Тема 3 Місцеві бюджети і міжбюджетні відносини в зарубіжних країнах

1. Правові та організаційні засади місцевого самовря­дування.

2. Документи міжнародного значення про місцеве са­моврядування.

3. Економічна природа місцевих бюджетів, їх роль у розвитку бюджетної системи держави.

4. Склад і структура доходів та видатків місцевих бюджетів.

5. Місцевий фінансовий контроль та фінансове пла­нування.

6. Організація та інструменти міжбюджетних відно­син.

7. Вертикальні та горизонтальні фіскальні дисбаланси. Об'єктивна необхідність фінансового вирівнювання.

1. Правові та організаційні засади місцевого самоврядування

 Сформувалося три основні теорії щодо функцій міс­цевих органів влади і відповідно розмежувань між завданнями центральної та місцевої влади.

Перша теорія — це теорія природних прав громади. Вона сформувалася в роки Великої французької революції 1789 р. Те­орія ґрунтується на ідеї, відповідно до якої існують природні права громади за аналогією до природних прав людини і грома­дянина.

В основі теорії лежить твердження, що громада як самовряд­ний територіальний колектив є таким же самоцінним утворен­ням, як і держава, та що громада як колектив людей, які спільно проживають на одній території, виникла раніше, ніж держава. А це означає, що вона має природні, невід'ємні права. Ці права громаді державою не надавалися, і виходить, що не можуть бути нею вилучені.

Відповідно до цього, органи місцевого самоврядування мають власну компетенцію, не підлеглі державній владі і перебувають поза межами цієї влади. Кожен територіальний колектив має вла­сні завдання, які він самостійно визначає. Держава може вплива­ти на діяльність територіального колективу через законодавство. Але вона не може позбавити його природних прав.

На діаметрально протилежних позиціях ґрунтується інша, так звана державна теорія місцевого самоврядування, сформована в середині XIX ст. німецькою школою юристів. У її основі лежить твердження, що органи місцевого самоврядування є органами державного управління і створюються державною владою для реалізації її функцій та завдань на місцевому рівні. Таким чином, вони містяться в структурі державної влади і підлеглі їй.

За цією теорією органи місцевого самоврядування не мають природних самобутніх прав. Місцеве самоврядування не може розглядатися як інститут, рівноцінний державі. Органи місцевого самоврядування перебувають у підпорядкуванні державної влади як її агенти на місцях. Тобто обсяг функцій та завдань, що мають органи місцевого самоврядування, цілком визначається держав­ною владою.

Існує ще одна теорія місцевого самоврядування — так звана теорія суспільного самоврядування чи господарського самовря­дування. Сформувалась вона також у Німеччині в другій полови­ні XIX ст. її ще називають теорією суспільно-господарського са­моврядування. Трохи згодом її було названо теорією муніци­пального дуалізму. Вона синтезує ідеї двох попередніх.

В основі цієї теорії лежить твердження, що органи місцевого самоврядування мають власну, природну, а виходить, суверенну компетенцію тільки у сфері неполітичних відносин, тобто у сфері суспільно-господарських чи так званих місцевих справ. У ці міс­цеві справи державна влада не втручається. Вони вирішуються самостійно органами місцевого самоврядування. Але є й інша сфера відносин — політична, котра цілком перебуває в компете­нції державної влади. У цій сфері органи місцевого самовряду­вання не самостійні.

Відповідно до суспільно-господарської теорії місцевого само­врядування органи місцевого самоврядування мають подвійні функції і завдання. У сфері політичних відносин інститут місце­вого самоврядування міститься в структурі державної влади, ви­конує її завдання, у питаннях місцевих господарських та суспіль­них справ він діє поза межами державної влади і є самостійним.

Формування місцевих органів влади та їхніх фінансів у різних країнах відбувалося наприкінці XVIII — на початку XIX ст. під впливом цих та інших варіацій теорій місцевого самоврядування і місцевої влади. У Великій Британії, США і деяких інших анг­ломовних країнах місцеві органи влади формувалися в основно­му на засадах, близьких до тих, на яких ґрунтується теорія при­родних прав громади. У Франції домінувала державна теорія місцевого самоврядування. У Німеччині та Росії місцеве само­врядування базувалося на ідеях суспільно-господарської теорії.