- •1. Вступ. Зміст дисципліни та її місце в навчальному процесі. Суднова електроавтоматика та автоматизація суден. Сучасний стан автоматизації морських суден та її перспектива розвітку.
- •4. Структурно-функціональні схеми простіших сау і сар: призначення, склад та принцип дії.
- •5. Принципи побудови систем автоматики. Класифікація автоматичних систем по принципу автоматичного управління ( відхилення, обурення, комбіновані).
- •6. Класифікація автоматичних систем по алгоритму функціонування: стабілізуючі, програмні та слідячі автоматичні системи: призначення, структурно-функціональні схеми, склад та принцип дії.
- •7. Статичні та астатичні ас: системи непреривного та дискретного дійства; призначення, структурно-функціональні схеми, склад та принцип дії.
- •8. Автоматичні системи прямого та непрямого дійства (регулювання), лінійні та нелінійні системи, одноконтурні та багатоконтурні системи. Адаптивні системи.
- •10. Основи теорії логічних пристроїв. Двійкова система числення, основні логічні елементи і пристрої та мікропроцесорна техніка в системах автоматики.
- •11. Дослідження логічних функцій одного і двох змінних і їх реалізація; побудова простих пристроїв автоматики на базі логічних і цифро-імпульсних пристроїв.
- •12. Вивчення схем і функціональних можливостей основних типів тригерів; експериментальне вивчення тригерів і схем управління. Вивчення пристрою і роботи лічильників імпульсів і регістрів.
- •13. Виразити типові ланки через простіші електричні прилади і пристрої та показати їх динамічні характеристики.
- •14. Загальні положення про вимірювальні елементи систем автоматики; визначення, класифікація.
- •15. Датчики температури: термоперетворювачі опору, термоелектричні перетворювачі.
- •16. Датчики частоти обертання: тахогенераторні датчики частоти обертання; датчики частоти обертання з індукційними перетворювачами.
- •17. Датчики тиску: потенціометрічні, індуктивні, диференційно-трансформаторні, емкісні, тензорезисторні. Магнитопружні і п’єзоелектричні перетворювачі.
- •18. Датчики угла розузгодження: сельсини, поворотні трансформатори.
- •19. Датчики моменту що крутить; тензорезисторні, магнитопружні, індуктивні перетворювачі. Індуктивний редуктосин.
- •20. Датчики рівня: поплавцеві, мембранні, п’єзометричні, ємкісні, омічні, радіохвильові. Індуктивні датчики механічного переміщення. Датчики переміщення рейки паливних насосів дизеля.
- •20.3. Пьезометраческий датчик уровня: h —контролируемое значение уровня
- •21. Датчики витрати рідини. Ультразвукові датчики витрати, їх структурна схема та принцип дії.
- •22. Програмні елементи систем автоматики (електромеханічні). Класифікація, загальна будова, принцип дії. Інтелектуальні датчики.
- •25. Випрямлячі: призначення, класифікація. Однофазні та трифазні випрямлячі; випрямлячі з помноженням напруги. Область застосування на суднах.
- •Трёхфазные выпрямители
- •26. Зглажувальні фільтри; призначення, класифікація. Електричні стабілізатори напруги – ферорезонансні та напівпроводникові.
- •Емкостной фильтр
- •Индуктивный фильтр
- •Транзисторные сглаживающие фильтры
- •ΔUвх ≦ δIстRогр
- •27. Випрямлячі на тиристорах (керуємі). Фазочутливі випрямлячі і перетворювачі електричних сигналів (модулятори і демодулятори). Особливості експлуатації та область застосування на суднах.
- •28. Дискретні елементи як перетворювачі електричних сигналів: основні визначення та уявлення. Диференційні і інтегруючі електричні ланцюги. Обмежувачі сигналів.
- •29. Тригери, мультивібратори та блокінг-генератори.
- •31. Перетворювачі частоти на тиристорах. Імпульсні трансформатори.
- •34. Призначення підсилювачів та їх класифікація. Електронні підсилювачі на транзисторах і тиристорах: схеми, склад принцип дії.
- •36. Магнитні підсилювачі: призначення та класифікація. Простішіі однотактні та двутактні (диференційні) мп: схеми, загальна будова, принцип дії. Область застосування.
- •37. Магнитні підсилювачі з зворотними зв’язками; схеми, загальна будова, принцип дії. Область застосування магнитних підсилювачів в системах автоматики.
- •37.2. Характеристики магнитного усилителя: 1 – без связи; 3 – с обратной связью
- •41. Класифікація виконавчих устріїв. Електромеханічні елементи: загальна будова і характеристики. Реле.
- •42. Виконавчі електродвигуни в системах автоматики (серводвигуни) : електродвигуни постійного струму і змінного струму. Крокові двигуни.
- •43. Електронні перемикачі ( електронні ключі- транзисторні і тиристорні), тиристорні комутатори, електронні реле в системах автоматики.
- •45. Призначення сар та їх основна класифікація. Стабілізуючі сар: автоматичне регулювання напруги змінного струму. Простіші схеми прямого струмового і прямого фазового компаундування.
- •46. Слідячі сар: автоматичне управління курсом судна: структурно-функціональна схема авторульового. Безконтактна схема слідячого управління сервомеханізмом.
- •47. Розбір роботи авторульового «Копеник» згідно електричній принциповій схеми.
- •48. Програмні сар :системи автоматичного регулювання: електрична принципова схема сар допоміжного парового котлоагрегату типу квва 0,5/5; сар горіння топки.
- •50. Розбір роботи функціональних, принципових схем і алгоритмів функціонування систем дау дг ( сдг-т, Роса-м, «Деломатик», gena, sga-23, Siemens ).
- •51.Призначення автоматичних систем захисту (асз) та їх класифікація. Перелік видів захисту сео, згідно Регістру. Пристрій розвантаження генераторів: призначення, склад, принцип дії.
- •Перечень литературы:
26. Зглажувальні фільтри; призначення, класифікація. Електричні стабілізатори напруги – ферорезонансні та напівпроводникові.
Напряжение на выходе любого выпрямителя всегда пульсирующее и содержит постоянную и переменную составляющую напряжения. Для сглаживания пульсаций применяют сглаживающие фильтры (СФ) - устройства, предназначенные для подавления пульсаций выпрямленного напряжения до уровня, при котором происходит нормальная работа потребителя. СФ бывают активные и пассивные. Простейшим СФ является конденсатор, включаемый параллельно нагрузке. Также можно включить катушку индуктивности (дроссель), но уже последовательно с нагрузкой. А можно комбинировать.
Емкостной фильтр
Емкостной сглаживающий фильтр представляет собой кондер, включенный параллельно нагрузке. Как же происходит сглаживание этих самых пульсаций? Давайте взглянем на форму выходного напряжения, скажем, однополупериодного выпрямителя, показанную ниже на рисунке.
Рис. 26.1 - Форма выходного напряжения однополупериодного выпрямителя
На рисунке Uср - это среднее значение выпрямленного напряжения. Если проще, то это напряжение, которое покажет обычный вольтметр, по науке называемый вольтметр среднеквадратических значений, или любой авометр (тестер). Как видим, это напряжение меньше амплитудного значения, но самое главное - пульсации.
А теперь включим параллельно нагрузке выпрямителя конденсатор, как показано ниже на рисунке:
Рис. 26.2 - Пример выпрямителя с простейшим сглаживающим фильтром
Подключим щупы осциллографа параллельно нагрузке и увидим следующую картину:
Рис. 26.3 - Форма выходного напряжения выпрямителя со сглаживающим фильтром
На выходе выпрямителя образуется пульсирующее напряжение. Допустим конденсатор разряжен. При подаче напряжения на конденсатор он начинает заряжаться - короткий отрезок пилы на рисунке. Достигнув максимального значения, амплитуда выходного напряжения выпрямителя начинает уменьшаться до нуля. Соответственно, заряженный до максимального значения конденсатор начинает разряжаться через нагрузку - длинный отрезок пилы. При следующем нарастании амплитуды процесс повторяется. Естественно, что размах амплитуды пилы, а это тоже пульсации, напрямую зависит от емкости конденсатора и от величины сопротивления нагрузки, конечно. Чем больше емкость, тем меньше пульсации, чем меньше сопротивление нагрузки, тем больше пульсации. Без нагрузки пульсаций не будет.
Включив конденсатор в схему выпрямителя мы добились сглаживания пульсаций выходного напряжения, к тому же увеличилось среднее значение выпрямленного напряжения. С двуполупериодным выпрямителем частота пульсаций вдвое больше, то конденсатор разряжается через нагрузку намного медленней. Уровень пульсаций будет намного меньше, а Uср - выше.
Считается, что выходное напряжение выпрямителя содержит постоянную и переменную составляющую. Поскольку емкостное сопротивление конденсатора есть X = 1 / ωC, где ω = 2πf, то нетрудно заметить, что при увеличении емкости сопротивление уменьшается. Аналогично и для частоты. Но для постоянного тока частота равна 0, значит емкостное сопротивление будет стремиться к бесконечности. Таким образом, переменная составляющая проходит через конденсатор и замыкается на общий провод не попадая в нагрузку, тогда как постоянная составляющая полностью выделяется в нагрузке.
