дефіцит: причини, види та шляхи оптимізації
- •Тема 6 місцеві бюджети україни
- •6.1. Сутність та призначення місцевих бюджетів
- •6.2. Доходи місцевих бюджетів
- •6.3. Видатки місцевих бюджетів
- •6.4. Міжбюджетні відносини в Україні
- •Розділ 7 бюджетний процес і бюджетні процедури
- •7.1. Загальні основи бюджетного процесу
- •7.2. Характеристика етапів бюджетного процесу на державному та місцевому рівнях
- •7.3. Повноваження учасників бюджетного процесу
- •Розділ 8 державні цільові фонди
- •8.1. Сутність фондів фінансових ресурсів цільового призначення
- •8.2.Пенсійний фонд України
- •8.3. Фонди соціального страхування
- •8.4. Інші фонди цільового призначення
- •Розділ 9 державний кредит і державний борг
- •9.1. Суть, поняття та форми державного кредиту
- •9.2. Класифікація державних позик
- •1. За правовим оформленням:
- •3. За правом емісії:
- •4. За характером використання цінних паперів:
- •9.3. Управління державним боргом
- •Використана та рекомендована література
1.2. Предмет економічної теорії, її завдання та функції
Економісти різних часів, різних напрямків і шкіл економічної теорії по-різному підходять до визначення предмету економічної науки. Економічна теорія має десятки визначень, які розкривають що є предметом її дослідження. З них можна виділити сім головних визначень, які розглядають різні аспекти економіки і доповнюють одне одного. Отже, Економічна теорія – це:
Наука про організацію виробництва і розподіл результатів виробництва між людьми.
Наука про проблеми вибору ресурсів і економічну поведінку людей в умовах нестачі ресурсів.
Наука про те, як люди вибирають спосіб використання обмежених ресурсів для виробництва різних товарів і їх розподілу між членами суспільства.
Наука про з’ясування особливостей досягнення заможного життя домогосподарств і держав.
Наука про гроші, капітал, його форми і багатство.
Наука про відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів і послуг.
Наука про економіку як цілісну систему, в якій все пов’язане, взаємозумовлене і субординоване.
В «Економіксі» П. Самуельсона сказано, що це – «наука про те, як люди, що взаємодіють в суспільстві, вибирають спосіб використання дефіцитних ресурсів, які можуть мати багатоцільове призначення, для того, щоб виробити різноманітні товари і розподіляти їх тепер або в майбутньому для споживання різних індивідів і груп суспільства».
Усі наведені визначення певною мірою співвідносяться, оскільки так чи інакше вони з різних боків характеризують економічну діяльність суспільства, спрямовану на реалізацію людських потреб. Оскільки потреби безмежні, а ресурси для їх задоволення в кожний даний період обмежені, то економісти намагаються знайти способи оптимізації виробництва матеріальних благ і послуг при обмежених ресурсах. Вони вивчають економічні зв’язки між людьми в процесі виробництва розподілу, обміну і споживання матеріальних благ, виробляють принципи управління, знаходять шляхи впливу держави на економічну діяльність господарських суб’єктів. Економіка не є «річчю в собі», вона взаємопов’язана з усіма аспектами життя (інститутами) людського суспільства, такими як родина, держава, релігія, різноманітні організації тощо. І тому Економічна теорія взаємопов’язана з іншими науками і дисциплінами, такими як математика, фізика, біологія, філософія, релігієзнавство, історія економічних вчень і взагалі історія, етика, культурологія, економетрія, державне управління, соціологія, політологія, психологія, економіка підприємства, право, теорія управління, маркетинг, фінанси і кредит, економічна географія, демографія, екологія, менеджмент, економічна статистика, бухгалтерський облік, економічний аналіз тощо.
Отже можна сказати, що предметом економічної є вивчення відносин між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів і послуг, що включає в себе й проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів та управління ними з метою досягнення задоволення матеріальних, духовно-моральних та соціальних потреб людини й суспільства. Розв’язуючи проблему обмеженості ресурсів, економічна теорія повинна допомогти суспільству вирішити три головних завдання:
1) які товари і послуги необхідно виготовляти і в якій кількості;
2) як ці товари і послуги треба виробляти;
3) для кого виробляти.
Завдання економістів – знайти такі способи розв’язання цих проблем, які при даних умовах будуть найефективнішими тобто забезпечать максимальне задоволення потреб суспільства при мінімумі витрат. Проблема «що виробляти» пов’язана із знаходженням такого набору товарів і послуг, які відповідають потребам споживачів, які будуть реалізовані і в результаті реалізації яких їх виробники отримають доходи. Проблема «як виробляти» пов’язана з вибором варіантів виробництва товарів і послуг, тобто з визначенням того, хто, як, за допомогою якої техніки, технології організації виробництва буде їх виготовляти. З’ясування питання «для кого виробляти» пов’язане із розподілом створених товарів і послуг. Воно охоплює як проблему спрямованості виробництва на реалізацію потреб споживачів, так і проблему формування доходів у суспільстві, так і створення системи стимулів у виробництві.
Сучасна економічна наука розглядає економіку на мікро- та макрорівні. Мікрорівень – це рівень функціонування окремого підприємства, фірми, домашнього господарства. Макрорівень – економіка певної країни, національне або світове господарство.
Предметом мікроекономіки є, по-перше, дослідження поведінки підприємств та домогосподарств як окремих господарських одиниць, які розв’язують проблеми взаємодії попиту і пропозиції, ціноутворення, формування витрат виробництва; по-друге, дослідження впливу держави на діяльність підприємств; по-третє, вивчення економічної кон’юнктури та її впливу на ринках; по-четверте, дослідження потреб та інтересів споживачів, корисності споживчих благ, споживчої поведінки і т.д.
Предметом макроекопоміки виступають галузі і сфери економіки, господарські зв’язки між ними, розвиток національного господарства як єдиного цілого. До неї відносяться такі явища і процеси: інфляція, безробіття, загальна динаміка виробництва, національного доходу, цін, видатків із державного бюджету і т.д. Поділ предмету економічної теорії на мікро- та макроекономіку достатньо умовний, оскільки їх проблеми взаємопов’язані і не можуть розв’язуватися ізольовано.
Як наука, економічна теорія покликана виконувати низку функцій:
пізнавальну, або світоглядну, яка полягає в тому, щоб пояснити суть економічних явищ і процесів, що відбуваються, показати закономірності їх розвитку;
методологічну – означає розробку методів, засобів, інструментів наукового пізнання економічних процесів для використання їх всіма іншими економічними науками;
практичну – створення конкретних рекомендацій для правильної економічної поведінки людей, для регулювання господарської діяльності підприємств, для розумної, виваженої економічної політики держави.