8. Періоди навчання мови та їх характеристика.

В комунікативній системі періодизацію у навчанні мови дітей з вадами слуху визначають різні фактори: дидактичні, психофізіологічні, лінгвістичні. Періоди навчання мови повинні полегшити розв’язання головного завдання – забезпечення засвоєння мови учнями з вадами слуху як засобу спілкування, пізнання, впливу

Весь курс шкільного навчання глухих дітей поділяється на 4 основних періоди.

Початковий період - підготовчий клас для дітей, які не отримали дошкільної підготовки, в ньому навчаються діти віком 5-6 років.

Другий період - 1-4 класи, в них навчаються діти віком від 7 до 10-11 років.

Третій період - 5-7 класи школи для глухих дітей, в них навчаються діти 11-13-річного віку.

Четвертий період - 8-12 класи школи для глухих, в них навчаються учні від 14 до 18 років.

Зазначені періоди розрізняються завданнями, змістом, набором навчальних предметів, які складають комплексний предмет – українська мова, основними напрямками мовленнєвого розвитку учнів, методичними шляхами.

Основним завданням підготовчого періоду навчання є забезпечення в короткі терміни засвоєння дітьми мовленнєвого матеріалу, необхідного для спілкування. Змістом навчання є мовленнєвий матеріал у вигляді слів і фраз спонукального, питального, розповідного типу, які необхідні для встановлення первинного контакту і відображення в мовленні засвоєного досвіду, результатів пізнавальної діяльності.

У завдання другого періоду навчання входить цілеспрямоване формування діалогічне та монологічного мовлення, розвиток навичок читання і письма. Зміст навчання включає в себе тематику текстів для читання, види письмових робіт, набори фраз для вираження комунікативних намірів, типологію мовленнєвих структур, які потребують спеціального відпрацювання. Словник розмовного мовлення, включений у навчальну програму, є обов’язковим для всіх уроків З кожного навчального предмету передбачається свій термінологічний словник і типові структури, що відображають спосіб мовленнєвого оформлення змісту.

У третій період навчання продовжується робота з удосконалення і розвитку навичок усного і писемного мовлення глухих дітей на основі розширення знань про оточуючу дійсність, у тісному зв’язку з розвитком пізнавальної діяльності. Завдання навчання мови у цей період – збагачувати навички спілкування і довільного відбору мовленнєвих засобів за рахунок усвідомлення мовних значень, що забезпечується вивченням курсу граматики та вивченням літератури.

У завдання четвертого періоду навчання мови у школі для глухих дітей основною є робота з мовленнєвого розвитку учнів 8 – 12 класів. Починаючи з 8 класу, навчання проводиться за програмами і підручниками масової школи. Зміст навчання – засвоєння систематичного курсу граматики: фонетики, лексики, морфології, синтаксису, а також шкільного курсу літератури. У старшій школі зберігаються також уроки розвитку мовлення.

10. Сутність дактильної форми мовлення як особливої форми усного мовлення.

Труднощі у навчанні глухих дітей спілкуватися з оточуючими на основі усного і писемного словесного мовлення призвели до необхідності звернутися до дактильної форми мовлення.

Дактильна форма мовлення створена для здійснення нечуючими мовленнєвих контактів з оточуючими людьми. Ця своєрідна форма мовлення за своєю функцією схожа з усним мовленням, оскільки нею можна користуватися лише в процесі безпосереднього спілкування. З іншого боку, дактильне мовлення схоже з писемним, оскільки кожній літері відповідає певна дактилема. Але важливим є те, що оволодіння дактильним мовленням є можливим для глухих дітей незалежно від рівня володіння усним і писемним мовленням. З допомогою дактильного мовлення учні можуть виражати свої бажання, прохання, почуття і разом з тим розуміти оточуючих їх людей, які також користуються дактильним мовленням.

Учні підготовчого класу досить швидко оволодівають дактильними знаками навіть без спеціального навчання. Завдяки тому, що дактильне мовлення є різновидом словесного мовлення, використання її в якості початкової форми в процесі оволодіння мовою сприяє формуванню у глухих учнів словесного мовлення як засобу спілкування і встановлення контактів з оточуючими.

Навчання глухих школярів дактильного мовлення сприяє досить швидкому накопиченню словника, міцнішому засвоєнню структури слова. Це пояснюється тим, що, користуючись дактилологією, діти розподіляють слово на складові частини, позначаючи кожну з них потрібною дактилемою і об’єднуючи їх в єдине ціле, тобто відбуваються аналіз і синтез слова, необхідні для запам’ятовування мовленнєвого матеріалу. Рухи пальців при дактилюванні, при переході з одного положення до іншого, тобто пальцеві кінестезії відіграють велику роль в оволодінні дітьми мовленням. М’язове відчуття руки використовується як засіб компенсації недостатньо розвинених і диференційованих рухів мовленнєвих органів. Рухи пальців допомагають глухим дітям контролювати правильність свого мовлення, так само як слух дозволяє чуючим контролювати своє мовлення.

Паралельно з формуванням дактильного мовлення відбувається навчання дітей усного і писемного мовлення.

Отже, використання дактильної форми мовлення в якості вихідної в процесі формування мови у глухих учнів забезпечує більш швидкий і ефективний розвиток словесного мовлення як засобу спілкування і сприяє формуванню усного і писемного мовлення.

8