- •0907 “Радіотехніка”, 0910 “Електронні апарати”, 0908 “Електроніка”
- •0907 “Радіотехніка”, 0910 “Електронні апарати”, 0908 “Електроніка”
- •Загальні методичні вказівки
- •Для студентів 2-го курсу спеціальностей 0907, 0910, 1001.
- •Методичні рекомендації до виконання роботи:
- •Для студентів 2-го курсу спеціальності 0908
- •Методичні рекомендації до виконання роботи:
Методичні рекомендації до виконання роботи:
до завдання 1. Коефіцієнти підсилення каскадів підсилювача розраховуються за формулами (див рис. 1.1):
; .
Після розрахунків K1 і K2 визначається коефіцієнт підсилення двокаскадного підсилювача:
.
до завдання 2. Особливість амплітудно-частотних характеристик підсилювачів полягає, зокрема, у тому, що вони відмінні від нуля у широкому діапазоні частот. У реальних підсилювачах змінного струму відношення fв / fн (див. рис. 2.1) здебільшого складає сотні – тисячі, що значно ускладнює відображення їх амплітудно-частотних характеристик у звичайному лінійному масштабі. Для відображення змінних величин у широких діапазонах застосовують нелінійні масштаби, найчастіше - логарифмічний масштаб (логарифмічні шкали).
Принцип логарифмічної шкали полягає у тому, що відстані між її поділками пропорційні не різницям чисел, які ці поділки позначають, а різницям логарифмів цих чисел. Якщо на логарифмічній з десятковою основою шкалі представити два числа < , то відстань між поділками, що відображатимуть ці числа, дорівнюватиме . При =10 відстань між числами та становить одну декаду. Усереднені кожної декади поділки розташовуються однаковим чином, хоча і відображають різні числа. Це означає, що для нанесення поділок на логарифмічній шкалі достатньо їх розташувати лише на одній її декаді, а початком шкали може бути будь-яка цифра окрім нуля.
Приклад побудови логарифмічної шкали наведено на рис. 2.1, де представлена амплітудно-частотна характеристика підсилювального каскаду з логарифмічною шкалою на осі частот. Нижня частота характеристики знаходиться в інтервалі частот від 100 до 1000 Гц, а верхня частота - в інтервалі 10…100 кГц. Для зображення цієї характеристики необхідно розмістити на осі частот lg(105/100) = 3 декади логарифмічної шкали. Для повнішого зображення області нижніх частот можна добавити ще одну декаду від 10 до100 Гц. При використанні паперу формату А4 доцільно вибрати довжину декади Lд = 4 см. Розташовувати поділки шкали усередині декади можна за допомогою таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
x |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
lgx |
0 |
0,301 |
0,477 |
0,602 |
0,699 |
0,778 |
0,845 |
0,9030 |
0,954 |
Додаток Д1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
Кафедра радіоелектроніки
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
з курсу
АНАЛОГОВА ТА ЦИФРОВА СХЕМОТЕХНІКА
Виконав студент
групи ФЕЛ 208 Коломієць В.П.
Номер залікової книжки – 090702
Керівник роботи
доцент кафедри
радіоелектроніки Петров О.П.
Київ 2007
Додаток Д2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
Кафедра радіоелектроніки
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
з курсу
АНАЛОГОВІ ЕЛЕКТРОННІ ПРИСТРОЇ
Виконав студент
групи ФЕЛ 201 Коломієць В.П.
Номер залікової книжки – 090702
Керівник роботи
доцент кафедри
радіоелектроніки Петров О.П.
Київ 2007
Додаток Д3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
Кафедра радіоелектроніки
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
з курсу
АНАЛОГОВА СХЕМОТЕХНІКА
Частина 1
Виконав студент
групи ФЕЛ 205 Коломієць В.П.
Номер залікової книжки – 090702
Керівник роботи
доцент кафедри
радіоелектроніки Петров О.П.
Київ 2007
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Бойко В.І., Гуржій А.М., Жуйков В.Я. Схемотехніка електронних систем.. Аналогова схемотехніка та імпульсні пристрої: У 3 кн. Підручник. – 2-ге вид. – К.: Вища шк., 2004. – 366 с.
Опадчий Ю.Ф., Глудкин О.П., Гуров А.И. Аналоговая и цифровая электроника: Учебник для вузов / Под ред. О.П.Глудкина. – М.: Горячая Линия – Телеком, 2003. – 768 с.
Огороднійчук М.Д. Аналогові електронні пристрої: Підручник. Міністерство оборони України. – К.: Київський ін-т ВПС, 2000. – 232 с.
Гоноровский И.С., Демин М.П. Радиотехнические цепи и сигналы. Учебное пособие для вузов.- М.: Радио и связь, 1994.
Баскаков С.И. Радиотехнические цепи и сигналы. Учебник для вузов.- М.: Высш. шк., 1988.
Остапенко Г.С. Усилительные устройства: Учеб. пособ. – М.: Радио и связь. 1989. – 440 с.
Скаржепа В.А., Луценко А.Н. Электроника и микросхемотехника. Ч.1. Электронные устройства информационной автоматики: Учебник / Под общ.ред. А.А.Краснопрошиной. – К.: Вища шк., 1989. – 431 с.
Гершунский Б.С. Основы электроники и микроэлектроники. –К.: Вища шк., 1989. – 423 с.
