Розділ 1 Загальні відомості про залізничний транспорт

1. Роль транспорту в економіці країни.

2. Єдина транспортна система

Виробничо-господарський комплекс країни — це складна система зв'язків підприємств, установ і організацій, які від одних одержують сиро­вину, паливо, напівфабрикати, іншим відправляють готову продукцію. Ці зв'язки потребують транспортних засобів і шляхів сполучення, без яких не може відбуватися процес виробництва. У зв'язку з цим транспорт є невід'ємною, дуже важливою частиною виробничо-господарського ком­плексу країни і належить до матеріальної сфери виробництва.

Транспорт як галузь матеріального виробництва має свої, особливі властивості:

• транспорт є продовженням процесу виробництва в сфері обігу; сам він не створює нового продукту, тільки переміщує продукцію, створену іншими галузями народного господарства, без цього переміщення процес виробництва не можна вважати закінченим;

• продукція транспорту створюється і споживається в процесі переміщен­ ня вантажів і людей, тому вона не може накопичуватись і запасатись;

• транспорт є важливою умовою зростання економічної ефективності суспільного виробництва; без нього не можливе кооперування і спеціалізація, які підвищують продуктивність праці; наприклад: більшість сучасних машинобудівних заводів виробляє продукцію в кооперації з десятками і навіть сотнями інших підприємств, які спеціалізуються на виробництві деталей, вузлів, обладнання;

• завдяки транспорту здійснюється процес територіальної спеціалізації, в результаті якої в окремих районах виробляють ті види продукції, які можуть там вироблятись з мінімальними затратами і споживатись не тільки на місці, а також в інших районах;

• транспорт має дуже велике оборонне значення; досвід Великої Вітчиз­ няної війни, попередніх війн свідчить, як важливо мати розвинуту транспортну мережу для маневрування матеріальними і людськими ресурсами.

Не тільки за своєю роллю, а й за потужністю матеріально-технічної бази транспорт займає значне місце в сфері матеріального виробництва. Загальна вартість основних виробничих фондів усіх видів транспорту складає майже п'яту частину основних виробничих фондів всього вироб­ничо-господарського комплексу.

На розвиток транспорту щорічно виділяється десята частина усіх капіталовкладень. Чисельність працівників на транспорті перевищує 1,5 млн. Транспорт споживає біля 5% електроенергії, до 10% прокату ме­талу, значну частину нафтопродуктів, іншої продукції, що виробляється в Україні або завозиться з інших країн.

Україна — велика центрально-европейська країна, за територією може прирівнюватися до Франції і Німеччини, аграрно-індустріальна, з достат­ньо розвинутою транспортною системою. Роль транспорту в Україні підсилюють ті обставини, що Україна знаходиться на перетині великих світових шляхів сполучення і зв'язків, якими проходять могутні транзитні потоки вантажів і пасажирів, і є своєрідним мостом між Європою і Азією. Враховуючи це, Україна має постійно піклуватись про розвиток могутньої сучасної транспортної системи.

Усі види транспорту, які є в Україні, складають єдину транспорту си­стему, до них належать:

• залізничний;

• автомобільний;

• морський;

• річковий;

• трубопровідний;

• повітряний (авіаційний);

• міський (трамвайний, тролейбусний, автомобільний, таксомоторний, метрополітен);

• промисловий (під'їзні залізничні колії, конвейєрний, автомобільний і водний транспорт незагального користування).

Кожний вид транспорту виконує свою частку в загальних обсягах пе­ревізної роботи і займає належне місце в економіці країни. Аналіз рейтинго-вих оцінок роботи основних видів транспорту загального користування (табл. 1.1), виконаний на основі статистичних даних за 2003 рік, показує, що перше місце за обсягом перевезень займає залізничний транспорт, друге і третє місця — відповідно трубопровідний і автомобільний транспорт.

На пріоритет кожного з цих видів транспорту при виконанні конкрет­них перевезень впливають тарифи, пов'язані зі структурою експлуа­таційних витрат, характером і величиною вкладень капіталу, собівартістю, а також швидкість і регулярність перевезення, збереженість вантажів, без­пека і зручність пасажирів, інші показники.

Так при зростанні відстані перевезення від 10 до 1000 км собівартість 1 т х км знижується на автомобільному транспорті на третину, на заліз­ничному — в 15 разів, на водному — в 40-50 разів;тому автомобільний транспорт вигідніше використовувати на короткі відагані, залізничний і Таблиця 1.1. Основні показники єдиної транспортної системи за 2003 рік.

Основні види транспорту загального користування	Переве­зено ванта­жів, млн. т	Середня відстань переве­зення 1 т, км	Ван­тажо­обіг, млрд. т. км	Переве­зено пасажи­рів, млн. пас.	Середня даль­ність переве­зення, пас. км	Паса-жиро-обіг, млрд. пас. км	Рей­тинг
1	2	3	4	5	6	7	8
Залізничний	445	506	225.3	477	ПО	52,6	1
Автомобільний	973	25	24.4	3298	12	40.1	3
Морський	9	1100	9.9	7	15	0,01	4
Річковий	10	470	4,7	2	50	0,1	5
Трубопровідний	217	880	192,7	-	-	-	2
Авіаційний	0,1	-	0,5	2	1900	3,8	6
Разом	1654	-	457,5	3786	-	96,6

тим більше водний — на далекі. При зростанні вантажопотоку від 100 тис. до 1 млн. т питомі капітальні вкладення (капвкладення віднесені до 1 т х км) на залізничному транспорті знижуються в 10 разів, на автомобільному, навпаки, зростають в 3,5 разів. Тому автомобільний транспорт вигідніше використовувати за малих обсягів перевезень, залізничний — за великих. Ефективність капвкладень на водному і трубопровідному транспорті теж швидше реалізується за великих вантажопотоків, тому характерними для них є також масові вантажі: нафтові, зернові, руда, вугілля тощо.

На деяких категоріях перевезень ці види транспорту мають очевидну переваг}', на деяких конкурують, на інших співпрацюють.

Економіко-географічні особливості України висувають залізниці на перше місце в єдиній транспортній системі нашої держави.

Залізничний транспорт виділяється регулярністю руху в усі пори ро­ку і більшою швидкістю (порівняно з річковим), спроможністю освоюва­ти великі потоки вантажів і пасажирів, відносно низькою собівартістю пе­ревезень. Залізниці беруть на себе основну частину масових вантажів (вугілля, руди, лісоматеріалів, металів, будматеріалів, зерна тощо) і вико­нують 47% вантажообігу країни.

Річковий і морський транспорт економічно вигідно використовувати для перевезень масових вантажів, але водні шляхи сполучення не скрізь де потрібно пролягають. Основний недолік річкового судноплавства — сезон­ний його характер, спричинений замерзанням річок у зимовий період. Крім того, швидкість руху суден і барж нижча, ніж на інших видах транспорту.

На території України протікають судноплавні річки Дніпро, Дунай, Дес­на, Південний Буг. Дніпром перевозять велику кількість донецького кам'я­ного вугілля для прирічкових теплових електростанцій, криворізької заліз­ної руди, будматеріалів, річного піску тощо. Останнім часом зростають прямі безперевалочні перевезення вантажів суднами змішаного плавання «річка-море» (Дніпро — Чорне море, Дніпро — Чорне море — Дунай), які скорочу­ють термін доставки вантажів, забезпечують їхню цілість, ліквідують трудо­місткі перевалочні операції в портах стикування морського і річкового транс­порту, підвищують провізну спроможність флоту. Найбільші річкові порти на Дніпрі — Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, на Дунаї — Ізмаїл і Рені.

Україна велика морська держава, має безпосередній вихід у Чорне і Азовське моря, а через протоку Босфор, Мармурове море і протоку Дарда­нелли — в Середземне і далі ним — на великі світові шляхи в Атлантично­му і Індійському океанах.

Найбільший порт на Чорному морі — Одеса, в який можуть заходити океанські судна. Біля Одеси побудований великий нафтовий термінал, який буде розвантажувати великотоннажні танкери. Важливе значення також мають морські порти Миколаїв і Херсон на Чорному морі, Маріуполь — на Азовському.

Автомобільний транспорт вигідніше використовувати на коротких відстанях, а для деяких вантажів (швидкопсувних, висококоштовних) і на відносно більших відстанях. В останні роки участь автотранспорту в за­гальному обсязі перевезень єдиної транспортної системи дещо зростає. Комерційна швидкість перевезень на автотранспорті в два рази вища, ніж на залізничному. Висока маневреність і мобільність дозволяє здійснювати перевезення вантажів «від дверей до дверей» без проміжних вантажних операцій. На відстані до 200 км це дає автотранспорту значні переваги над залізничним. За вантажообігом автотранспорт значно поступається залізничному і трубопровідному видам транспорту, за пасажирообігом — тільки залізничному, а за кількістю відправлених вантажів і пасажирів на­впаки, займає перше місце. В більшості міст України автобуси і таксомо­тори — головний вид міського і приміського транспорту.

Трубопровідний транспорт використовується для транспортування нафти і газу, як для своєї країни, так і транзитом для інших країн Європи. В останні роки за вантажообігом він вийшов на друге місце після залізничного і продовжує нарощувати обсяги транспортування. Великої актуальності для України і багатьох країн Європи набуває будівництво трубопроводу Одеса — Броди — Гданськ.

Повітряний транспорт безперечно вигідний для високошвидкісних перевезень пасажирів, особливо на далекі відстані. В 90-х роках минулого століття обсяг авіаперевезень дещо зменшився через високу вартість авіаквитків. Разом з тим, це найбільш швидкий і комфортабельний транс­порт, який тепер базується на використанні найкращих вітчизняних літаків виробництва Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.Ан­тонова (марки «Ан») і американських аеробусів типу «Боїнг». Україна бе­ре участь у розробці проекту європейського надзвукового літака і, маючи наймогутніший у світі вантажний літак типу «Руслан», — у європейських великовагових авіаперевезеннях.

Важлива роль належить авіатранспорту в перевезеннях пошти, газет, швидкопсувних вантажів, медикаментів, в обслуговуванні потреб сільського і лісового господарства.

Кожний вид транспорту, як бачимо, має в економіці України своє пріоритетне застосування. Разом з тим, можуть здійснюватись сумісні пе­ревезення з використанням різних видів транспорту, так звані прямі змі­шані перевезення, наприклад, залізнично-водні, залізнично-автомобільні.