3.3.3. Місцеві фінанси як інструмент фінансування суспільних послуг

 

Закономірним явищем для більшості європейських країн є такий розподіл функцій між державою та місцевим само­врядуванням у сфері надання суспільних послуг, коли на місцеві органи покладається головна відповідальність за послуги соціа­льного характеру. Центральна ж влада зосереджується на послу­гах економічного характеру, на забезпеченні оборони, безпеки і т. п. Ця тенденція найбільш виразно проявилася в післявоєнний період. Вже в 1970-х рр. 90 \% усіх державних витрат на освіту і професійну підготовку в США, Канаді, Великій Британії та ін­ших країнах здійснювалися за рахунок витрат місцевих органів влади.

У США існують два типи шкільних округів — «незалежні» і «залежні». У «незалежних» шкільних округах самі школи мають право збирати ними ж встановлені податки. У «залежних» — школи таким правом не володіють і залежать у питаннях фінан­сування від органів влади вищого рівня. Більшість шкільних округів належить до типу «незалежних», і в 1990 р. у 41 штаті з незалежною системою 97,4 \% надходжень від місцевих податків для підтримки системи шкільної освіти становили надходження від податків на власність.

У цей же період від 70 до 99 \% витрат на охорону здоров'я за­безпечували місцеві органи влади США, ФРН, Канади. Також значну роль відіграють місцеві органи влади в соціальному забез­печенні. У зазначений період у ФРН частка місцевих органів вла­ди в ньому становила 65 \%. Ще одна соціальна галузь, де надзви­чайно великий вплив мають фінанси місцевих органів влади, — це зайнятість населення. Місцеві органи влади є одним з найбі­льших роботодавців на ринку роботи. У Швеції на початку 1990-х рр. на муніципальних підприємствах та в комунальному госпо­дарстві було зайнято 19 \% усього працюючого населення країни. Ще 10 \% працювало в господарстві, яке належить губерніям (у державному секторі нараховувалося 9 \% усіх зайнятих в еконо­міці). У багатьох країнах зайнятість у муніципальному секторі набагато перевищує зайнятість у державному секторі. У Данії мі­сцева влада дає роботу 75 \% усіх державних службовців. У Великій Британії цей показник становить 60 \%. Значна роль комунального сектору й у ФРН — 30 \% усіх державних службо­вців, у Нідерландах — 34, у Франції — 27 \%.

У США створені спеціальні цільові райони для управління окремими галузями, які надають суспільні послуги. Такі райони не збігаються з межами адміністративно-територіальних одиниць, їх спеціалізація дозволяє налагодити ефективне управління та раці­ональне фінансування зазначених об'єктів. Так, з питань управ­ління природними ресурсами в США створено 6473 райони, по­жежної охорони — 5063, житлового будівництва і суспільного розвитку на місцевому рівні — 3460, міського водопостачання — 3056, цвинтарів — 1629, каналізації — 1605, парків і рекреацій­них зон — 1004, будівництва нових шкіл — 707, лікарень — 784, бібліотек — 830, автомагістралей — 620, охорони здоров'я — 481, аеропортів — 367, інших спеціальних (одноцільових) райо­нів — 1491. Крім того, існує 1917 багатоцільових районів. Усього у США 29 487 спеціальних районів для надання послуг.