- •1. Вступ. Зміст дисципліни та її місце в навчальному процесі. Суднова електроавтоматика та автоматизація суден. Сучасний стан автоматизації морських суден та її перспектива розвітку.
- •4. Структурно-функціональні схеми простіших сау і сар: призначення, склад та принцип дії.
- •5. Принципи побудови систем автоматики. Класифікація автоматичних систем по принципу автоматичного управління ( відхилення, обурення, комбіновані).
- •6. Класифікація автоматичних систем по алгоритму функціонування: стабілізуючі, програмні та слідячі автоматичні системи: призначення, структурно-функціональні схеми, склад та принцип дії.
- •7. Статичні та астатичні ас: системи непреривного та дискретного дійства; призначення, структурно-функціональні схеми, склад та принцип дії.
- •8. Автоматичні системи прямого та непрямого дійства (регулювання), лінійні та нелінійні системи, одноконтурні та багатоконтурні системи. Адаптивні системи.
- •10. Основи теорії логічних пристроїв. Двійкова система числення, основні логічні елементи і пристрої та мікропроцесорна техніка в системах автоматики.
- •11. Дослідження логічних функцій одного і двох змінних і їх реалізація; побудова простих пристроїв автоматики на базі логічних і цифро-імпульсних пристроїв.
- •12. Вивчення схем і функціональних можливостей основних типів тригерів; експериментальне вивчення тригерів і схем управління. Вивчення пристрою і роботи лічильників імпульсів і регістрів.
- •13. Виразити типові ланки через простіші електричні прилади і пристрої та показати їх динамічні характеристики.
- •14. Загальні положення про вимірювальні елементи систем автоматики; визначення, класифікація.
- •15. Датчики температури: термоперетворювачі опору, термоелектричні перетворювачі.
- •16. Датчики частоти обертання: тахогенераторні датчики частоти обертання; датчики частоти обертання з індукційними перетворювачами.
- •17. Датчики тиску: потенціометрічні, індуктивні, диференційно-трансформаторні, емкісні, тензорезисторні. Магнитопружні і п’єзоелектричні перетворювачі.
- •18. Датчики угла розузгодження: сельсини, поворотні трансформатори.
- •19. Датчики моменту що крутить; тензорезисторні, магнитопружні, індуктивні перетворювачі. Індуктивний редуктосин.
- •20. Датчики рівня: поплавцеві, мембранні, п’єзометричні, ємкісні, омічні, радіохвильові. Індуктивні датчики механічного переміщення. Датчики переміщення рейки паливних насосів дизеля.
- •20.3. Пьезометраческий датчик уровня: h —контролируемое значение уровня
- •21. Датчики витрати рідини. Ультразвукові датчики витрати, їх структурна схема та принцип дії.
- •22. Програмні елементи систем автоматики (електромеханічні). Класифікація, загальна будова, принцип дії. Інтелектуальні датчики.
- •25. Випрямлячі: призначення, класифікація. Однофазні та трифазні випрямлячі; випрямлячі з помноженням напруги. Область застосування на суднах.
- •Трёхфазные выпрямители
- •26. Зглажувальні фільтри; призначення, класифікація. Електричні стабілізатори напруги – ферорезонансні та напівпроводникові.
- •Емкостной фильтр
- •Индуктивный фильтр
- •Транзисторные сглаживающие фильтры
- •ΔUвх ≦ δIстRогр
- •27. Випрямлячі на тиристорах (керуємі). Фазочутливі випрямлячі і перетворювачі електричних сигналів (модулятори і демодулятори). Особливості експлуатації та область застосування на суднах.
- •28. Дискретні елементи як перетворювачі електричних сигналів: основні визначення та уявлення. Диференційні і інтегруючі електричні ланцюги. Обмежувачі сигналів.
- •29. Тригери, мультивібратори та блокінг-генератори.
- •31. Перетворювачі частоти на тиристорах. Імпульсні трансформатори.
- •34. Призначення підсилювачів та їх класифікація. Електронні підсилювачі на транзисторах і тиристорах: схеми, склад принцип дії.
- •36. Магнитні підсилювачі: призначення та класифікація. Простішіі однотактні та двутактні (диференційні) мп: схеми, загальна будова, принцип дії. Область застосування.
- •37. Магнитні підсилювачі з зворотними зв’язками; схеми, загальна будова, принцип дії. Область застосування магнитних підсилювачів в системах автоматики.
- •37.2. Характеристики магнитного усилителя: 1 – без связи; 3 – с обратной связью
- •41. Класифікація виконавчих устріїв. Електромеханічні елементи: загальна будова і характеристики. Реле.
- •42. Виконавчі електродвигуни в системах автоматики (серводвигуни) : електродвигуни постійного струму і змінного струму. Крокові двигуни.
- •43. Електронні перемикачі ( електронні ключі- транзисторні і тиристорні), тиристорні комутатори, електронні реле в системах автоматики.
- •45. Призначення сар та їх основна класифікація. Стабілізуючі сар: автоматичне регулювання напруги змінного струму. Простіші схеми прямого струмового і прямого фазового компаундування.
- •46. Слідячі сар: автоматичне управління курсом судна: структурно-функціональна схема авторульового. Безконтактна схема слідячого управління сервомеханізмом.
- •47. Розбір роботи авторульового «Копеник» згідно електричній принциповій схеми.
- •48. Програмні сар :системи автоматичного регулювання: електрична принципова схема сар допоміжного парового котлоагрегату типу квва 0,5/5; сар горіння топки.
- •50. Розбір роботи функціональних, принципових схем і алгоритмів функціонування систем дау дг ( сдг-т, Роса-м, «Деломатик», gena, sga-23, Siemens ).
- •51.Призначення автоматичних систем захисту (асз) та їх класифікація. Перелік видів захисту сео, згідно Регістру. Пристрій розвантаження генераторів: призначення, склад, принцип дії.
- •Перечень литературы:
25. Випрямлячі: призначення, класифікація. Однофазні та трифазні випрямлячі; випрямлячі з помноженням напруги. Область застосування на суднах.
Выпрямитель электрического тока – электронная схема, предназначенная для преобразования переменного электрического тока в постоянный (однополярный) электрический ток. В полупроводниковой аппаратуре выпрямители исполняются на полупроводниковых диодах. В более старой и высоковольтной аппаратуре выпрямители исполняются на электровакуумных приборах – кенотронах. Раньше широко использовались – селеновые выпрямители. Для начала вспомним, что собой представляет переменный электрический ток. Это гармонический сигнал, меняющий свою амплитуду и полярность по синусоидальному закону.
В переменном электрическом токе можно условно выделить положительные и отрицательные полупериоды. Всё то, что больше нулевого значения относится к положительным полупериодам (положительная полуволна – красным цветом), а всё, что меньше (ниже) нулевого значения – к отрицательным полупериодам (отрицательная полуволна – синим цветом). Выпрямитель, в зависимости от его конструкции «отсекает», или «переворачивает» одну из полуволн переменного тока, делая направление тока односторонним. Схемы построения выпрямителей сетевого напряжения можно поделить на однофазные и трёхфазные, однополупериодные и двухполупериодные. Для удобства мы будем считать, что выпрямляемый переменный электрический ток поступает с вторичной обмотки трансформатора. Это соответствует истине и потому, что даже электрический ток в домашние розетки квартир домов приходит с трансформатора понижающей подстанции. Кроме того, поскольку сила тока – величина, напрямую зависящая от нагрузки, то при рассмотрении схем выпрямления мы будем оперировать не понятием силы тока, а понятием – напряжение, амплитуда которого напрямую не зависит от нагрузки. На рисунке изображена схема и временная диаграмма выпрямления переменного тока однофазным однополупериодным выпрямителем.
Из рисунка видно, что диод отсекает отрицательную полуволну. Если мы перевернём диод, поменяв его выводы – анод и катод местами, то на выходе окажется, что отсечена не отрицательная, а положительная полуволна.
Среднее значение напряжения на выходе однополупериодного выпрямителя соответствует значению:
Uср = Umax / π = 0,318 Umax
где: π - константа равная 3,14.
Однополупериодные выпрямители используются в качестве выпрямителей сетевого напряжения в схемах, потребляющих слабый ток, а также в качестве выпрямителей импульсных источников питания. Они абсолютно не годятся в качестве выпрямителей сетевого напряжения синусоидальной формы для устройств, потребляющих большой ток. Наиболее распространёнными являются однофазные двухполупериодные выпрямители. Существуют две схемы таких выпрямителей – мостовая схема и балансная. Рассмотрим мостовую схему однофазного двухполупериодного выпрямителя и его работу.
Если ток вторичной обмотки трансформатора течёт по направлению от точки «А» к точке «В», то далее от точки «В» ток течёт через диод VD3 (диод VD1 его не пропускает), нагрузку Rн, диод VD2 и возвращается в обмотку трансформатора через точку «А». Когда направление тока вторичной обмотки трансформатора меняется на противоположное, то вышедший из точки «А», ток течёт через диод VD4, нагрузку Rн, диод VD1 и возвращается в обмотку трансформатора через точку «В». Таким образом, практически отсутствует промежуток времени, когда напряжение на выходе выпрямителя равно нулю. Рассмотрим балансную схему однофазного двухполупериодного выпрямителя.
По своей сути это два однополупериодных выпрямителя, подключенных параллельно в противофазе, при этом начало второй обмотки соединено с концом первой вторичной обмотки. Если в мостовой схеме во время действия обоих полупериодов сетевого напряжения используется одна вторичная обмотка трансформатора, то в балансной схеме две вторичных обмотки (2 и 3) используются поочерёдно. Среднее значение напряжения на выходе двухполупериодного выпрямителя соответствует значению:
Uср = 2*Umax / π = 0,636 Umax
где: π - константа равная 3,14.
Представляет интерес сочетание мостовой и балансной схемы выпрямления, в результате которого, получается двухполярный мостовой выпрямитель, у которого один провод является общим для двух выходных напряжений (для первого выходного напряжения, он отрицательный, а для второго - положительный):
