1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях

Для підвищення ефективності управління, удосконалення і приско­рення перевізного процесу, покращення умов праці на залізницях Украї­ни створені і діють такі системи цифрового кодування: • єдина система нумерації поїздів;

Умови використання цих габаритів навантаження приведені в розділі 1 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів. Дія їх на деяких залізницях обмежена.

Габарити повітряних ліній — це граничні відстані від дротів і опор повітряних ліній зв'язку до поверхні головок рейок, а також від землі до різних споруд і пристроїв на залізницях; враховуються при запровадженні автоблокування, ліній електропостачання і зв'язку.

При перетині річок залізничними лініями враховують підмостовий га­барит — поперечний (перпендикулярний напрямку водотоку) обрис вільного простору під мостом між нижньою частиною прогонів і судно­плавним горизонтом річки. При будівництві тунелів враховують габарит проїзду в тунелях — граничний поперечний контур вільного простору в тунелі, в середину якого крім рухомого складу не мають входити будь-які частини тунельних конструкцій, крім деяких елементів контактної мережі.

1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях

Для підвищення ефективності управління, удосконалення і приско­рення перевізного процесу, покращення умов праці на залізницях Украї­ни створені і діють такі системи цифрового кодування: • єдина система нумерації поїздів;

Умовні позначення:

тільки для сигнальних пристроїв;

- • — для частин і деталей, що виступають, — поручнів, козирків для стікання во­ди тощо.

Габарит навантаження — граничний поперечний (перпендикулярний до поздовжньої осі колії) контур, за межі якого не має виходити вантаж разом з упакуванням і кріпленням, за розміщення його на відкритому ру­хомому складі, який знаходиться на прямій горизонтальній ділянці колії. Габарит навантаження (рис. 1.20) застосовується на-залізницях СНД, які мають ширину колії 1520 мм і відповідають вимогам габаритів С і Т.

Існують також пільговий габарит навантаження (рис. 1.21), який у порівнянні з габаритом навантаження дещо поширений в нижній час­тині контуру, застосовується для перевезення автомобілів, тракторів, сільськогосподарської, шляхобудівної техніки, залізобетонних і метале­вих виробів, та зональний габарит навантаження, в якому значно розши­рена порівняно з габаритом навантаження верхня частина контуру, засто­совується для перевезення лісоматеріалів.

Умовні позначення:

тільки для сигнальних пристроїв;

- • — для частин і деталей, що виступають, — поручнів, козирків для стікання во­ди тощо.

Габарит навантаження — граничний поперечний (перпендикулярний до поздовжньої осі колії) контур, за межі якого не має виходити вантаж разом з упакуванням і кріпленням, за розміщення його на відкритому ру­хомому складі, який знаходиться на прямій горизонтальній ділянці колії. Габарит навантаження (рис. 1.20) застосовується на-залізницях СНД, які мають ширину колії 1520 мм і відповідають вимогам габаритів С і Т.

Існують також пільговий габарит навантаження (рис. 1.21), який у порівнянні з габаритом навантаження дещо поширений в нижній час­тині контуру, застосовується для перевезення автомобілів, тракторів, сільськогосподарської, шляхобудівної техніки, залізобетонних і метале­вих виробів, та зональний габарит навантаження, в якому значно розши­рена порівняно з габаритом навантаження верхня частина контуру, засто­совується для перевезення лісоматеріалів.

Умовні позначення:

тільки для сигнальних пристроїв;

- • — для частин і деталей, що виступають, — поручнів, козирків для стікання во­ди тощо.

Габарит навантаження — граничний поперечний (перпендикулярний до поздовжньої осі колії) контур, за межі якого не має виходити вантаж разом з упакуванням і кріпленням, за розміщення його на відкритому ру­хомому складі, який знаходиться на прямій горизонтальній ділянці колії. Габарит навантаження (рис. 1.20) застосовується на-залізницях СНД, які мають ширину колії 1520 мм і відповідають вимогам габаритів С і Т.

Існують також пільговий габарит навантаження (рис. 1.21), який у порівнянні з габаритом навантаження дещо поширений в нижній час­тині контуру, застосовується для перевезення автомобілів, тракторів, сільськогосподарської, шляхобудівної техніки, залізобетонних і метале­вих виробів, та зональний габарит навантаження, в якому значно розши­рена порівняно з габаритом навантаження верхня частина контуру, засто­совується для перевезення лісоматеріалів.

Умовні позначення:

тільки для сигнальних пристроїв;

- • — для частин і деталей, що виступають, — поручнів, козирків для стікання во­ди тощо.

Габарит навантаження — граничний поперечний (перпендикулярний до поздовжньої осі колії) контур, за межі якого не має виходити вантаж разом з упакуванням і кріпленням, за розміщення його на відкритому ру­хомому складі, який знаходиться на прямій горизонтальній ділянці колії. Габарит навантаження (рис. 1.20) застосовується на-залізницях СНД, які мають ширину колії 1520 мм і відповідають вимогам габаритів С і Т.

Існують також пільговий габарит навантаження (рис. 1.21), який у порівнянні з габаритом навантаження дещо поширений в нижній час­тині контуру, застосовується для перевезення автомобілів, тракторів, сільськогосподарської, шляхобудівної техніки, залізобетонних і метале­вих виробів, та зональний габарит навантаження, в якому значно розши­рена порівняно з габаритом навантаження верхня частина контуру, засто­совується для перевезення лісоматеріалів.

Умовні позначення:

тільки для сигнальних пристроїв;

- • — для частин і деталей, що виступають, — поручнів, козирків для стікання во­ди тощо.

Габарит навантаження — граничний поперечний (перпендикулярний до поздовжньої осі колії) контур, за межі якого не має виходити вантаж разом з упакуванням і кріпленням, за розміщення його на відкритому ру­хомому складі, який знаходиться на прямій горизонтальній ділянці колії. Габарит навантаження (рис. 1.20) застосовується на-залізницях СНД, які мають ширину колії 1520 мм і відповідають вимогам габаритів С і Т.

Існують також пільговий габарит навантаження (рис. 1.21), який у порівнянні з габаритом навантаження дещо поширений в нижній час­тині контуру, застосовується для перевезення автомобілів, тракторів, сільськогосподарської, шляхобудівної техніки, залізобетонних і метале­вих виробів, та зональний габарит навантаження, в якому значно розши­рена порівняно з габаритом навантаження верхня частина контуру, засто­совується для перевезення лісоматеріалів.

Умовні позначення:

тільки для сигнальних пристроїв;

- • — для частин і деталей, що виступають, — поручнів, козирків для стікання во­ди тощо.

Габарит навантаження — граничний поперечний (перпендикулярний до поздовжньої осі колії) контур, за межі якого не має виходити вантаж разом з упакуванням і кріпленням, за розміщення його на відкритому ру­хомому складі, який знаходиться на прямій горизонтальній ділянці колії. Габарит навантаження (рис. 1.20) застосовується на-залізницях СНД, які мають ширину колії 1520 мм і відповідають вимогам габаритів С і Т.

Існують також пільговий габарит навантаження (рис. 1.21), який у порівнянні з габаритом навантаження дещо поширений в нижній час­тині контуру, застосовується для перевезення автомобілів, тракторів, сільськогосподарської, шляхобудівної техніки, залізобетонних і метале­вих виробів, та зональний габарит навантаження, в якому значно розши­рена порівняно з габаритом навантаження верхня частина контуру, засто­совується для перевезення лісоматеріалів.

Умови використання цих габаритів навантаження приведені в розділі 1 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів. Дія їх на деяких залізницях обмежена.

Габарити повітряних ліній — це граничні відстані від дротів і опор повітряних ліній зв'язку до поверхні головок рейок, а також від землі до різних споруд і пристроїв на залізницях; враховуються при запровадженні автоблокування, ліній електропостачання і зв'язку.

При перетині річок залізничними лініями враховують підмостовий га­барит — поперечний (перпендикулярний напрямку водотоку) обрис вільного простору під мостом між нижньою частиною прогонів і судно­плавним горизонтом річки. При будівництві тунелів враховують габарит проїзду в тунелях — граничний поперечний контур вільного простору в тунелі, в середину якого крім рухомого складу не мають входити будь-які частини тунельних конструкцій, крім деяких елементів контактної мережі.