4.5. Електросекції

4.5.1. Формування електросекцій і електропоїздів

На електрифікованих лініях для приміських пасажирських перевезень використовують електропоїзди, які складаються із моторних, причіпних і головних вагонів. Потужність моторного вагона розрахована на рух разом з ним ще одного або двох причіпних вагонів. Склад із 2 чи 3 таких вагонів називається секцією. Секції об'єднуються в електропоїзди (рис. 4.33).

Крайніми в складі електропоїзда ставлять головні вагони, що мають кабіни управління. Як правило, головні вагони не моторні, за винятком електросекцій ЕР22, в яких головні вагони одночасно є і моторними.

На лініях, електрифікованих^ на постійному струмі, використовують­ся електропоїзди серій ЕРІ, ЕР2, ЕР22, ЕР2Р, ЕД2Т, ЕПЛ2Т, а на лініях

"на змінному струмі - ЕР9П, ЕР9М, ЕР9Є, ЕР9Т, ЕД9М, ЕПЛ9Т. Технічні характеристики деяких з них приведені в таблиці 4.3.

(^Кожний електропоїзд має свою схему формування. Склад 10-вагонно-го електропоїзда, наприклад, може мати формулу: Г+2М+П+М+П+М+ +П+М+Г (рис. 4.33), 4-вагонного: Г+2М+Г. Більш спрощено ці схеми формування можуть записуватись і так: 2Г5МЗП (в поїзді 2 головні, 5 мо­торних і 3 причіпні вагони); 2Г2М (в поїзді 2 головні і 2 моторні вагони).

4.5.2. Механічна і електрична частини електросекції

Механічна частина вагонів електросекції складається з:

• кузова;

• візків;

• автозчепних приладів;

• гальмового обладнання.

Кузов вагона електропоїзда має суцільнометалеву конструкцію, тобто всі частини кузова одночасно сприймають діючі на вагон навантаження. Вагони серій ЕРІ, ЕР2, ЕР9 мають кузови довжиною 19,6 м, вагони серії ЕР22 - довжиною 24 м. В кузові розміщені сидіння для пасажирів, а та­кож обладнання систем освітлення, опалення, вентиляції і частково апа­ратура управління тяговими електродвигунами і допоміжними машина­ми. Під кузовом розміщують допоміжні машини, апарати силових елект­роланцюгів, гальмові та ударно-тягові прилади.

На моторних вагонах розміщуються чотири тягові двигуни, які мають опорно-рамне підвішування та індивідуальну систему вентиляції.

Електричне обладнання електропоїздів в цілому аналогічне обладнан­ню електровозів, але для збільшення площі пасажирського приміщення воно розміщується під кузовом і частково на даху вагона. Управляється електропоїзд за допомогою контролера з кабіни головного вагона. Головна рукоятка контролера машиніста має тільки чотири позиції порівняно з ве­ликою їх кількістю на електровозах. Для безпеки руху головна рукоятка контролера виконана так, щоб машиніст під час руху постійно натискував рукоятку (рукоятка пильності). Достатньо послабити або зняти руку з го­ловної рукоятки контролера, як негайно приводяться в дію автогальма поїзда.

Всі візки моторних і причіпних вагонів двовісні з подвійним ресорним підвішуванням. Перший ступінь ресорного підвішування розміщений при буксовому вузлі і називається буксовим, а другий розміщений у центрі візка і називається центральним підвішуванням. У ресорному підвішу­ванні застосовуються тільки циліндричні пружинні ресори.

В буксовій підвісці (рис. 4.34) корпус букси забезпечує вертикальний, поздовжній і поперечний зв'язки рами з колісною парою. Поздовжні зу­силля передаються через поводки, кінці яких через гумовометалеві вали­ки з'єднані з рамою візка і корпусом букси. Для гасіння вертикальних ко­ливань від динамічного впливу, що виникає при взаємодії коліс з рейкою, застосовується фрикційний гасник важільного типу.

Рис. 4.34. Буксове підвішування електропоїзда ЕР2Р:

1 - корпус букси; 2 - циліндрична пружина; 3 - поводок;

4 - фрикційний гасник коливань важільного типу; 5 - поводок.

Особливість електросекцій змінного струму полягає в тому, що на мо­торному вагоні за допомогою понижуючого трансформатора і випрям­лячів здійснюється двонапівперіодне випрямлення однофазного струму. Випрямляч, зібраний за мостовою схемою із чотирьох вентилів, одер­жує живлення від понижуючого трансформатора, первинна обмотка яко­го одним кінцем сполучена з тяговою мережею через струмоприймач, а другий - з рейками через пристрій заземлення, що розташований на кінцях осей колісних пар. Вторинна обмотка трансформатора через ви­прямлячі живить тягові електродвигуни. Для згладження пульсації

випрямленого струму в електричне коло тягових двигунів вмикаються згладжувальні реактори (індуктивні котушки).

В моторних вагонах ЕР9П застосовуються випрямлячі типу УВП1 з діодами 6-го класу, у вагонах ЕР9Є — випрямлячі типу УВП5 з лавинни­ми діодами 12-го класу. Застосування випрямлячів УВП5 з циклостійки-ми вентилями і самовентиляцією дозволяє збільшити термін служби діодів і зменшити витрати на технічне обслуговування.