- •М.П. Корнійчук, н.В. Липовець, д.О. Шамрай технологія галузі і технічні засоби
- •Передмова
- •Розділ 1 Загальні відомості про залізничний транспорт
- •Роль транспорту в економіці країни.
- •Єдина транспортна система
- •1.2. Етапи розвитку і формування залізничного транспорту
- •1.3. Загальні поняття про перевізний процес, його показники
- •1.4. Структура управління залізничним транспортом
- •1.5. Загальні відомості про нормативні документи, які регламентують діяльність залізничного транспорту
- •1.6. Поняття про габарити на залізницях, їх різновиди
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.8. Перспективи розвитку залізничного транспорту, запровадження новітніх технічних засобів, удосконалення технологічних процесів
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2.1.2. Поняття про міжколійя
- •2.2. Траса, план та профіль колії 2.2.1. План місцевості в горизонталях
- •2.2.2. Основні поняття про геодезичні роботи
- •2.2.3. Категорії ліній
- •2.3.2. Паралельне зміщення колії
- •2.3.3. Поняття про ухил та крутість ухилу
- •2.3.4. Нормальний поздовжній профіль колії
- •2.4.3. Поперечні профілі насипу і виїмки
- •2.4.4. Поперечні профілі станційних площадок
- •2.4.5. Смуга відводу залізниці
- •2.5. Спеціальні споруди і пристроїзахисту земляного полотна
- •2.5.1. Водовідвідні, водозбірні і дренажні пристрої та споруди
- •2.5.2. Укріплення і захист земляного полотна
- •2.5.3. Деформації і руйнування земляного полотна
- •2.6. Штучні споруди
- •2.6.1. Призначення штучних споруд, їхні різновиди
- •2.6.2. Мостові споруди, їхня будова і експлуатація
- •2.6.4. Тунелі, підпірні стіни
- •2.7. Рейки і скріплення
- •2.7.1. Призначення і складові елементи верхньої будови колії
- •2.7.2. Рейки
- •2.7.3. Рейкові стики і стикові скріплення
- •2.7.4. Безстикова колія
- •2.8. Рейкові опори
- •2.8.1. Призначення і типи рейкових опор
- •2.8.2. Проміжні рейкові скріплення
- •2.8,3. Угон колії. Протиугонні пристрої
- •2.9. Баластний шар
- •2.10. Взаємодія колії рухомого складу
- •2.10.1. Умови проходження рухомого складу на рейковій колії
- •2.11.2. Підвищення зовнішньої рейкової нитки на кривих ділянках
- •2.11.3. Відводи розширення колії і підвищення зовнішніх рейок
- •2.11.4. Рихтування колії
- •2.12. Призначення і будова стрілочних переводів
- •2.12.2. Види стрілочних переводів і глухих пересічень
- •2.12.3. Умови укладання стрілочних переводів
- •2.13. Геометричні елементи стрілочного переводу
- •2.14. Взаємне розміщення стрілочних переводів.
- •2.14.2. З'їзди і стрілочні вулиці
- •2.122. Звичайний з’їзд
- •2.14.3. Огляди і перевірки стрілочних переводів
- •2.15. Переїзди, колійні загородження і знаки
- •2.15.1. Призначення, категорії і різновидності переїздів
- •2.15.5. Сигнальні знаки
- •2.16. Принципи організації і засоби виконання колійних робіт
- •2.16.1. Структура управління колійним господарством
- •2.16.2. Поняття про модернізацію, капітальний, середній і комплексно-оздоровчий ремонти колії
- •2.16.3. Колійні машини і оснащення колійних робіт
- •2.17.2. Контроль за станом колії
- •2.17.3. Запобігання сніговим заметам і розмиванням колії
- •Розділ 3. Вагони і вагонне господарство
- •3.1. Загальні відомості про вагони і контейнери 3.1.1. Принципи побудови вагона
- •3.1.2. Експлуатаційні характеристики вантажних вагонів
- •3.1.4. Вагонні парки на залізницях України, проблеми і перспективи їх розвитку
- •3.2. Система нумерації вагонів і контейнерів
- •3.2.1. Характеристика номера-коду пасажирських і вантажних вагонів
- •3.2.2. Знаки і написи на вагонах
- •3.2.3. Нумерація, знаки і написи на контейнерах
- •3.3. Технічні характеристики вагонів
- •3.3.1. Техніко-економічні показники вагонів
- •3.4.1. Будова колісної пари
- •3.4.2. Формування, огляди і таврування колісних пар
- •3.4.3. Несправності колісних пар.
- •3.5. Букси і підшипники
- •3.5.1. Призначення буксового вузла. Види букс
- •3.5.2. Короткі відомості про букси на підшипниках ковзання
- •3.5.3. Будова, робота і обслуговування букс на роликових підшипниках
- •3.5.4. Переваги букс на роликових підшипниках і проблеми підвищення їх надійності
- •3.6. Ресорна підвіска вагонів
- •3.7.2. Основні типи візків вантажних вагонів
- •3.7.3. Основні типи візків пасажирських вагонів
- •3.8. Призначення і будова рами вагона
- •3.9. Будова і принцип діїавтозчепного пристрою
- •3.9.1. Призначення і будова автозчепу
- •3.9.2. Робота механізму зчіплювання при зчепленні та розчепленні вагонів
- •3.9.3. Ударно-центруючий прилад і упряжне обладнання
- •3.9.4. Вимоги пте до автозчепного пристрою
- •3.10. Призначення і принцип дії гальм
- •3.10.1. Призначення і класифікація гальм
- •10.2. Гальмове обладнання локомотивів
- •3.10.3. Гальмове обладнання вагонів
- •3.10.4. Системи пневматичних гальм і управління ними
- •3.11. Порядок випробування і перевірки гальм у поїздах 3.11.1. Загальні положення про технічне обслуговування гальм
- •3.11.2. Повне випробування автогальм
- •3.11.4. Перевірка дієздатності гальм на шляху прямування
- •3.12. Кузови вантажних вагонів
- •3.12.1. Будова кузовів критих вагонів
- •3.12.2. Особливості будови кузовів напіввагонів і вагонів-платформ
- •3.12.3. Особливості будови кузовів спеціальних вагонів
- •3.12.4. Несправності кузовів вантажних вагонів
- •3.13. Кузови пасажирських вагонів
- •3.13.1. Призначення і типи кузовів пасажирських вагонів
- •3.13.2. Внутрішні приміщення пасажирських вагонів
- •3.14. Електрообладнання, опалення, водопостачання і вентиляція пасажирських вагонів
- •3.15. Структура вагонного господарства
- •3.15.1. Структурна схема управління вагонним господарством
- •3.16. Система технічного обслуговування і ремонту вагонів
- •3.16.1. Особливості експлуатації вантажних і пасажирських вагонів
- •3.16.2. Види технічного обслуговування і ремонту вагонів
- •3.17. Організація роботи пунктів технічного обслуговування 3.17.1. Призначення і основні функції пто, їх оснащення
- •3.17.2. Технологія проведення технічного огляду поїзда
- •3.17.3. Особливості обслуговування пасажирських вагонів
- •3.18. Технічні особливості перспективних вагонів нового покоління
- •3.18.1. Вантажні вагони для міжнародних транспортних коридорів
- •3.18.2. Вагони для швидкісних і високошвидкісних пасажирських поїздів
- •Контрольні питання до розділу з
- •4.1. Загальні відомості про локомотиви
- •4.1.1. Поняття про тяговий рухомий склад і його класифікація
- •4.1.2. Техніко-економічні порівняння різних видів тяги
- •4.2. Електрорухомий склад, принципи його будови і роботи 4.2.1. Загальні поняття про будову електровозів і електропоїздів
- •4.2.2. Класифікація електрорухомого складу
- •4.2.3. Основні серії електровозів, їх технічні характеристики
- •4.2.4. Механічна частина електровозів
- •4.3. Електричне обладнання електровозів
- •4.3.1. Тягові електродвигуни
- •4.3.2. Допоміжні електричні машини
- •4.3.3. Трансформатори і випрямні пристрої
- •4.4. Управління електровозами і водіння поїздів 4.4.1. Загальні поняття про електричні схеми електровозів
- •4.4.2. Способи регулювання швидкості
- •4.4.3. Електричне гальмування
- •4.4.4. Пульт управління і деякі особливості експлуатації електровозів
- •4.5. Електросекції
- •4.5.1. Формування електросекцій і електропоїздів
- •4.5.2. Механічна і електрична частини електросекції
- •4.5.3. Особливості нових вітчизняних електропоїздів
- •4.6. Тепловози, принципи їх будови і роботи 4.6.1. Загальні поняття про будову тепловозів, їх класифікація
- •4.6.2. Характеристика основних видів і серій тепловозів
- •4.6.3. Екіпажна частина тепловоза
- •4.6.4. Принципи будови тепловозної передачі
- •4.7.1. Загальні відомості про двигуни внутрішнього згоряння
- •4.7.3. Робочий цикл двотактного дизеля
- •4.7.4. Механізми і деталі тепловозного дизеля
- •4.7.5. Допоміжне обладнання тепловозів
- •4.8. Електричні машини і апарати тепловозів 4.8.1. Тяговий генератор
- •4.8.2. Тягові електродвигуни тепловозів
- •4.8.4. Електричні апарати тепловоза, їх призначення
- •4.9. Паровози, газотурбовози, дизель-поїзди, автомотриси, дрезини, мотовози
- •4.9.1. Паровози, принцип їх будови і роботи
- •4.9.2. Принцип дії газової турбіни і поняття про будову і роботу газотурбовоза
- •4.9.3. Поняття про будову і роботу дизель-поїзда
- •4.10. Локомотивне господарство
- •4.10.1. Основні завдання і структура управління локомотивним господарством
- •4.10.2. Локомотивний парк і організація його роботи
- •4.10.3. Види ремонтів локомотивів та моторвагонного рухомого складу
- •4.10.4. Організація екіпірування локомотивів
- •4.11. Основи тяги поїздів. Поняття про тягові розрахунки
- •4.11.2. Створення сили тяги, її основні характеристики
- •4.11.3. Сили опору рухові поїзда
- •Контрольні запитання до розділу 4
- •5.1. Загальні відомості про електропостачання залізниць
- •5.1.1. Структура управління електропостачанням і енергетичним господарством залізниць
- •5.1.2. Поняття про зовнішню систему електропостачання
- •5.1.3. Система тягового електропостачання
- •5.1.4. Системи електричної тяги
- •5.2. Тягові підстанції 5.2.1. Класифікація тягових підстанцій
- •5.2.3. Принципова будова тягових підстанцій змінного струму
- •5.3. Будова контактної мережі 5.3.1. Будова і види контактних підвісок
- •5.3.2. Секціонування контактної мережі
- •5.3.3. Рейкова мережа електрифікованих ліній
- •5.4. Особливості експлуатації тягової мережі
- •5.4.1. Організація експлуатації систем тягового електропостачання
- •5.4.2. Вимоги пте до утримання споруд і пристроїв електропостачання залізниць
- •5.4.3. Електрозабезпечення систем сцб і захист підземних споруд.
- •5.4.1. Охорона навколишнього середовища
- •Контрольні питання до розділу 5
- •6.1. Загальні відомості про вантажно-розвантажувальні машини і механізми
- •6.1.2. Структура управління вантажно-розвантажувальними роботами на залізниці
- •6.1.3. Поняття про елементну та комплексну механізацію і автоматизацію вантажно-розвантажувальних робіт
- •6.1.4. Класифікація вантажно-розвантажувальних машин і обладнання
- •6.1.5. Основні технічні параметри і продуктивність вантажно-розвантажувальних машин
- •6.3.2. Лебідки, механічні лопати, скрепери та механічні візки
- •6.4. Призначення і класифікація навантажува чів періодичної дії
- •6.4.1. Загальні поняття про навантажувачі
- •6.4.2. Класифікація навантажувачів
- •6.4.3. Робоче обладнання навантажувачів
- •6.5. Будова і принцип дії навантажувачів періодичної дії
- •6.5.1. Електронаванажувачі, їхня будова, принцип дії, техніко-експлуатаційні характеристики
- •6.5.2. Автонавантажувачі, їхня будова, призначення і характеристики
- •6.7. Призначення і класифікація кранів. Кабельні крани і підйомники
- •6.7.1. Конструктивні і експлуатаційні особливості кранів, призначення і класифікація
- •6.7.2. Загальні відомості про кабельні крани
- •6.8. Крани мостового типу
- •6.8.1. Будова мостового крана
- •6.8.2. Будова козлового крана
- •6.8.3. Загальні поняття про перевантажувальні мости
- •6.9. Стрілові крани
- •6.9.1. Конструктивні особливості стрілових кранів, їхня різноманітність
- •6.9.3. Автомобільні крани
- •6.9.4. Пневмоколісні і гусеничні дизельні крани на крановому шасі, крани-екскаватори
- •6.9.5. Портальні і напівпортальні крани
- •6.9.6. Баштові крани
- •6.9.7. Поняття про стійкість кранів
- •6.10. Оснащення кранів і розрахунок їхньої продуктивності
- •6.10.1. Вантажозахватні пристрої кранів
- •6.10.2. Автоматизація управління кранами
- •6.11. Конвейєри
- •6.11.1. Призначення і класифікація конвейєрів
- •6.11.2. Стрічкові конвейєри
- •6.11.3. Конвейєри з ланцюговим тяговим органом
- •6.11.4. Гвинтові та інерційні конвейєри
- •6.12. Елеватори
- •6.12.1. Призначення і класифікація елеваторів
- •6.12.3. Елеватори для штучних вантажів, їх різновиди,застосування
- •6.13. Механічні навантажувачі і розвантажувачі безперервної дії
- •6.13.1. Механічні навантажувачі безперервної дії
- •6.13.2. Механічні розвантажувальні машини безперервної дії
- •6.14. Пневматичні вантажно-розвантажувальні установки
- •15. Гідравлічний спосіб розвантаження вагонів і переміщення вантажів
- •6.16. Спеціальні вантажно-розвантажувальні машини 6.16.1. Вагоноперекидачі
- •6.16.2. Інерційні вагонорозвантажувальні машини
- •6.17. Машини для очищення вагонів і розпушування вантажів, які змерзлись. Тепляки
- •6.17.1. Машини для очищення вагонів
- •6.17.2. Машини для розпушування вантажів, які змерзлись. Тепляки
- •6.18. Технічне обслуговування і ремонт вантажно-розвантажувальних машин
- •6.18.1. Технічний нагляд і утримування вантажно-розвантажувальних машин і механізмів
- •6.18.2. Основні положення про планово-попереджувальне обслуговування і ремонт вантажно-розвантажувальних машин
- •6.18.3. Ремонтно-технічна база вантажного господарства
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Продовження розділу 2.
- •2.2.4. Уявлення про трасу і план лінії
- •2.3. Основні елементи плану та поздовжнього профілю колії
- •2.3.1. Сполучення прямих і кривих відрізків колії
- •Література
- •04071, М. Київ, вул. Олегівська, 36, оф. 205
3.1.2. Експлуатаційні характеристики вантажних вагонів
Універсальні криті вагони призначені для перевезення різноманітних вантажів, які потребують збереження і захисту від атмосферних впливів: дощу, снігу, вітру тощо. Кузов критого вагона з кожного боку в бокових стінах має двері і два-чотири люки з металевими кришками. Двері бувають одно- або двостулкові, закриваються ззовні, мають пристрої для замикання і пломбування. Бокові люки призначені для освітлення (вдень), вентиляції, а також для завантаження кузова сипучими вантажами, кришки люків закриваються і замикаються з середини кузова. На даху кузова також можуть бути люки для завантаження сипких вантажів, а також отвори для виведення назовні димохідних труб пічного опалення, яке може установлюватись при перевезенні людей. Криті з дерев'яним кузовом (рис. 3.2) уже не випускаються, але ще іноді зустрічаються в експлуатації. Криті вагони останніх випусків мають суцільнометалевий кузов і поширений дверний отвір (рис. 3.3).
Усі інші вантажні вагони, як правило, мають металеві кузови.
Puc. 3.3. Kpumuй суцільнометалевий чотиривісний вагон
Універсальні вагони-платформи (рис. 3.4) призначені для перевезення довгомірних, громіздких і великовагових вантажів. Вони мають невисокі (400-500 мм) металеві борти, які закріплюються в піднятому стані спеціальними клиновими упорами і можуть відкидатись; на рамі приварені скоби для установлення дерев'яних стояків, які застосовують при перевезенні лісоматеріалів, залізобетонних плит, інших штабельних вантажів. За скоби також кріпляться дротяні розтяжки і обв'язки. Підлога вагона-платформи, на якій розміщують вантажі, може бути суцільнодерев'яною (такі вагони-платформи зустрічаються зараз рідко) або комбінованою, тобто металево-дерев'яною (посередині металева смуга, а по бокам від неї — смуги з дерев'яних дощок). Дерев'яна частина підлоги призначена для кріплення цвяхами упорних і розпірних брусків, які обмежують переміщення вантажів.
Рис. 3.4. Універсальний
чотиривісний вагон-платформа з металевими
бортами:
1
—
боковий відкидний борт; 2
—
обмежувачі бортів;
3
— торцевий
відкидний борт.
Рис. 35. Універсальний
чотиривісний натввагон
Універсальні восьмивісні напіввагони (рис. 3.6) мають аналогічну конструкцію і застосовуються переважно для перевезень сипких навалочних вантажів. Після розподілу вагонного парку між країнами СНД і Балтії ці вагони всі відійшли до парку залізниць Російської Федерації і на залізницях України не експлуатуються
Рис. 3.6. Восьмивісний напіввагон вантажопідйомністю 125 m: 1 — кузов; 2 — автозчеп; 3 — ходова частина; 4 — гальмове обладнання; 5 — рама.
Спеціальні чотиривісні вагони-платформи-контейнеровози (рис. 3.7) призначені для перевезення великотоннажних контейнерів масою брутто 20, 30, 40 тонн. Вони не мають бортів і настилу підлоги. На бокових балках рами передбачені спеціальні пристрої для кріплення контейнерів так звані фітингові упори.
Рис. 3.7. Спеціальний вагон-платформа-контейнеровоз: а - завантажений
Вагони-цистерни призначені для перевезення рідких вантажів без тари (нафти, бензину, racy, мазуту, кислоти, патоки, олії тощо). Звичайний вагон-цистерна (рис. 3.8) має котел — металевий резервуар зварної конструкції і циліндричної форми з люком у верхній частині для наливання, зливання рідкого вантажу, огляду і ремонту котла. Деякі з вагонів-цистерн можуть мати також нижній зливний прилад. Вагони-цистерни спеціалізуються для перевезень нафтових, хімічних і харчових продуктів (на кузові під номером вагона позначаються відповідно літерами: «С» — для нафтопродуктів світлого наливу, «Т» — для нафти і нафтопродуктів темного наливу; «X» — для хімічних вантажів; «П» — для харчових продуктів). Властивості видів вантажів зумовлюють вимоги щодо конструкції вагонів-цистерн. За конструкцією вони поділяються на універсальні (для перевезення широкої номенклатури нафтовантажів), спеціалізовані (такої ж конструкції, але виділені для перевезення окремих вантажів, мають на котлі відповідні трафарети), спеціальні (з котлами спеціальної конструкції відповідно до вимог перевезення певного вантажу, наприклад, внутрішня поверхня котла кислотної цистерни покрита захисним шаром з гуми або свинцю, котел цистерн для перевезення стиснених і скраплених газів герметичний і розрахований на певний тиск). В'язкі нафтопродукти (мазут, рідкі бітуми, мастила тощо) перевозять в цистернах з «теплою сорочкою». Котел їх обладнаний трубами, які розміщуються між двома оболонками кожуха і використовуються для підігрівання вантажу парою. За низьких температур це прискорює зливання вантажів.
Рис. 3.8. Чотиривісний вагон-цистерна для перевезення нафтопродуктів
В експлуатації знаходиться багато 8-вісних вагонів-цистерн (рис. 3.9), які використовуються для перевезень нафтопродуктів світлого наливу.
Вагони-хопери використовуються для перевезення сипких порошкоподібних вантажів, бувають різних конструкцій і призначення. Вагон-хопер-зерновоз (рис. 3.10) — це критий вагон-хопер, кузов якого складаєть-
Рис. 3.9. Восьмивісний вагон-цистерна для перевезення нафтопродуктів
ся з трьох бункерів, які мають зверху завантажувальні люки, знизу — розвантажувальні. Торцеві стіни бункерів нахилені під кутом до розвантажувальних люків, що забезпечує плинність під час вивантаження. Таку ж конструкцію мають вагон-хопер-цементовоз (рис. 3.11), мінераловоз та інші криті хопери. В експлуатації є багато відкритих (без даху) вагонів-хоперів: вагони-хопери-рудовози, призначені для перевезення руди, агломератів, ко-тунів; вагони-хопери-дозатори (рис. 3.12), призначені для перевезення і дозованого вивантаження щебеню, піску, інших будівельних матеріалів. Вагони-хопер-дозатори дуже зручні для використання на колійних роботах, пов'язаних з укладанням і ремонтом баластного шару залізничних колій.
Рис.
3.11. Критий вагон-хопер-цементовоз
Вагони-самоскиди, або вагони-думпкари (рис. 3.13) — це вагони з прямокутним відкритим кузовом, який має пневматичний пристрій для розвантаження. При подачі стисненого повітря (від гальмової магістралі локомотива) поршні в циліндрі піднімаються і нахиляють на один бік
Рис.
3.12. Відкритий вагон
-хопер-дозатор
кузов, в якому одночасно відкривається борт з того боку, в який нахиляється кузов. Вантаж вивантажується самоплином під укіс колії. В цих вагонах, які переважно належать підприємствам-вантажовідправникам або вантажоодержувачам, перевозяться навалочні сипкі будматеріали (щебінь, пісок тощо), як правило, в кільцевих маршрутних поїздах.
Рис. 3.13. Вагон-думпкар (самоскид) місткістю 32 куб. м
Вагони бункерного типу або бункерні напіввагони (рис. 3.14) — вагони для перевезення бітуму та інших в'язких матеріалів, кузов яких складається з декількох вертикальних бункерів.
Останнім часом промисловістю випускається для перевезення окремих масових вантажів велика кількість таких спеціальних вагонів, як спеціальні суцільнометалеві криті вагони для автомобілів і легковагових вантажів (рис. 3.15), спеціалізовані двоярусні вагони-платформи для перевезення легкових автомобілів (рис. 3.16), спеціальні вагони-платформи для лісоматеріалів (рис. 3.17), вагони-муковози (рис. 3.18) і ряд інших вагонів.
Вагони-транспортери (рис. 3.19) призначені для перевезення громіздких, негабаритних і великовагових вантажів (машин, прогонів, резервуарів, іншого обладнання). Вони бувають різних типів (платформенні, зчіпні, зчленовані), осності (від 4 до 32 осей) і вантажопідйомності (від 60 до 500 т).
Ізотермічні вагони призначені для перевезення швидкопсувних вантажів (м'яса, риби, фруктів, овочів, молока, мінеральної води тощо). Для підтримання всередині кузова необхідної температури їх обладнують машина-
Puc. 3.15. Спеціальний суцільнометалевий критий вагон для перевезення автомобілів і легковагових вантажів
Рис. 3.16. Спеціальний двоярусний вагон-платформа для перевезення легкових автомобілів
Рис. 3.17. Спеціальний вагон-
Рис. 3.18. Спеціальний
вагон-муковоз
ми і приладами охолодження, кузови мають теплову ізоляцію. Ізотермічні вагони можна поділити на дві групи: вагони-рефрижератори, які мають машинне обладнання для охолодження (автономні рефрижераторні вагони, 5-, 10- вагонні секції і рефрижераторні поїзди) і вагони-термоси, які не мають холодильних машин, але довгий час зберігають постійну температуру. Авто-
Puc. 3.19. Зчленований 28-вісний вагон-транспортер вантажопідйомністю 400 m
номний рефрижераторний вагон (рис. 3.20) має холодильне і машинне відділення. В холодильному відділенні розміщуються вантажі, в машинному — холодильні агрегати і дизель-генераторні установки, які під час перевезення працюють в автоматичному режимі (без обслуговуючого персоналу).
В рефрижераторних секціях і поїздах дизель-електростанція і холодильне обладнання розміщуються в окремому вагоні секції або в 2-3 окремих вагонах рефрижераторного поїзда разом з обслуговуючою бригадою і забезпечують необхідний температурний режим в усіх інших вагонах з вантажами. Так, наприклад, п'ятивагонна рефрижераторна секція (рис. 3.21) складається з п'яти чотиривісних вагонів: читирьох ізотермічних вантажних і одного вагона з дизель-електростанцією.
Рис. 3.20.
Автономнийрефрижераторний вагон (APB)
Рис. 3.21. Вантажні
вагони 5-вагонної
рефрижераторної
секції
3.1.3. Поняття про контейнер, класифікація контейнерів
Вантажним контейнером називається елемент транспортного обладнання, який багаторазово використовується одним або декількома видами транспорту, призначений для перевезення і короткочасного зберігання вантажів, має постійну технічну характеристику, об'єм не менш 1 м! та пристрої для механізованого установлення або зняття з рухомого складу.
Залежно від призначення і способів експлуатації, контейнери поділяються на універсальні і спеціальні.
Універсальні контейнери (рис. 3.22 і 3.23) призначені для перевезення різноманітних вантажів і, як правило, належать транспортним організаціям (залізницям, морським і річковим пароплавствам, автотранспортним підприємствам).
Спеціальні контейнери призначені для перевезення окремих вантажів або груп вантажів і належать відправникам або одержувачам вантажів.
Крім того, універсальні уніфіковані контейнери за вантажопідйомністю поділяються на:
малотоннажні масою брутто до 2,5 т, на колесиках, найперші і най простіші типи контейнерів у вітчизняній історії контейнеризації пере везень вантажів, нині, на залізничних вантажних перевезеннях давно не виготовляються і не ремонтуються, практично не зустрічаються, хіба що на поштових і багажних перевезеннях та на автотранспорті; найбільш поширені з них були масою брутто 1,25, 1,0 і 0,625 т;
середньотоннажні масою брутто від 3 до 10 т; практично, є три види: УУК-3 (універсальні уніфіковані контейнери) масою брутто 3 т, yyK-3(5) і УУК-5 масою брутто 5 т; УУК-3(5) за розмірами відповіда ють контейнерам УУК-3, а за вантажопідйомністю — УУК-5; середньо тоннажні контейнери використовуються для внутрішніх перевезень;
великотоннажні масою брутто 10 т і більше; з них найбільш поширені масою брутто 20-25 т., починають з'являтись в експлуатації масою брутто 30 і 40 T.; виготовляються за міжнародним стандартами і вико ристовуються як для внутрішніх, так і міжнародних перевезень; мають пріоритетний розвиток у перспективі.
Основними типами великотоннажних контейнерів є міжнародні типорозміри IC і ICC, а також IA і IAA. Контейнери типорозмірів ICC і IAA мають зовнішню висоту 2591 мм (8,5 футів), а контейнери типорозмірів IC і IA - 2438 мм (8 футів). Контейнери масою брутто 24 т (IC і ICC) мають однакову зовнішню довжину (20 футів або 6058 мм), а контейнери масою брутто 30,48 т (IA і IAA) у 2 рази довші. Зовнішня ширина в усіх контейнерах однакова — 2438 мм.
Велико- і середньотоннажні контейнери перевозяться на відкритому рухомому складі, малотоннажні можуть перевозитись тільки в універсальних критих, багажних і поштових вагонах.
Спеціальні контейнери в конструктивному плані відрізняються від універсальних тим, що у них всередині несучого каркасу розміщені резервуари для рідких вантажів, або холодильні камери для швидкопсувних вантажів з холодильним агрегатом, або бункери для сипучих матеріалів чи інші ємності для розміщення іевних вантажів.
а)
Рис. 3.22. Зовнішній вигляд універсальних контейнерів:
а — малотоннажний масою брутто 1,25 т; б — середньотоннажний УУК-3
масою брутто 3 т; в ~ середньотоннажний УУК-5 масою брутто 5 т
Важливими експлуатаційними характеристиками контейнерів є такі їх параметри: габаритні розміри (зовнішні довжина, ширина і висота), ширина дверного отвору, внутрішні довжина, ширина і висота, внутрішній об'єм, тара та маса вантажу, яка може завантажуватись і разом з тарою складати масу брутто. Характеристики універсальних контейнерів за міжнародними стандартами приведені в таблиці 3.1.
Рис. 3.23. Загальна схема універсального великотоннажного контейнера:
1 — фітінг; 2 — вертикальний (наріжний) стояк; 3 — верхня поздовжня балка;
4 — нижня поздовжня балка з пазами для вилочного захвату; 5 — торцеві
(верхня і нижня) балки; 6 ~ дверні стулки; 7 — механізми замикання дверей;
8 — бокові стіни; L, 1, Lx ~ довжина відповідно зовнішня, внутрішня і відстань
між фітінгами; В, b, Bt ~ ширина відповідно зовнішня, внутрішня
і між фітінгами; H і h — висота відповідно зовнішня і внутрішня
Спеціалізовані великовагові ізотермічні контейнери для перевезення швидкопсувних вантажів мають такі самі зовнішні габаритні розміри, як універсальні великотоннажні, але відрізняються вантажопідйомністю, наприклад, типи lA, lAA мають вантажопідйомність відповідно 23 і 28 т; lC- 16,5 т; lCC- 17,69 т.
Для насипних, рідких та газоподібних вантажів використовують великовагові спеціалізовані контейнери-цистерни трьох типів, аналогічних універсальним великотоннажним lB, lC і 1Д, які мають такі ж габаритні розміри і відповідно вантажопідйомність 22,30; 18,22 і 8,66 т.
Великотоннажні контейнери обладнані фітінгами, а середньотон-нажні — римами — особливої конструкції пристроями для автоматичного їх застроплювання. Крім того, фітінги використовуються для закріплення контейнерів на рухомому складі і поміж собою (при установленні в 2 і більше ярусів на палубі морських суден).
Рис. 3.24. Наріжні захватні пристрої універсальних контейнерів: а — фітінги; б — рими
