5.3.3. Рейкова мережа електрифікованих ліній

Рейкові нитки є другим проводом тягової мережі. Для зменшення опору рейкових ланцюгів у стиках встановлюють стикові з'єднувачі — не­великі відрізки мідного проводу з двома наконечниками, які приварюють до рейок з двох боків стику.

На лініях, обладнаних автоблокуванням або електричною централіза­цією, влаштовуються ізольовані стики для створення блок-дільниць. У цих випадках, щоб не порушити роботу пристроїв автоблокування і пропустити зворотний тяговий струм, в зоні ізолюючих стиків влаштову­ють дросель-трансформатори (колійні дроселі) з кожного боку стику, а се­редні точки дроселів з'єднують між собою перемичкою (рис. 5.24).

Обмотки дросель-трансформаторів мають високий індуктивний опір, який практично робить неможливим проходження ними сигнального змінного струму. В системах СЦБ використовують, як пра­вило, змінний струм частоти 25 Гц на лініях, електрифіко­ваних на змінному струмі, і 50 Гц — на лініях постійного струму, що дозволяє уникну­ти хибного спрацювання сиг­налів автоблокування. Тяго­вий же струм (постійний чи

змінний) вільно проходить через обмотки дросель-трансформаторів і пе­ремичкою між їх середніми точками, тому що тягові струми в кожній по­ловині обмотки направлені назустріч один одному, а магнітні потоки, які створюються ними, взаємно знищуються.

5.4. Особливості експлуатації тягової мережі

5.4.1. Організація експлуатації систем тягового електропостачання

Основне завдання експлуатації пристроїв електропостачання — це ут­римання їх у справному стані і забезпечення найбільш раціональних і еко­номних режимів роботи. Утримання всіх пристроїв зводиться до трьох видів робіт: технічного обслуговування з періодичними оглядами, поточ­ного і капітального ремонтів.

До останнього часу в поточному обслуговуванні системи тягового еле­ктропостачання застосовувався так званий регламентний метод, який пе­редбачав планові за графіком роботи (перевірки і ремонти на всіх ділянках незалежно від їх стану), на які неефективно витрачався час і кошти. Нині запроваджується новий метод — метод комплексного діагностичного кон­тролю. Спеціальні вагони-лабораторії контактної мережі, які надаються дистанціям, обладнуються сучасними інформаційно-діагностичними при­ладами. Під час обігу ділянок вони можуть швидко виконати заміри основ­них параметрів контактної мережі і дати оцінку її технічного стану, що дає можливість ефективно спланувати роботи: передусім виконувати роботи на аварійних ділянках, на інших — планові в залежності від їх стану.

У складі служб електропостачання створюються електромонтажні поїзди, які укомплектовуються залізничною, автомобільною і будівель­ною технікою для планової суцільної заміни контактної мережі, тягових і трансформаторних підстанцій з більш ефективним використанням цільового фінансування. При цьому використовуються комплекти зібраних на заводі розподільчих пристроїв, проводиться планомірна заміна застарілих систем електропостачання змінного струму на більш ефективну ЕПП-27,5 кВ, а на підстанціях постійного струму — шестипульсових пере­творювачів на дванадцятипульсові.

Суттєва роль в організації ефективної експлуатації пристроїв електро­постачання належить енергодиспетчерському керуванню. Черговий енергодиспетчер — відповідальна особа, яка в будь-який момент знає реальний стан ділянок, які він обслуговує. Без його згоди і участі не може бути пере­ключений жоден перемикач на тяговій підстанції, жоден секційний роз'єд­нувач у контактній мережі (крім установлених в електродепо, якими уп­равляє черговий по депо). Усі вмикання і вимикання цих приладів оформ­ляються наказом енергодиспетчера. Від енергодиспетчера великою мірою залежить безперебійна, безпечна і ефективна експлуатація тягової мережі.

Важливим засобом підвищення ефективності експлуатації системи електропостачання має бути високотехнологічний комерційний облік електроенергії на базі сучасних точних електронних лічильників і сер­верів. Він передбачає 4-рівневу систему автоматичного контролю витрат електроенергії. На першому рівні цієї системи є «розрахункові» прилади обліку з концентрацією їх показань на тяговій підстанції. Другий рівень — передача показань на загальний сервер дистанції електропостачання. Третій рівень — збір показань лічильників усіх дистанцій залізниці з пере­дачею на сервер дорожного підприємства «Енергозбут». Четвертий рівень — передача даних про споживання електроенергії на базовий сер­вер «Енергоринку».

Запровадження даної системи дозволить дорожнім підприємствам Укрзалізниці «Енергозбут» вийти на оптовий ринок електроенергії Ук­раїни і, використовуючи можливості погодинної оплати за електрое­нергію, значно її знизити.