
- •М.П. Корнійчук, н.В. Липовець, д.О. Шамрай технологія галузі і технічні засоби
- •Передмова
- •Розділ 1 Загальні відомості про залізничний транспорт
- •Роль транспорту в економіці країни.
- •Єдина транспортна система
- •1.2. Етапи розвитку і формування залізничного транспорту
- •1.3. Загальні поняття про перевізний процес, його показники
- •1.4. Структура управління залізничним транспортом
- •1.5. Загальні відомості про нормативні документи, які регламентують діяльність залізничного транспорту
- •1.6. Поняття про габарити на залізницях, їх різновиди
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.8. Перспективи розвитку залізничного транспорту, запровадження новітніх технічних засобів, удосконалення технологічних процесів
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2.1.2. Поняття про міжколійя
- •2.2. Траса, план та профіль колії 2.2.1. План місцевості в горизонталях
- •2.2.2. Основні поняття про геодезичні роботи
- •2.2.3. Категорії ліній
- •2.3.2. Паралельне зміщення колії
- •2.3.3. Поняття про ухил та крутість ухилу
- •2.3.4. Нормальний поздовжній профіль колії
- •2.4.3. Поперечні профілі насипу і виїмки
- •2.4.4. Поперечні профілі станційних площадок
- •2.4.5. Смуга відводу залізниці
- •2.5. Спеціальні споруди і пристроїзахисту земляного полотна
- •2.5.1. Водовідвідні, водозбірні і дренажні пристрої та споруди
- •2.5.2. Укріплення і захист земляного полотна
- •2.5.3. Деформації і руйнування земляного полотна
- •2.6. Штучні споруди
- •2.6.1. Призначення штучних споруд, їхні різновиди
- •2.6.2. Мостові споруди, їхня будова і експлуатація
- •2.6.4. Тунелі, підпірні стіни
- •2.7. Рейки і скріплення
- •2.7.1. Призначення і складові елементи верхньої будови колії
- •2.7.2. Рейки
- •2.7.3. Рейкові стики і стикові скріплення
- •2.7.4. Безстикова колія
- •2.8. Рейкові опори
- •2.8.1. Призначення і типи рейкових опор
- •2.8.2. Проміжні рейкові скріплення
- •2.8,3. Угон колії. Протиугонні пристрої
- •2.9. Баластний шар
- •2.10. Взаємодія колії рухомого складу
- •2.10.1. Умови проходження рухомого складу на рейковій колії
- •2.11.2. Підвищення зовнішньої рейкової нитки на кривих ділянках
- •2.11.3. Відводи розширення колії і підвищення зовнішніх рейок
- •2.11.4. Рихтування колії
- •2.12. Призначення і будова стрілочних переводів
- •2.12.2. Види стрілочних переводів і глухих пересічень
- •2.12.3. Умови укладання стрілочних переводів
- •2.13. Геометричні елементи стрілочного переводу
- •2.14. Взаємне розміщення стрілочних переводів.
- •2.14.2. З'їзди і стрілочні вулиці
- •2.122. Звичайний з’їзд
- •2.14.3. Огляди і перевірки стрілочних переводів
- •2.15. Переїзди, колійні загородження і знаки
- •2.15.1. Призначення, категорії і різновидності переїздів
- •2.15.5. Сигнальні знаки
- •2.16. Принципи організації і засоби виконання колійних робіт
- •2.16.1. Структура управління колійним господарством
- •2.16.2. Поняття про модернізацію, капітальний, середній і комплексно-оздоровчий ремонти колії
- •2.16.3. Колійні машини і оснащення колійних робіт
- •2.17.2. Контроль за станом колії
- •2.17.3. Запобігання сніговим заметам і розмиванням колії
- •Розділ 3. Вагони і вагонне господарство
- •3.1. Загальні відомості про вагони і контейнери 3.1.1. Принципи побудови вагона
- •3.1.2. Експлуатаційні характеристики вантажних вагонів
- •3.1.4. Вагонні парки на залізницях України, проблеми і перспективи їх розвитку
- •3.2. Система нумерації вагонів і контейнерів
- •3.2.1. Характеристика номера-коду пасажирських і вантажних вагонів
- •3.2.2. Знаки і написи на вагонах
- •3.2.3. Нумерація, знаки і написи на контейнерах
- •3.3. Технічні характеристики вагонів
- •3.3.1. Техніко-економічні показники вагонів
- •3.4.1. Будова колісної пари
- •3.4.2. Формування, огляди і таврування колісних пар
- •3.4.3. Несправності колісних пар.
- •3.5. Букси і підшипники
- •3.5.1. Призначення буксового вузла. Види букс
- •3.5.2. Короткі відомості про букси на підшипниках ковзання
- •3.5.3. Будова, робота і обслуговування букс на роликових підшипниках
- •3.5.4. Переваги букс на роликових підшипниках і проблеми підвищення їх надійності
- •3.6. Ресорна підвіска вагонів
- •3.7.2. Основні типи візків вантажних вагонів
- •3.7.3. Основні типи візків пасажирських вагонів
- •3.8. Призначення і будова рами вагона
- •3.9. Будова і принцип діїавтозчепного пристрою
- •3.9.1. Призначення і будова автозчепу
- •3.9.2. Робота механізму зчіплювання при зчепленні та розчепленні вагонів
- •3.9.3. Ударно-центруючий прилад і упряжне обладнання
- •3.9.4. Вимоги пте до автозчепного пристрою
- •3.10. Призначення і принцип дії гальм
- •3.10.1. Призначення і класифікація гальм
- •10.2. Гальмове обладнання локомотивів
- •3.10.3. Гальмове обладнання вагонів
- •3.10.4. Системи пневматичних гальм і управління ними
- •3.11. Порядок випробування і перевірки гальм у поїздах 3.11.1. Загальні положення про технічне обслуговування гальм
- •3.11.2. Повне випробування автогальм
- •3.11.4. Перевірка дієздатності гальм на шляху прямування
- •3.12. Кузови вантажних вагонів
- •3.12.1. Будова кузовів критих вагонів
- •3.12.2. Особливості будови кузовів напіввагонів і вагонів-платформ
- •3.12.3. Особливості будови кузовів спеціальних вагонів
- •3.12.4. Несправності кузовів вантажних вагонів
- •3.13. Кузови пасажирських вагонів
- •3.13.1. Призначення і типи кузовів пасажирських вагонів
- •3.13.2. Внутрішні приміщення пасажирських вагонів
- •3.14. Електрообладнання, опалення, водопостачання і вентиляція пасажирських вагонів
- •3.15. Структура вагонного господарства
- •3.15.1. Структурна схема управління вагонним господарством
- •3.16. Система технічного обслуговування і ремонту вагонів
- •3.16.1. Особливості експлуатації вантажних і пасажирських вагонів
- •3.16.2. Види технічного обслуговування і ремонту вагонів
- •3.17. Організація роботи пунктів технічного обслуговування 3.17.1. Призначення і основні функції пто, їх оснащення
- •3.17.2. Технологія проведення технічного огляду поїзда
- •3.17.3. Особливості обслуговування пасажирських вагонів
- •3.18. Технічні особливості перспективних вагонів нового покоління
- •3.18.1. Вантажні вагони для міжнародних транспортних коридорів
- •3.18.2. Вагони для швидкісних і високошвидкісних пасажирських поїздів
- •Контрольні питання до розділу з
- •4.1. Загальні відомості про локомотиви
- •4.1.1. Поняття про тяговий рухомий склад і його класифікація
- •4.1.2. Техніко-економічні порівняння різних видів тяги
- •4.2. Електрорухомий склад, принципи його будови і роботи 4.2.1. Загальні поняття про будову електровозів і електропоїздів
- •4.2.2. Класифікація електрорухомого складу
- •4.2.3. Основні серії електровозів, їх технічні характеристики
- •4.2.4. Механічна частина електровозів
- •4.3. Електричне обладнання електровозів
- •4.3.1. Тягові електродвигуни
- •4.3.2. Допоміжні електричні машини
- •4.3.3. Трансформатори і випрямні пристрої
- •4.4. Управління електровозами і водіння поїздів 4.4.1. Загальні поняття про електричні схеми електровозів
- •4.4.2. Способи регулювання швидкості
- •4.4.3. Електричне гальмування
- •4.4.4. Пульт управління і деякі особливості експлуатації електровозів
- •4.5. Електросекції
- •4.5.1. Формування електросекцій і електропоїздів
- •4.5.2. Механічна і електрична частини електросекції
- •4.5.3. Особливості нових вітчизняних електропоїздів
- •4.6. Тепловози, принципи їх будови і роботи 4.6.1. Загальні поняття про будову тепловозів, їх класифікація
- •4.6.2. Характеристика основних видів і серій тепловозів
- •4.6.3. Екіпажна частина тепловоза
- •4.6.4. Принципи будови тепловозної передачі
- •4.7.1. Загальні відомості про двигуни внутрішнього згоряння
- •4.7.3. Робочий цикл двотактного дизеля
- •4.7.4. Механізми і деталі тепловозного дизеля
- •4.7.5. Допоміжне обладнання тепловозів
- •4.8. Електричні машини і апарати тепловозів 4.8.1. Тяговий генератор
- •4.8.2. Тягові електродвигуни тепловозів
- •4.8.4. Електричні апарати тепловоза, їх призначення
- •4.9. Паровози, газотурбовози, дизель-поїзди, автомотриси, дрезини, мотовози
- •4.9.1. Паровози, принцип їх будови і роботи
- •4.9.2. Принцип дії газової турбіни і поняття про будову і роботу газотурбовоза
- •4.9.3. Поняття про будову і роботу дизель-поїзда
- •4.10. Локомотивне господарство
- •4.10.1. Основні завдання і структура управління локомотивним господарством
- •4.10.2. Локомотивний парк і організація його роботи
- •4.10.3. Види ремонтів локомотивів та моторвагонного рухомого складу
- •4.10.4. Організація екіпірування локомотивів
- •4.11. Основи тяги поїздів. Поняття про тягові розрахунки
- •4.11.2. Створення сили тяги, її основні характеристики
- •4.11.3. Сили опору рухові поїзда
- •Контрольні запитання до розділу 4
- •5.1. Загальні відомості про електропостачання залізниць
- •5.1.1. Структура управління електропостачанням і енергетичним господарством залізниць
- •5.1.2. Поняття про зовнішню систему електропостачання
- •5.1.3. Система тягового електропостачання
- •5.1.4. Системи електричної тяги
- •5.2. Тягові підстанції 5.2.1. Класифікація тягових підстанцій
- •5.2.3. Принципова будова тягових підстанцій змінного струму
- •5.3. Будова контактної мережі 5.3.1. Будова і види контактних підвісок
- •5.3.2. Секціонування контактної мережі
- •5.3.3. Рейкова мережа електрифікованих ліній
- •5.4. Особливості експлуатації тягової мережі
- •5.4.1. Організація експлуатації систем тягового електропостачання
- •5.4.2. Вимоги пте до утримання споруд і пристроїв електропостачання залізниць
- •5.4.3. Електрозабезпечення систем сцб і захист підземних споруд.
- •5.4.1. Охорона навколишнього середовища
- •Контрольні питання до розділу 5
- •6.1. Загальні відомості про вантажно-розвантажувальні машини і механізми
- •6.1.2. Структура управління вантажно-розвантажувальними роботами на залізниці
- •6.1.3. Поняття про елементну та комплексну механізацію і автоматизацію вантажно-розвантажувальних робіт
- •6.1.4. Класифікація вантажно-розвантажувальних машин і обладнання
- •6.1.5. Основні технічні параметри і продуктивність вантажно-розвантажувальних машин
- •6.3.2. Лебідки, механічні лопати, скрепери та механічні візки
- •6.4. Призначення і класифікація навантажува чів періодичної дії
- •6.4.1. Загальні поняття про навантажувачі
- •6.4.2. Класифікація навантажувачів
- •6.4.3. Робоче обладнання навантажувачів
- •6.5. Будова і принцип дії навантажувачів періодичної дії
- •6.5.1. Електронаванажувачі, їхня будова, принцип дії, техніко-експлуатаційні характеристики
- •6.5.2. Автонавантажувачі, їхня будова, призначення і характеристики
- •6.7. Призначення і класифікація кранів. Кабельні крани і підйомники
- •6.7.1. Конструктивні і експлуатаційні особливості кранів, призначення і класифікація
- •6.7.2. Загальні відомості про кабельні крани
- •6.8. Крани мостового типу
- •6.8.1. Будова мостового крана
- •6.8.2. Будова козлового крана
- •6.8.3. Загальні поняття про перевантажувальні мости
- •6.9. Стрілові крани
- •6.9.1. Конструктивні особливості стрілових кранів, їхня різноманітність
- •6.9.3. Автомобільні крани
- •6.9.4. Пневмоколісні і гусеничні дизельні крани на крановому шасі, крани-екскаватори
- •6.9.5. Портальні і напівпортальні крани
- •6.9.6. Баштові крани
- •6.9.7. Поняття про стійкість кранів
- •6.10. Оснащення кранів і розрахунок їхньої продуктивності
- •6.10.1. Вантажозахватні пристрої кранів
- •6.10.2. Автоматизація управління кранами
- •6.11. Конвейєри
- •6.11.1. Призначення і класифікація конвейєрів
- •6.11.2. Стрічкові конвейєри
- •6.11.3. Конвейєри з ланцюговим тяговим органом
- •6.11.4. Гвинтові та інерційні конвейєри
- •6.12. Елеватори
- •6.12.1. Призначення і класифікація елеваторів
- •6.12.3. Елеватори для штучних вантажів, їх різновиди,застосування
- •6.13. Механічні навантажувачі і розвантажувачі безперервної дії
- •6.13.1. Механічні навантажувачі безперервної дії
- •6.13.2. Механічні розвантажувальні машини безперервної дії
- •6.14. Пневматичні вантажно-розвантажувальні установки
- •15. Гідравлічний спосіб розвантаження вагонів і переміщення вантажів
- •6.16. Спеціальні вантажно-розвантажувальні машини 6.16.1. Вагоноперекидачі
- •6.16.2. Інерційні вагонорозвантажувальні машини
- •6.17. Машини для очищення вагонів і розпушування вантажів, які змерзлись. Тепляки
- •6.17.1. Машини для очищення вагонів
- •6.17.2. Машини для розпушування вантажів, які змерзлись. Тепляки
- •6.18. Технічне обслуговування і ремонт вантажно-розвантажувальних машин
- •6.18.1. Технічний нагляд і утримування вантажно-розвантажувальних машин і механізмів
- •6.18.2. Основні положення про планово-попереджувальне обслуговування і ремонт вантажно-розвантажувальних машин
- •6.18.3. Ремонтно-технічна база вантажного господарства
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Продовження розділу 2.
- •2.2.4. Уявлення про трасу і план лінії
- •2.3. Основні елементи плану та поздовжнього профілю колії
- •2.3.1. Сполучення прямих і кривих відрізків колії
- •Література
- •04071, М. Київ, вул. Олегівська, 36, оф. 205
5.3.2. Секціонування контактної мережі
Для надійної роботи і зручності обслуговування контактну мережу поділяють на окремі електричні секції за допомогою секційних ізоляторів, повітряних проміжків і нейтральних вставок. Такий розподіл називається секціонуванням.
Щоб електрично розділити проводи різних анкерних ділянок, у прогоні між перехідними опорами (рис. 5.21) створюють так званий повітряний проміжок і проводи сусідніх анкерних ділянок, які сполучаються, відводяться один від одного в плані не на 100 мм, як показано на рисунку, а на 550 мм.
Повітряний проміжок або ізолююче спряження (сполучення) може влаштовуватись як в трьох (з двома перехідними опорами), так і чотирьох прогонах (з трьома перехідними опорами). Спряження в чотирьох прогонах виконують на залізницях постійного струму в місцях, де довжина прогонів між опорами невелика і важко плавно підняти контактні проводи на двох перехідних опорах.
В ізолюючих спряженнях у вигляді повітряних проміжків при проходженні струмоприймачів, допускається короткочасне електричне з'єднання двох контактних підвісок суміжних анкерних ділянок.
Якщо за умов живлення це не допускається (різні фази струму тощо), то секції розділяють нейтральною вставкою, що складається з декількох послідовно розміщених повітряних проміжків.
Нейтральна вставка (рис. 5.22) — це окрема контактна підвіска мінімальної довжини, в яку не подається напруга (тому називається нейтральною), влаштовується між двома секціями з різними фазами струму і з двома ізолюючими повітряними проміжками для того, щоб струмоприймачем не допустити електричного замикання цих проміжків і тим самим замикання суміжних секцій. При проходженні струмоприймача в зоні першого повітряного проміжку нейтральна вставка сприймає напругу першої прилеглої секції, в зоні другого повітряного проміжку — напругу Другої секції, а під час проходження у власній зоні -- вставка знеструмлена. Нейтральну вставку поїзд проходить без струму за інерцією. Для того, щоб поїзд не зупинився в зоні нейтральної вставки, він повинен мати відповідну швидкість. Якщо поїзд вимушено зупинився в цій зоні, його виводять, ввімкнувши спеціальний роз'єднувач 5 (рис. 5.22). Щоб машиніст знав, де потрібно вимкнути і знову увімкнути тягові двигуни, встановлюють попереджувальні сигнальні знаки. Знак «Вимкнути струм» встановлюють за 50 м до початку нейтральної вставки, а після нейтральної вставки знаки «Увімкнути струм на електровозі» — через 50 м, «Увімкнути струм на електропоїзді» — через 200 м.
Щоб електрично розділити контактні підвіски станційних колій, застосовують секційні ізолятори — сукупність тарільчатих або стержневих ізоляторів із спеціальними пристроями для безперешкодного пропуску струмоприймачів.
Щоб з'єднувати або роз'єднувати окремі секції, підключати або відключати їх від живлячих ліній, застосовуються секційні роз'єднувачі контактної мережі (рис. 5.23). Вони влаштовуються на опорах на спеціальних кронштейнах, переключаються з одного положення в інше за допомогою спеціальних приводів дистанційно з пультів енергодиспетчера, чергового пункту контактної мережі, або вручну на місці відповідальним працівником дистанції електропостачання.
Схему секціонування електрифікованої лінії складають таким чином, щоб відключення будь-якої секції не зупиняло рух поїздів, або порушення графіка руху були при цьому мінімальними.
Секціонування може бути: поздовжнім, коли контактні підвіски розділяють на секції уздовж залізничної лінії біля кожної тягової підстанції і поста секціонування; поперечним, коли підвіски розділяють на перегонах і на роздільних пунктах так, щоб забезпечити незалежну роботу головних колій.