6.2. Еволюція грошей

Гроші для суспільства є тією субстанцією, на якій засновано економічний розвиток чи падіння держав, утримання влади корпораціями, матеріальний успіх окремих особистостей. Гроші та влада завжди були взаємопов’язаними між собою. Мабуть тому, у сучасному світі завжди відбувається гостра боротьба за контроль над грошима, адже контролювати виробництво і розподіл грошей означає контролювати ресурси і населення країни, світу. З часом конкуренти об’єднуються у різні групи, релігійні ордени, великі родини, гільдії, банки, держави, інші інститути. Починаючи з першої відкарбованої монети і до сьогоднішнього дня боротьба за гроші не зупинялася ніколи, роблячи лише короткі перерви. На жаль, на відміну від класичних морально-духовних цінностей, саме гроші стають визначальною змінною величиною, що обумовлює не тільки комерційні відносини, але і суттєвий спектр усіх видів відносин, що стосуються людського буття.

Щоб зрозуміти причини виникнення феномену грошей, а також пояснити складний характер сучасних грошових систем і структуру грошової маси, необхідно розглянути еволюцію грошей.

Світовій економічній літературі відомо кілька альтернативних концепцій походження грошей.

Відповідно до раціоналістичної концепції гроші є результатом певної домовленості між людьми, які переконалися, що для обслуговування мінових операцій необхідні спеціальні інструменти. Вперше ця концепція була висунута Аристотелем у праці «Нікомахова етика». Ця ідея знайшла законодавче втілення в античних та середньовічних суспільствах.

Різновидом попередньої можна вважати номіналістичну концепцію, яка представлена у державній теорії грошей німецького економіста Г.Кнаппа. На його думку, створені державою гроші приймаються незалежно від їх металевого вмісту, є характерними платіжними засобами, тобто умовними знаками, наділеними державною владою певною платіжною силою. Багато сучасних західних економістів розділяють погляди цього суб’єктивно-психологічного підходу до походження грошей (П. Самуельсон, Л. Харріс, Дж.К. Гелбрейт та ін.).

За еволюційною концепцією гроші з’явилися в результаті об’єктивного еволюційного процесу, який крім волі людей привів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси товарів і зайняли в економіці особливе місце всезагальних еквівалентів. Найбільш послідовним прихильником цієї концепції був К. Маркс, яким опирався на ідеї А. Сміта, Д. Рікардо та ін. Дана концепція певною мірою поширена і в сучасній економічній літературі.

Представники функціональних концепцій грошей називають низку конкретних факторів, прискорення розвитку яких зумовило необхідність існування грошей:

• відсутність синхронізації надходжень коштів від продажу і здійснення платежів у зв’язку із покупками, що ускладнює прямий товарообмін;

• наявність трансакційних витрат, тобто витрат, необхідних для укладання угод;

• невизначеність економічних перспектив, що змушує учасників обміну накопичувати залишки грошей для страхування від ризику;

• час як невід’ємний елемент процесів обігу благ, який надає грошам роль з’єднувальної лапки.

Економісти неокласичної школи, як правило, пов’язують існування грошей з першими двома причинами, а прихильники кейнсіанського напрямку – з двома останніми.

Водночас уся історія виникнення грошей є підтвердженням еволюційної теорії походження грошей та формування грошових систем. Грошова система – це форма організації грошового обігу в країні, яка склалася історично і закріплена національним законодавством. Сучасні грошові системи з готівкою, чеками, касовими автоматами, пластиковими картками, Інтернет грошима і низкою непростих фінансових інструментів виникли не зразу, а розвивалися протягом століть.

Упродовж еволюції грошей в XX ст. все більшого поширення набуває заміна готівкових грошей безготівковими (кредитними), які поступово стають домінуючою формою грошей у розвинутих країнах. Безготівкові гроші виступають як грошові вклади, переважно в банківських установах, тобто записи на рахунках у банках чи зарахування взаємних вимог без участі готівкових грошових знаків. Такі вклади називають банківськими (кредитними) грошима, складовими яких є: чеки, кредитні картки, векселі, термінові депозити тощо. Переважна більшість безготівкових розрахунків здійснюється між суб’єктами господарювання. Проте останнім часом постійно зростають також обсяги безготівкових розрахунків населення (перерахування за дорученням громадян на вклади в банки заробітної плати, гонорару, пенсії, розрахунки по різноманітних комунальних, побутових платежах тощо). До недавнього часу в розвинутих країнах для розрахунків домашніх господарств з фірмами широко застосовувалися розрахункові чеки і банківські чекові книжки. Сьогодні швидкого поширення набуває застосування кредитних карток, електронних грошей тощо.