10.2. Гальмове обладнання локомотивів

Пневматичне гальмове обладнання локомотивів (рис. 3.54) склада­ється з:

• компресорів — машин, які створюють (стискують) і нагнітають стис­ нуте повітря в головний резервуар ((7,3-8,8) χ 10⁵ Па);

• головного резервуара з регулятором тиску, який за тиску понад 8,8 x 10⁵ Па відключає компресор;

Рис. 3.54. Схема гальмового обладнання електровоза ВЛ80^к: 1 — пристрій блокування гальм; 2 — урівнювальний резервуар; 3 — кран ма­шиніста; 4 — кран допоміжного гальма; 5 — резервуар-збірник; 6 — випускний клапан; 7 — головний резервуар; 8 — регулятор тиску; 9 — компресор; 10 — масловіддільник; 11 — запобіжний клапан; 12 — зворотний клапан;

13 — фільтр; 14 — запасний резервуар; 15 — повітророзподільник;

16 — гальмова магістраль; 17 — гальмовий циліндр; 18 — реле тиску;

19 — клапан максимального тиску; 20 — магістраль повітропроводу

допоміжного гальма; 21 — з'єднувальний кран; 22 — зворотний клапан;

23 — магістраль живлення; ЕПК — електропневматичний клапан автостопу.

крана машиніста, яким управляються гальма поїзда; крана допоміжного гальма, яким управляються гальма тільки локо­мотива;

магістралі живлення (від головного резервуара до крана машиніста або крана допоміжного гальма);

гальмової магістралі (від крана машиніста на локомотиві до вагонів поїзда);

магістралі повітропроводу допоміжного гальма (від крана до­поміжного гальма до гальмових циліндрів локомотива);

• арматури управління (манометри, повітроохолоджувачі, реле тиску, запобіжне реле тощо);

• приладів гальмування (гальмові циліндри);

• важільної передачі — системи важелів, башмаків з колодками, які з'єднуються тягами.

Пасажирські локомотиви, як правило, обладнують електромагнітним гальмом. Додатково до пневматичних гальмових приладів установ­люється спеціальне джерело електричного струму, яким управляється це гальмо. Крани машиніста обладнуються електричним контролером і бло­ком управління, до якого входять реле, резистори, випрямний міст, панель виводів і вимірювальні прилади.

3.10.3. Гальмове обладнання вагонів

Пневматичне гальмове обладнання вантажного вагона (рис. 3.55)

складається з:

• гальмової магістралі з кінцевими кранами, з'єднувальними рукавами і стоп-кранами (якщо є перехідна площадка), призначеної для пере­ дачі стисненого повітря в поїзді;

• роз'єднувального крана, яким відключається гальмова система ваго­ на від гальмової магістралі поїзда;

• повітророзподільника, до якого підводяться три труби: від гальмової магістралі, від запасного резервуара і від гальмового циліндра; при­ значений для автоматичного розподілу стисненого повітря між запа­ сним резервуаром і гальмовим циліндром;

• запасного резервуара, призначеного для накопичення і зберігання стисненого повітря;

• гальмового циліндра, призначеного для передачі тиску стиснутого повітря через поршень циліндра, систему тяг і важелів на гальмові ко­ лодки;

• авторежиму — спеціального приладу, який розташовується між повітророзподільником і гальмовим циліндром, призначеного для ав­ томатичного регулювання тиску в гальмовому циліндрі в залежності від навантаження вагона;

• важільної передачі (важелів, тяг, башмаків з колодками).

Для приведення в дію гальм тиск в гальмовій магістралі за допомогою крана машиніста зменшується, при цьому магістральна частина повітророзподільника спрацьовує і приводить у дію його головну частину, яка з'єднує запасний резервуар через авторежим з гальмовими циліндрами. Тиск у циліндрах установлюється автоматично авторежимом залежно від навантаження вагона. Коли гальма відпускаються, повітророзрядник з'єднує гальмовий циліндр з атмосферою, а гальмову магістраль — із запа­сним резервуаром. Поршень циліндра і важільна передача за допомогою пружини повертається у вихідне положення.

Рис. 3.55. Схема гальмового обладнання вагона:

1 — гальмовий циліндр; 2 — авторежим; 3 — стоп-кран; 4 — головна частина

повітророзподільника; 5 — двокамерний резервуар повітророзподільника;

6 — магістральна частина повітророзподільника; 7 — гальмова магістраль;

8 — роз'єднувальний кран; 9 — запасний резервуар; 10 — кінцеві крани;

11 — з'єднувальні гумові рукави.

Пасажирські вагони, крім пневматичного, обладнуються дво-провідним електропневматичним гальмом (рис. 3.56), електричні проводи розміщаються в спеціальних стальних трубах і міжвагонних з'єднаннях (рукавах) разом з повітряною магістраллю. При гальмуванні контролер машиніста крана замикає відповідні проводи і електричний струм діє на котушки електромагнітних вентилів 4 і 5 електроповітророзподільника. Якір 6 закриває канал А в атмосферу, а якір 3 з'єднує запасний резервуар 2 через клапан 8 з гальмовим циліндром 7. Коли гальма відпускаються, в контролері крана машиніста 1 роз'єднуються контакти, в котушках галь­мового 4 і відпускного 5 вентилів струм зникає, якори відпадають. При цьому якір 3 перекриває доступ повітря із запасного резервуара до циліндрів, а якір 6 відкриває шлях повітрю з циліндрів в атмосферу (вікно А). Коли ручка крана машиніста займе положення перекриття, гальмовий вентиль 4 не матиме струму, а відпускний вентиль 5 буде під напругою. Якорями 3 і 6 обидва канали будуть перекриті і гальмовий циліндр буде роз'єднаний із запасним резервуаром і атмосферою. За не­обхідності електричне управління може бути відключене і діяти будуть тільки звичайні пневматичні гальма.

Рис. 3.56. Схема електропневматичного гальма:

1 — кран машиніста; 2 — запасний резервуар; 3 — якір;

4, 5 — електричні вентилі; 6 — якір; 7 — гальмовий циліндр;

8 — розподільний кран; 9 — повітророзподільник; 10 — гальмова магістраль