1. Адаптери

Форми подання даних i керувальних сигналів, використовуваних у різних пристроях ПК, істотно рiзнi, оскільки різними є функції пристроїв, фізичні принципи їх роботи, форми взаємодії з людиною. Так, дані, які зчитуються з дискети, подаються послідовністю електричних імпульсів, кожний з яких несе значення одного біта. Тi самі дані в системній шині зображуються комбінацією, наприклад 32 імпульси, які передаються одночасно.

Для підтримання взаємодiї пристроїв необхiдно виконувати пере­творення форм подання iнформацiї, використовуючи спецiальнi при­строї — адаптери. Конструктивно — це друкованi плати, що, зодно­го боку, мають стандартне рознiмне з’єднання для сполучення зшиною, а здругого — специфiчне рознiмне з’єднання (одне або кiлька) для зв’язку з вiдповiдним пристроєм. На платах розмiщують мiкросхеми й iншi елементи, якi виконують необхiднi перетворення. З удосконаленням елементної бази зменшується потреба в адапте­рах, оскiльки деякi функцiї щодо перетворення сигналiв виконують електроннi схеми керування самих пристроїв (наприклад, накопичу-вачiв), а деякi з узгоджень забезпечують мiкросхеми, встановленi на системнiй платi.

2. Пристрої введення iнформацiї

Клавiатура — пристрiй, призначений для введення в комп’ютер iнформацiї вiд користувача. Сучасна клавiатура складається зi 100 або й бiльше клавiш, закрiплених у єдиному корпусi.

Характеристики:

• кiлькiсть клавiш;

• наявнiсть мультимедiйних можливостей;

• розмiри клавiш, вид, колiр та стиль шрифту;

• сила натискання на клавiшi, їх «звучання»;

• ергономiчнiсть.

Манiпулятори («мишка», джойстик) — призначенi для керуван­ня ПК.

Характеристики манiпулятора типу «мишка»:

• тип — механiчна, оптична;

• роздiльна здатнiсть;

• кiлькiсть клавiш;

• наявнiсть «scroling» — колеса прокрутки;

• наявнiсть додаткових кнопок.

Сканер — призначений для введення графiчної iнформацiї («оцифрування» зображень). Характеристики:

• тип — планшетний, ручний, барабанного типу;

• розмiр зображення, що сканується;

• роздiльна здатнiсть;

• швидкiсть сканування;

• «глибина» кольору;

• можливiсть сканування фотоплiвки.

Мiкрофон — призначений для введення звукової iнформацiї.

Модем — (модулятор-демодулятор) — пристрiй, що дозволяє комп’ютеру виходити на зв’язок з iншим комп’ютером за допомогою телефонних лiнiй або iнших каналiв зв’язку. Модеми подiляються на внутрiшнi й зовнiшнi. Внутрiшнi модеми являють собою електронну плату, встановлену безпосередньо в комп’ютер, а зовнiшнi — авто­номний пристрiй, що приєднується до одного зпортiв. Основний па­раметр у роботi модема — швидкiсть передачi даних. Вона вимi­рюється в bps (бiт за секунду).

Характеристики:

• тип;

• внутрiшнiй, зовнiшнiй;

• швидкiсть передачi даних.

Сенсорнi екрани (розрiзняють оптичнi, ємнiснi, резистивнi). Web-камери (роздiльна здатнiсть).

3. Пристрої виведення iнформацiї

Монiтор — (дисплей) — пристрiй, призначений для виведення на екран текстової й графiчної iнформацiї. Вiд якостi монiтора залежить збереження зору й загальна стомлюванiсть пiд час роботи. Монiтори мають стандартний розмiр дiагоналi 17, 19, 20, 21-31 дюйм.

Характеристики:

• тип — ЕПТ, TFT, LCD, плазмовi;

• роздiльна здатнiсть;

• частота розгортки;

• розмiр екрана по дiагоналi;

• час реакцiї матрицi (TFT);

Принтер — призначений для виводу iнформацiї на папiр, плiв­ку, iншi носiї.

Характеристики:

• тип — матричний, струминний, лазерний, термографiчний, суб­лiмацiйний;

• роздiльна здатнiсть;

• швидкiсть друку;

• формат паперу (А4, А3);

• можливiсть друку кольорових зображень (фото).

Плотер — призначений для виведення технiчних зображень на папiр (формат А2, А1).

Звуковi системи (потужнiсть (Вт), дiапазон вiдтворюваної звуко­вої частоти).

Мультимедiйнi проектори — призначенi для паралельного вiд­творення зображення на виносному екранi, iнтерактивнiй дошцi.

4. Пам’ять ПК

Пам’ять комп’ютера умовно можна подiлити на внутрiшню (по­стiйну, оперативну) та зовнiшню (вiнчестер, CD/DVD, флеш-пам’ять та iн.).

Постiйна пам’ять — зберiгає необхiдну для запуску ПК iнфор­мацiю, яка записується на заводi виробником (BIOS).

Оперативна пам’ять — призначена для збереження програм, що виконуються, та поточної iнформацiї.

Оперативна пам’ять — (RAM — random access memory — пам’­ять прямого доступу) — це енергозалежна пам’ять, яка використо­вується пiд час роботи комп’ютера. Характерною є велика швидкiсть виконання операцiй. Обсяг оперативної пам’ятi персональних ЕОМ становить вiд 16 Мb i вище (до 8 Gb) зaлeжнo вiд потреб користувача. Пiсля вимикання живлення iнформацiя в пам’ятi не зберiгається. Оперативна пам’ять розподiлена на елементарнi областi — байти. Кожний байт має свою адресу.

Характеристики:

• об’єм (512Мб ... 8Гб);

• частота (133МГц ... 1667МГц );

• тип (DIMM, SDRAM, DDR, DDR2,DDR3);

• час доступу.

Зовнiшня пам’ять

Накопичувачi — це запам’ятовувальнi пристрої, призначенi для тривалого (що не залежить вiд електроживлення) зберiгання вели­ких обсягiв iнформацiї.

Накопичувач можна розглядати як сукупнiсть носiя та вiдповiд­ного приводу. Розрiзняють накопичувачi зi змiнними й незмiнними носiями.

Привiд — це поєднання механiзму читання-запису з вiдповiдни­ми електронними схемами керування. Його конструкцiя визна­чається принципом дiї носiя. Носiй, що є середовищем зберiгання iнформацiї, на зовнiшнiй вигляд може бути дисковим або стрiчко­вим; за принципом запам’ятовування — магнiтним, магнiтооптич­ним, оптичним. Стрiчковi носiї застосовують тiльки в магнiтних накопичувачах; у дискових використовують магнiтнi, магнiтно-оптичнi й оптичнi методи запису-зчитування. Дисковi носiї (дисково­ди) розрiзняються залежно вiд типу носiя.

Інформацiя на дискових носiях зберiгається в сектоpax (як пра­вило, по 512 байт). На магнiтних носiях сектори розташовуються вздовж концентричних кiл — дорiжок. Якщо запис ведеться на кiлькох поверхнях носiя (для дискети це два боки магнiтного диска), то сукупнiсть дорiжок зоднаковими номерами називається цилiн­дром. Сектори й дорiжки утворюються пiд час форматування носiя. Форматування виконує користувач за допомогою спецiальних про-грам-утилiт. Жодна iнформацiя користувача не може бути записана на неформатований носiй.

Вiнчестер (HDD) — призначений для довготривалого збережен­ня iнформацiї.

Накопичувач на жорстких магнiтних дисках — це пристрiй зне­змiнним носiєм. Його конструктивна схема схожа зi схемою НГМД, але реалiзацiя iстотно iнша. НЖМД має забезпечувати в сотнi разiв бiльшi ємнiсть та швидкiсть обмiну даними. Тому iнформацiя запи­сується не на одну, а на кiлька пластин, iдеально плоских i звiд­полiрованим феромагнiтним шаром. При цьому запис проводиться на обидвi поверхнi кожної пластини.

Отже, працює не одна, а група магнiтних головок, складених в єди­ний блок. Пакет дискiв обертається безперервно i з великою частотою (до 7500, а в окремих моделях до 10 000 об/с). Кожна головка «плаває» над поверхнею диска на вiдстанi 0,5-0,13 мкм. Проникнення в такий механiзм найдрiбнiших пилинок вивело б його з ладу; тому електроме­ханiчну частину накопичувача закрито герметичним корпусом.

Характеристики:

• iнтерфейс (IDE, SATA II, PATA);

• об’єм (10Гб ... 1Тб);

• об’єм кешу (пришвидшена пам’ять 8...32 Мб);

• швидкiсть читання/запису.

Накопичувачi на оптичних дисках призначенi для довготривало­го збереження iнформацiї (2-4 роки).

Цифрова iнформацiя вiдображається на пластиковому диску зпо­криттям у виглядi западин (невiдбивних плям) та острiвцiв, що вiдбивають свiтло. На вiдмiну вiд вiнчестера, дорiжки якого мають вигляд концентричних кiл, компакт-диск має одну безперервну дорiжку у формi спiралi.

Зчитування iнформацiї зкомпакт-диска вiдбувається за допомо­гою лазерного променя. Потрапляючи на острiвець, що вiдбиває свiтло, вiн вiдхиляється на фотодетектор, який iнтерпретує це як двiйкову одиницю. Промiнь лазера, що потрапляє в западину, розсiюється i поглинається — фотодетектор фiксує двiйковий нуль. Як вiдбиваюча — використовується алюмiнiєва поверхня.

Характеристики:

• об’єм (700Мб — СD, 4,7-8,6Гб — DVD, 25-50Гб — BluRay);

• швидкiсть читання/запису.

Флеш-пам’ять — пам’ять, що використовується в цифровiй тех­нiцi та для перенесення iнформацiї з ПК на ПК.