Шановні учні та батьки, дистанційно працюємо за підручником

Ільченко В.Р. та інші. Біологія: підручник для 7 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Полтава: Довкілля-К, 2007. – 240с (підручник можна отримати у класного керівника або в бібліотеці школи, є сайти з шкільними електронними підручниками в Інтернеті) та опорними конспектами учителя.

Вдома відпрацьовуйте матеріал у зошиті в клітинку.

Завдання для контролю (надсилаються вчителю)

Відповіді на завдання для контролю вчителя біології відправляйте у вигляді окремого файлу в Word на електронну адресу вчителя Мартинової Любов Петрівни martynova65@yandex.ua

Не забувайте вказувати прізвище, ім’я, клас, навчальний предмет і тему з якої ви відправляєте завдання для контролю.

Відповіді на завдання з теми «Будова та життєдіяльність рослин. Ч.1» ви маєте відправити до 1 жовтня.

Зміст навчального матеріалу

Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин

Основні процеси життєдіяльності рослини.

Клітина, тканини, органи рослини, їх функції та взаємозв’язок.

Середовища існування рослин.

Зв’язки рослин із іншими компонентами екосистем.

Відповідь рослин на подразнення.

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця):

називає:

- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

- умови, необхідні для життєдіяльності рослини;

- основні компоненти клітини рослини (оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, вакуолі);

- тканини рослини (твірні, покривні, основні, провідні);

- вегетативні органи рослини (корінь, пагін: брунька, стебло, листок) та їх функції;

наводить приклади:

- впливу факторів середовища на процеси життєдіяльності рослин;

- рухів рослин;

- господарської цінності рослин;

- використання добрив у сільському господарстві;

характеризує:

- будову кореня, види коренів, типи кореневих систем, видозмiни кореня;

- ґрунт як джерело поживних речовин;

- роль мінерального живлення в житті рослин;

- роль пагона в забезпеченні надходження, транспорту і виведення речовин;

- бруньку як зародковий пагін;

- видозміни пагона;

- будову листка та його роль у забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміні та випаровуванні;

порівнює:

- прості та складні листки, типи жилкування, розташування листків на стеблі;

- процеси фотосинтезу та дихання;

спостерігає та описує:

- будову клітини рослин;

- корінь і кореневі системи, видозміни кореня;

- пагін та його будову, різноманітність пагонів, видозміни;

- будову та різноманітність листків;

- досліди з вивчення процесів фотосинтезу, дихання, мінерального живлення, транспорту речовин, випаровування;

дотримується правил:

- виготовлення мікропрепаратів, роботи з лупою та мікроскопом;

робить висновок:

- про основні функції рослинного організму;

- про зв’язок органів у рослинному організмі;

- про значення рослин у забезпеченні життя на Землі.

І частина

Загальна характеристика царства Рослини

Згадайте вивчене раніше.

На які групи поділяються живі організми за способом живлення?

Що характерно для організмів, що живляться автотрофно?

Згадайте значення рослин для життя на Землі.

Вивчення нового матеріалу

Значення рослин для життя на Землі.

Рослини за типом живлення автотрофи-фотосинтетики. Тобто основний спосіб живлення рослин – фотосинтез. Яке значення фотосинтезу для існування життя на Землі? Утворенням органічних речовин з неорганічних значення фотосинтезу для існування життя на нашій планеті не обмежується. Під час фотосинтезу рослини не тільки засвоюють вуглекислий газ, а й виділяють кисень, яким дихаємо ми, а також інші організми (мал.1). До появи фотосинтезуючих організмів в атмосфері Землі кисню не було. Рослини підтримують необхідний для існування більшості організмів рівень кисню в атмосфері (21 %) та запобігають накопиченню в ній надлишку вуглекислого газу. З кисню в верхніх шарах атмосфери утворюється озон (озоновий шар), що захищає Землю від космічних променів. Важлива роль рослин полягає також в очищенні повітря від забруднення шкідливими речовинами.

Maл. 1. Схема фотосинтезу

Рослини безпосередньо чи опосередковано є джерелом енергії для тварин. Рослини є ланкою в ланцюгу живлення.

Важко переоцінити сприятливий вплив рослинного світу на клімат окремої місцевості або нашої планети в цілому. Рослини є тією ланкою, що зв'язує живу та неживу природу. Так, саме рослини вбирають із ґрунту певні неорганічні сполуки та використовують їх для створення органічних. Таким чином, завдяки фотосинтезу і безперервному колообігові хімічних елементів рослини забезпечують існування життя на нашій планеті. Весь живий світ з його дивовижною різноманітністю (люди, тварини, гриби, бактерії) існує лише завдяки рослинам.

Тому коротко кажуть про планетарне значення рослин.

Життєві форми рослин

Рослини бувають однорічні, дворічні та багаторічні. Однорічні рослини розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кількох місяців. Дворічні рослини в перший рік життя утворюють виключно вегетативні органи та накопичують у своїх підземних (морква, редька, буряк, жоржини) або надземних (капуста) частинах поживні речовини. Наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння. Багаторічні рослини живуть три роки і більше. Серед них є дерева, кущі та трав'янисті рослини.

Мал. 16. Життєві форми рослин: 1 - дерева; 2 - кущі; 3 - трави

Характерні особливості царства Рослини

Всі рослинні організми мають спільні риси, як відрізняють їх від представників інших царств органічного світу, так і зближують з ними.

Зближує рослинні організми з представниками інших царств живої природи клітинну будову, загальні механізми росту, розвитку, розмноження, обміну речовин. Спільні ознаки: клітинна будова і наявність ядра (еукаріоти).

Відмінними ознаками царства Рослини можна вважати наступні:

Головна відмінність – тип живлення. Здатність до фотосинтезу — автотрофне живлення.

Мають особливий зелений пігмент – хлорофіл.

Рослини переважно зелені. Таке забарвлення рослин зумовлене особливим барвником - пігментом хлорофілом, що міститься в структурах клітини - хлоропластах. Вам відомо, що саме хлорофіл забезпечує процес фотосинтезу, під час якого рослини вловлюють сонячні промені та засвоюють їхню енергію.

Ведуть прикріплений спосіб життя, переміщення в просторі відсутні

Наявність целюлозної клітинної оболонки.

Запасаюча речовина – крохмаль.

Здатність до необмеженого росту (ростуть впродовж всього життя)

В життєвому циклі рослин чергуються два покоління спорофіт (нестатеве покоління) і гаметофіт (статеве покоління), переважаючим поколінням вважають те, що зелене, і як правило довше живе.

Царство рослини поділяється на нижчі рослини і вищі рослини. У нижчих рослин – тіло (талом) не почленовано на органи. Вищі рослини – мають тіло, що почленовано на органи – корінь і пагін, у більшості пагін має листкостеблову будову.

Серед рослин є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. У багатоклітинних рослин клітини можуть утворювати групи, кожна з яких виконує певні функції, це тканини.

У багатьох рослин тканини утворюють органи. Докладніше з основними типами тканин та органів рослин ви ознайомитеся пізніше. Рослини, у яких сформовані органи й тканини, називають вищими. Відповідно ті рослини, що не мають тканин і органів називаються нижчими. До нижчих рослин належать водорості, навіть багатоклітинні водорості не мають тканин і органів. Цим вони відрізняються від вищих рослин. Назва «водорості» вказує на те, що ці рослини мешкають переважно у водоймах, проте частина їх оселяється на поверхні ґрунту чи у ґрунті, на стовбурах дерев, на камінні тощо.

До вищих рослин належать мохи, папороті, хвощі, плауни, голонасінні та квіткові (покритонасінні) (мал. 15). Залежно від особливостей будови надземної частини серед вищих рослин виділяють певні життєві форми: дерева, кущі, трави тощо (мал. 2).

Мал. 2. Вищі рослини

Переважна більшість вищих рослин (близько 250 тис. видів) належить до відділу Квіткові рослини. Найхарактерніша їхня ознака, за якою вони відрізняються від решти, - це здатність утворювати квітки. Квіткові рослини до того ж мають і найскладнішу будову. Тому будову та процеси життєдіяльності рослин ми з вами розглянемо саме на прикладі цієї групи. Квіткові рослини добре пристосовані до сучасних умов життя, тому вони найпоширеніші на земній кулі. Вони мешкають на суходолі - від полярних місцевостей до тропіків в умовах різних типів клімату, а також у водоймах (переважно прісних).