2.15. Переїзди, колійні загородження і знаки

2.15.1. Призначення, категорії і різновидності переїздів

Переїзди слугують для перетину залізничних колій в одному рівні з автомобільними шляхами та пропуску через них автомобільного і гужово­го транспорту, худоби та проходу пішоходів.

Переїзди утримуються і обслуговуються працівниками дистанції колії. Вони завжди повинні бути справними, мати гарну видимість.

Puc.. 2.126. Загальний вигляд переїзду

Машиніст поїзда має бачити переїзд за 1000 м, а водій автотранспорту з відстані 50 м від ближньої рейки має бачити поїзд, що наближається з будь-якого боку переїзду — за 500 м за швидкості поїзда більше 120 км/год, 400 м — за швидкості 81—120 км/год, 250 м — за швидкості 41-80 км/год, 150 м — до 40 км/год.

Переїзди поділяються на 4 категорії в залежності від числа залізничних колій, що перетинаються автошляхами, міськими вулицями, трамвайними і тролейбусними лініями, автобусними маршрутами організованих пасажир­ських перевезень, від характеру та інтенсивності транспортних пересічень.

Переїзди також поділяються на регульовані і нерегульовані. До регу­льованих належать переїзди, на яких рух автотранспорту регулюється пристроями переїзної сигналізації чи черговими працівниками.

Регульовані, в свою чергу, поділяються на переїзди, що обслуговують­ся черговим працівником (I, II, III категорій, деякі IV — в межах станції) і переїзди, що не обслуговуються черговим (решта IV категорії). Переїзди з черговим, як правило, обладнуються шлагбаумами.

2.15.2. Обладнання переїздів

Для безперешкодного і безпечного руху поїздів і автомобілів переїзди

повинні мати:

• типовий залізобетонний або дерев'яний настил (рис. 2.128), в якому уздовж колійних рейок укладають контррейки і влаштовують жолоби глибиною не менше 45 мм для проходу гребенів коліс, при цьому верх настилу із зовнішнього боку колії має відповідати рівню головок рейок (РГР), з внутрішнього боку — вище РГР до 3 см, щоб гусениці трактора

Рис. 2.127. Схема переїзду,

що обслуговується черговим працівником, на двоколійній лінії: 1 — постійний сигнальний знак «C»; 2 ~ загороджувальний світлофор; 3 — перила огорожі; 4 — настил переїзду; 5 — стовпчики огорожі; 6 — автома­тичний шлагбаум; 7 — запасні шлагбауми (ручні); 8 — пост чергового по пе­реїзду; 9 — попереджувальний знак «Бережись поїзда»; 10 — суцільна осьова лінія; 11 — дренажні призми (щебінь або сортований гравій).

Рис. 2.128. Деталь дерев'яного настилу переїзду: колійна рейка; 2 — контррейка; 3 — дерев'яний настил; 4 — дерев'яна шпала (розміри в мм).

Накладки на закріплені елементи репок

Рис. 2.129. Переїзд з настилом із литих гумових плит

пішохідні доріжки (на переїздах з інтенсивним пішохідним рухом більше ніж l00 чол/год, а в межах населених пунктів незалежно від його інтенсивності) у вигляді настилу із дерева, залізобетону чи гумо­вих плит;

• асфальтовані або бетонні під'їзди, які огороджуються стовпчиками на відстані не менше 16 м від крайніх рейок, а між шлагбаумами і коліями-перилами, які встановлюються від крайньої рейки не ближче 2,5 м; стовпчики встановлюються через кожні 1,5 м, а стійки перил або загорож — через 2,5 м; перила і загорожі мають бути, як правило, залізобетонними і мати висоту 1,2 м;

• шлагбауми — поворотні бруси, які піднімаються або опускаються над правою проїжджою частиною автошляху; шлагбауми бувають: а) авто­ матичні з автоматичним оповіщанням звуковими і світловими сигна­ лами про наближення поїзда, б) напівавтоматичним (закриття вико­ нується автоматично, відкриття — натискуванням кнопки), в) елект- рошлагбауми (закриття і відкриття — натисканням кнопки); г) з руч­ ним приводом; шлагбауми встановлюються на відстані не ближче 6 м від крайньої рейки; бруси шлагбаумів можуть мати довжину 4-8 м, на них мають бути встановленні світловідбивачі;

• габаритні ворота на електрифікованих лініях висотою проїзду не ви­ ще 4,5 м для безпечного пропуску навантажених автомобілів під кон­ тактним проводом;

• попереджувальні знаки «Бережись поїзда» на узбіччі автошляху з правого боку при в'їзді на відстані 20 м від крайньої рейки;

• сигнальні знаки «С» збоку підходу поїзда на відстані 500-1500 м, а на перегонах, де рухаються поїзди із швидкостями понад 120 км/год, — на відстані 800-1500 м від переїздів; перед переїздами, що не охороня­ ються, з незадовільними умовами видимості, крім того, мають вста­ новлюватись додаткові сигнальні знаки «С» на відстані 250 м від пе­ реїзду (при швидкостях понад 120 км/год ~ 400 м).

• електричне освітлення освітленістю 1-5 лк в залежності від категорії переїзду.

Переїзди, що охороняються, повинні мати прямий телефонний зв'язок (або радіозв'язок) з найближчою станцією чи постом. Радіотеле­фонний зв'язок має доповнюватись зовнішнім дзвінком (ревуном).

Переїзди, розміщені на під'їзних і станційних коліях з маневровим ха­рактером руху, як правило, мають обладнуватись світлофорною сигналі­зацією.

На переїздах, що обслуговуються черговим працівником, для поїздів і маневруючих локомотивів влаштовується загороджувальна сигналізація. Загороджувальні світлофори встановлюються від переїздів на відстані не більше 800 м і не менше 15 м за умови видимості переїзду з місця їх уста­новлення.

2.15.3. Колійні загородження

2500

До пристроїв колійного загородження належать: колійні упори для загородження руху в тупиках, це конструкції із брусів, шпал, старих рейок, залізобетонних плит, заповнених піском або щебенем у вигляді призми, над якою зверху ставиться брус із

Рис. 2.130. Рейковий колійний упор з головкою автозчепу

сиг­нальними світловідбивачами (рис. 2.130);

поворотні бруси для загородження руху на під'їзні колії, з сигнальним ліхтарем, який вночі в закритому положенні машиністу сигналізує червоним світлом, у відкритому — білим (рис. 2.131);

77Т7777ТЛТ7ТТТ777

Рис. 2.131. Поворотний брус огородження

скидальні башмаки, гостряки і стрілки, які не допускають виходу ру­хомого складу на головні колії із під'їзних колій з крутим спуском; уловлюючі і запобіжні тупики, які також не допускають виходу рухо­мого складу із прилеглих ліній і під'їзних колій на колії організовано­го руху поїздів. 3100 мм (у виїмках — 5700 мм), на електрифікованих лініях — на опорах контактної мережі.

До колійних знаків (рис. 2.132) належать:

кілометрові знаки;

пікетні знаки;

ухилопокажчики;

знаки початку і кінця кривих ділянок колії;

знаки найвищого горизонту води і максимальної хвилі (на укоса земляного полотна в місцях можливого розливання річок).

Рис. 2.132. Колійні знаки:

а — кілометровий; б — пікетний; в — ухилопокажчик; г — знак найвищого горизонту вод і максимальної висоти хвилі.