
- •М.П. Корнійчук, н.В. Липовець, д.О. Шамрай технологія галузі і технічні засоби
- •Передмова
- •Розділ 1 Загальні відомості про залізничний транспорт
- •Роль транспорту в економіці країни.
- •Єдина транспортна система
- •1.2. Етапи розвитку і формування залізничного транспорту
- •1.3. Загальні поняття про перевізний процес, його показники
- •1.4. Структура управління залізничним транспортом
- •1.5. Загальні відомості про нормативні документи, які регламентують діяльність залізничного транспорту
- •1.6. Поняття про габарити на залізницях, їх різновиди
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.8. Перспективи розвитку залізничного транспорту, запровадження новітніх технічних засобів, удосконалення технологічних процесів
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2.1.2. Поняття про міжколійя
- •2.2. Траса, план та профіль колії 2.2.1. План місцевості в горизонталях
- •2.2.2. Основні поняття про геодезичні роботи
- •2.2.3. Категорії ліній
- •2.3.2. Паралельне зміщення колії
- •2.3.3. Поняття про ухил та крутість ухилу
- •2.3.4. Нормальний поздовжній профіль колії
- •2.4.3. Поперечні профілі насипу і виїмки
- •2.4.4. Поперечні профілі станційних площадок
- •2.4.5. Смуга відводу залізниці
- •2.5. Спеціальні споруди і пристроїзахисту земляного полотна
- •2.5.1. Водовідвідні, водозбірні і дренажні пристрої та споруди
- •2.5.2. Укріплення і захист земляного полотна
- •2.5.3. Деформації і руйнування земляного полотна
- •2.6. Штучні споруди
- •2.6.1. Призначення штучних споруд, їхні різновиди
- •2.6.2. Мостові споруди, їхня будова і експлуатація
- •2.6.4. Тунелі, підпірні стіни
- •2.7. Рейки і скріплення
- •2.7.1. Призначення і складові елементи верхньої будови колії
- •2.7.2. Рейки
- •2.7.3. Рейкові стики і стикові скріплення
- •2.7.4. Безстикова колія
- •2.8. Рейкові опори
- •2.8.1. Призначення і типи рейкових опор
- •2.8.2. Проміжні рейкові скріплення
- •2.8,3. Угон колії. Протиугонні пристрої
- •2.9. Баластний шар
- •2.10. Взаємодія колії рухомого складу
- •2.10.1. Умови проходження рухомого складу на рейковій колії
- •2.11.2. Підвищення зовнішньої рейкової нитки на кривих ділянках
- •2.11.3. Відводи розширення колії і підвищення зовнішніх рейок
- •2.11.4. Рихтування колії
- •2.12. Призначення і будова стрілочних переводів
- •2.12.2. Види стрілочних переводів і глухих пересічень
- •2.12.3. Умови укладання стрілочних переводів
- •2.13. Геометричні елементи стрілочного переводу
- •2.14. Взаємне розміщення стрілочних переводів.
- •2.14.2. З'їзди і стрілочні вулиці
- •2.122. Звичайний з’їзд
- •2.14.3. Огляди і перевірки стрілочних переводів
- •2.15. Переїзди, колійні загородження і знаки
- •2.15.1. Призначення, категорії і різновидності переїздів
- •2.15.5. Сигнальні знаки
- •2.16. Принципи організації і засоби виконання колійних робіт
- •2.16.1. Структура управління колійним господарством
- •2.16.2. Поняття про модернізацію, капітальний, середній і комплексно-оздоровчий ремонти колії
- •2.16.3. Колійні машини і оснащення колійних робіт
- •2.17.2. Контроль за станом колії
- •2.17.3. Запобігання сніговим заметам і розмиванням колії
- •Розділ 3. Вагони і вагонне господарство
- •3.1. Загальні відомості про вагони і контейнери 3.1.1. Принципи побудови вагона
- •3.1.2. Експлуатаційні характеристики вантажних вагонів
- •3.1.4. Вагонні парки на залізницях України, проблеми і перспективи їх розвитку
- •3.2. Система нумерації вагонів і контейнерів
- •3.2.1. Характеристика номера-коду пасажирських і вантажних вагонів
- •3.2.2. Знаки і написи на вагонах
- •3.2.3. Нумерація, знаки і написи на контейнерах
- •3.3. Технічні характеристики вагонів
- •3.3.1. Техніко-економічні показники вагонів
- •3.4.1. Будова колісної пари
- •3.4.2. Формування, огляди і таврування колісних пар
- •3.4.3. Несправності колісних пар.
- •3.5. Букси і підшипники
- •3.5.1. Призначення буксового вузла. Види букс
- •3.5.2. Короткі відомості про букси на підшипниках ковзання
- •3.5.3. Будова, робота і обслуговування букс на роликових підшипниках
- •3.5.4. Переваги букс на роликових підшипниках і проблеми підвищення їх надійності
- •3.6. Ресорна підвіска вагонів
- •3.7.2. Основні типи візків вантажних вагонів
- •3.7.3. Основні типи візків пасажирських вагонів
- •3.8. Призначення і будова рами вагона
- •3.9. Будова і принцип діїавтозчепного пристрою
- •3.9.1. Призначення і будова автозчепу
- •3.9.2. Робота механізму зчіплювання при зчепленні та розчепленні вагонів
- •3.9.3. Ударно-центруючий прилад і упряжне обладнання
- •3.9.4. Вимоги пте до автозчепного пристрою
- •3.10. Призначення і принцип дії гальм
- •3.10.1. Призначення і класифікація гальм
- •10.2. Гальмове обладнання локомотивів
- •3.10.3. Гальмове обладнання вагонів
- •3.10.4. Системи пневматичних гальм і управління ними
- •3.11. Порядок випробування і перевірки гальм у поїздах 3.11.1. Загальні положення про технічне обслуговування гальм
- •3.11.2. Повне випробування автогальм
- •3.11.4. Перевірка дієздатності гальм на шляху прямування
- •3.12. Кузови вантажних вагонів
- •3.12.1. Будова кузовів критих вагонів
- •3.12.2. Особливості будови кузовів напіввагонів і вагонів-платформ
- •3.12.3. Особливості будови кузовів спеціальних вагонів
- •3.12.4. Несправності кузовів вантажних вагонів
- •3.13. Кузови пасажирських вагонів
- •3.13.1. Призначення і типи кузовів пасажирських вагонів
- •3.13.2. Внутрішні приміщення пасажирських вагонів
- •3.14. Електрообладнання, опалення, водопостачання і вентиляція пасажирських вагонів
- •3.15. Структура вагонного господарства
- •3.15.1. Структурна схема управління вагонним господарством
- •3.16. Система технічного обслуговування і ремонту вагонів
- •3.16.1. Особливості експлуатації вантажних і пасажирських вагонів
- •3.16.2. Види технічного обслуговування і ремонту вагонів
- •3.17. Організація роботи пунктів технічного обслуговування 3.17.1. Призначення і основні функції пто, їх оснащення
- •3.17.2. Технологія проведення технічного огляду поїзда
- •3.17.3. Особливості обслуговування пасажирських вагонів
- •3.18. Технічні особливості перспективних вагонів нового покоління
- •3.18.1. Вантажні вагони для міжнародних транспортних коридорів
- •3.18.2. Вагони для швидкісних і високошвидкісних пасажирських поїздів
- •Контрольні питання до розділу з
- •4.1. Загальні відомості про локомотиви
- •4.1.1. Поняття про тяговий рухомий склад і його класифікація
- •4.1.2. Техніко-економічні порівняння різних видів тяги
- •4.2. Електрорухомий склад, принципи його будови і роботи 4.2.1. Загальні поняття про будову електровозів і електропоїздів
- •4.2.2. Класифікація електрорухомого складу
- •4.2.3. Основні серії електровозів, їх технічні характеристики
- •4.2.4. Механічна частина електровозів
- •4.3. Електричне обладнання електровозів
- •4.3.1. Тягові електродвигуни
- •4.3.2. Допоміжні електричні машини
- •4.3.3. Трансформатори і випрямні пристрої
- •4.4. Управління електровозами і водіння поїздів 4.4.1. Загальні поняття про електричні схеми електровозів
- •4.4.2. Способи регулювання швидкості
- •4.4.3. Електричне гальмування
- •4.4.4. Пульт управління і деякі особливості експлуатації електровозів
- •4.5. Електросекції
- •4.5.1. Формування електросекцій і електропоїздів
- •4.5.2. Механічна і електрична частини електросекції
- •4.5.3. Особливості нових вітчизняних електропоїздів
- •4.6. Тепловози, принципи їх будови і роботи 4.6.1. Загальні поняття про будову тепловозів, їх класифікація
- •4.6.2. Характеристика основних видів і серій тепловозів
- •4.6.3. Екіпажна частина тепловоза
- •4.6.4. Принципи будови тепловозної передачі
- •4.7.1. Загальні відомості про двигуни внутрішнього згоряння
- •4.7.3. Робочий цикл двотактного дизеля
- •4.7.4. Механізми і деталі тепловозного дизеля
- •4.7.5. Допоміжне обладнання тепловозів
- •4.8. Електричні машини і апарати тепловозів 4.8.1. Тяговий генератор
- •4.8.2. Тягові електродвигуни тепловозів
- •4.8.4. Електричні апарати тепловоза, їх призначення
- •4.9. Паровози, газотурбовози, дизель-поїзди, автомотриси, дрезини, мотовози
- •4.9.1. Паровози, принцип їх будови і роботи
- •4.9.2. Принцип дії газової турбіни і поняття про будову і роботу газотурбовоза
- •4.9.3. Поняття про будову і роботу дизель-поїзда
- •4.10. Локомотивне господарство
- •4.10.1. Основні завдання і структура управління локомотивним господарством
- •4.10.2. Локомотивний парк і організація його роботи
- •4.10.3. Види ремонтів локомотивів та моторвагонного рухомого складу
- •4.10.4. Організація екіпірування локомотивів
- •4.11. Основи тяги поїздів. Поняття про тягові розрахунки
- •4.11.2. Створення сили тяги, її основні характеристики
- •4.11.3. Сили опору рухові поїзда
- •Контрольні запитання до розділу 4
- •5.1. Загальні відомості про електропостачання залізниць
- •5.1.1. Структура управління електропостачанням і енергетичним господарством залізниць
- •5.1.2. Поняття про зовнішню систему електропостачання
- •5.1.3. Система тягового електропостачання
- •5.1.4. Системи електричної тяги
- •5.2. Тягові підстанції 5.2.1. Класифікація тягових підстанцій
- •5.2.3. Принципова будова тягових підстанцій змінного струму
- •5.3. Будова контактної мережі 5.3.1. Будова і види контактних підвісок
- •5.3.2. Секціонування контактної мережі
- •5.3.3. Рейкова мережа електрифікованих ліній
- •5.4. Особливості експлуатації тягової мережі
- •5.4.1. Організація експлуатації систем тягового електропостачання
- •5.4.2. Вимоги пте до утримання споруд і пристроїв електропостачання залізниць
- •5.4.3. Електрозабезпечення систем сцб і захист підземних споруд.
- •5.4.1. Охорона навколишнього середовища
- •Контрольні питання до розділу 5
- •6.1. Загальні відомості про вантажно-розвантажувальні машини і механізми
- •6.1.2. Структура управління вантажно-розвантажувальними роботами на залізниці
- •6.1.3. Поняття про елементну та комплексну механізацію і автоматизацію вантажно-розвантажувальних робіт
- •6.1.4. Класифікація вантажно-розвантажувальних машин і обладнання
- •6.1.5. Основні технічні параметри і продуктивність вантажно-розвантажувальних машин
- •6.3.2. Лебідки, механічні лопати, скрепери та механічні візки
- •6.4. Призначення і класифікація навантажува чів періодичної дії
- •6.4.1. Загальні поняття про навантажувачі
- •6.4.2. Класифікація навантажувачів
- •6.4.3. Робоче обладнання навантажувачів
- •6.5. Будова і принцип дії навантажувачів періодичної дії
- •6.5.1. Електронаванажувачі, їхня будова, принцип дії, техніко-експлуатаційні характеристики
- •6.5.2. Автонавантажувачі, їхня будова, призначення і характеристики
- •6.7. Призначення і класифікація кранів. Кабельні крани і підйомники
- •6.7.1. Конструктивні і експлуатаційні особливості кранів, призначення і класифікація
- •6.7.2. Загальні відомості про кабельні крани
- •6.8. Крани мостового типу
- •6.8.1. Будова мостового крана
- •6.8.2. Будова козлового крана
- •6.8.3. Загальні поняття про перевантажувальні мости
- •6.9. Стрілові крани
- •6.9.1. Конструктивні особливості стрілових кранів, їхня різноманітність
- •6.9.3. Автомобільні крани
- •6.9.4. Пневмоколісні і гусеничні дизельні крани на крановому шасі, крани-екскаватори
- •6.9.5. Портальні і напівпортальні крани
- •6.9.6. Баштові крани
- •6.9.7. Поняття про стійкість кранів
- •6.10. Оснащення кранів і розрахунок їхньої продуктивності
- •6.10.1. Вантажозахватні пристрої кранів
- •6.10.2. Автоматизація управління кранами
- •6.11. Конвейєри
- •6.11.1. Призначення і класифікація конвейєрів
- •6.11.2. Стрічкові конвейєри
- •6.11.3. Конвейєри з ланцюговим тяговим органом
- •6.11.4. Гвинтові та інерційні конвейєри
- •6.12. Елеватори
- •6.12.1. Призначення і класифікація елеваторів
- •6.12.3. Елеватори для штучних вантажів, їх різновиди,застосування
- •6.13. Механічні навантажувачі і розвантажувачі безперервної дії
- •6.13.1. Механічні навантажувачі безперервної дії
- •6.13.2. Механічні розвантажувальні машини безперервної дії
- •6.14. Пневматичні вантажно-розвантажувальні установки
- •15. Гідравлічний спосіб розвантаження вагонів і переміщення вантажів
- •6.16. Спеціальні вантажно-розвантажувальні машини 6.16.1. Вагоноперекидачі
- •6.16.2. Інерційні вагонорозвантажувальні машини
- •6.17. Машини для очищення вагонів і розпушування вантажів, які змерзлись. Тепляки
- •6.17.1. Машини для очищення вагонів
- •6.17.2. Машини для розпушування вантажів, які змерзлись. Тепляки
- •6.18. Технічне обслуговування і ремонт вантажно-розвантажувальних машин
- •6.18.1. Технічний нагляд і утримування вантажно-розвантажувальних машин і механізмів
- •6.18.2. Основні положення про планово-попереджувальне обслуговування і ремонт вантажно-розвантажувальних машин
- •6.18.3. Ремонтно-технічна база вантажного господарства
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Продовження розділу 2.
- •2.2.4. Уявлення про трасу і план лінії
- •2.3. Основні елементи плану та поздовжнього профілю колії
- •2.3.1. Сполучення прямих і кривих відрізків колії
- •Література
- •04071, М. Київ, вул. Олегівська, 36, оф. 205
5.1. Загальні відомості про електропостачання залізниць
5.1.1. Структура управління електропостачанням і енергетичним господарством залізниць
Залізничний транспорт споживає до 5% електроенергії всієї країни. Значна частина цієї енергії йде на тягу поїздів, частина — на живлення не-тягових споживачів (станцій, депо, заводів, майстерень). Пристрої електропостачання, згідно з ПТЕ мають забезпечувати безперебійний і безпечний рух поїздів з установленими швидкостями і за графіком, надійне живлення пристроїв СЦБ і зв'язку, інших об'єктів залізничного транспорту. Для реалізації електрозабезпечення залізниці мають відповідні технічні засоби і енергетичне господарство.
Управління електропостачанням і енергогосподарством на залізничному транспорті України здійснюється за схемою, зображеною на рис. 5.1.
Основним лінійним підприємством в електропостачанні та енергетичному господарстві залізниці є дистанція електропостачання (ЕЧ). Дистанція обслуговує тягові підстанції і контактну мережу на лініях протяжністю від 200 до 300 км. Для виконання своїх функцій і завдань дистанції мають майстерні, ремонтно-ревізійну дільницю, спеціальний рухомий склад, складське господарство тощо.
5.1.2. Поняття про зовнішню систему електропостачання
Система електропостачання електрифікованих залізниць складається з двох частин:
зовнішньої системи електропостачання (електростанції, районні трансформаторні підстанції, мережа і лінії електропередачі);
внутрішньої системи або тягової мережі, яка починається з тягової підстанції залізниці, що підключається до районної трансформаторної підстанції зовнішньої системи.
Промислова електроенергія виробляється на теплоелектростанціях, гідроелектростанціях і атомних електростанціях. Ведуться роботи над створенням сонячних, вітряних та інших електростанцій. Окремі зразки таких новітніх електроустановок використовуються для побутових потреб і не входять до енергосистеми країни.
Теплова електростанція (ТЕС) виробляє електроенергію при спалюванні вугілля, торфу, мазуту або природного газу шляхом перетворення теплової енергії в електричну за допомогою парових або газових турбін. Великі теплові електростанції, які виробляють електроенергію потужністю більше 1 гВт, називають державними районними електростанціями (ДРЕС). Менш потужні теплоелектроцентралі (ТЕЦ), крім електроенергії, відпускають також теплову енергію.
Гідроелектростанція (ГЕС) виробляє електроенергію за допомогою гідротурбін, використовуючи кінетичну енергію водяного потоку (наприклад, води, задержаної греблею, або водопаду в гірській місцевості).
Атомна електростанція (АЕС) використовує внутрішню силу ядер хімічних елементів при їх розщепленні і перетворює її на електричну. Розщеплення ядер ізотопів урану 235 або 238 — це ланцюгова реакція, яка управляється за допомогою графітових стержнів. Вона відбувається під впливом відповідно повільних або швидких нейтронів в ядерному реакторі. Одержане при цьому тепло за допомогою паротурбін перетворюється в електроенергію, аналогічно як це відбувається на ТЕС.
Всі ці електростанції входять до енергетичних систем і зв'язуються між собою лініями електропередач (ЛЕП), які можуть передавати електроенергію на великі відстані. Окремі енергосистеми міжсистемними лініями
ЛЕП об'єднуються в єдину енергетичну систему країни.
На рис. 5.2 показані зовнішні енергосистеми / і //, які з'єднуються між собою ЛЕП міжсистемного зв'язку 2. В середині кожної енергосистеми є електростанції 1, які з'єднуються між собою ЛЕП внутрішньосистемного зв'язку З. Такі ж лінії прокладені від електростанцій до районних трансформаторних підстанцій 4 (РТП). Від РТП живляться тягові підстанції внутрішньої системи електропостачання залізниць, які залежно від способу підключення бувають опорні 5, проміжні прохідні 6, проміжні відпайні 7, тупикові 8.
Рис. 52. Зовнішня система електропостачання:
7 — електростанції: ТЕС, АЕС, ГЕС;
2,3- лінії електропередачі (ЛЕП);
4 — районні трансформаторні підстанції -(РТП);
5, 6,7,8 — тягові підстанції залізниць,
Для більшої надійності зовнішнього електропостачання застосовують міжсистемні дволанцюгові ЛЕП, кожна з яких кріпиться на окремих опорах. ЛЕП внутрішньосистемного зв'язку, від яких живляться РТП, можуть бути одно- і дволанцюгові. Виробництво, передача і розподіл електроенергії здійснюється переважно на трифазному змінному струмі частотою 50 Гц. ЛЕП, які підводять енергію до тягових підстанцій електрифікованих залізниць, мають номінальну напругу 220 або 110 кВ, в рідкісних випадках 35 кВ.