
- •М.П. Корнійчук, н.В. Липовець, д.О. Шамрай технологія галузі і технічні засоби
- •Передмова
- •Розділ 1 Загальні відомості про залізничний транспорт
- •Роль транспорту в економіці країни.
- •Єдина транспортна система
- •1.2. Етапи розвитку і формування залізничного транспорту
- •1.3. Загальні поняття про перевізний процес, його показники
- •1.4. Структура управління залізничним транспортом
- •1.5. Загальні відомості про нормативні документи, які регламентують діяльність залізничного транспорту
- •1.6. Поняття про габарити на залізницях, їх різновиди
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях
- •1.8. Перспективи розвитку залізничного транспорту, запровадження новітніх технічних засобів, удосконалення технологічних процесів
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2.1.2. Поняття про міжколійя
- •2.2. Траса, план та профіль колії 2.2.1. План місцевості в горизонталях
- •2.2.2. Основні поняття про геодезичні роботи
- •2.2.3. Категорії ліній
- •2.3.2. Паралельне зміщення колії
- •2.3.3. Поняття про ухил та крутість ухилу
- •2.3.4. Нормальний поздовжній профіль колії
- •2.4.3. Поперечні профілі насипу і виїмки
- •2.4.4. Поперечні профілі станційних площадок
- •2.4.5. Смуга відводу залізниці
- •2.5. Спеціальні споруди і пристроїзахисту земляного полотна
- •2.5.1. Водовідвідні, водозбірні і дренажні пристрої та споруди
- •2.5.2. Укріплення і захист земляного полотна
- •2.5.3. Деформації і руйнування земляного полотна
- •2.6. Штучні споруди
- •2.6.1. Призначення штучних споруд, їхні різновиди
- •2.6.2. Мостові споруди, їхня будова і експлуатація
- •2.6.4. Тунелі, підпірні стіни
- •2.7. Рейки і скріплення
- •2.7.1. Призначення і складові елементи верхньої будови колії
- •2.7.2. Рейки
- •2.7.3. Рейкові стики і стикові скріплення
- •2.7.4. Безстикова колія
- •2.8. Рейкові опори
- •2.8.1. Призначення і типи рейкових опор
- •2.8.2. Проміжні рейкові скріплення
- •2.8,3. Угон колії. Протиугонні пристрої
- •2.9. Баластний шар
- •2.10. Взаємодія колії рухомого складу
- •2.10.1. Умови проходження рухомого складу на рейковій колії
- •2.11.2. Підвищення зовнішньої рейкової нитки на кривих ділянках
- •2.11.3. Відводи розширення колії і підвищення зовнішніх рейок
- •2.11.4. Рихтування колії
- •2.12. Призначення і будова стрілочних переводів
- •2.12.2. Види стрілочних переводів і глухих пересічень
- •2.12.3. Умови укладання стрілочних переводів
- •2.13. Геометричні елементи стрілочного переводу
- •2.14. Взаємне розміщення стрілочних переводів.
- •2.14.2. З'їзди і стрілочні вулиці
- •2.122. Звичайний з’їзд
- •2.14.3. Огляди і перевірки стрілочних переводів
- •2.15. Переїзди, колійні загородження і знаки
- •2.15.1. Призначення, категорії і різновидності переїздів
- •2.15.5. Сигнальні знаки
- •2.16. Принципи організації і засоби виконання колійних робіт
- •2.16.1. Структура управління колійним господарством
- •2.16.2. Поняття про модернізацію, капітальний, середній і комплексно-оздоровчий ремонти колії
- •2.16.3. Колійні машини і оснащення колійних робіт
- •2.17.2. Контроль за станом колії
- •2.17.3. Запобігання сніговим заметам і розмиванням колії
- •Розділ 3. Вагони і вагонне господарство
- •3.1. Загальні відомості про вагони і контейнери 3.1.1. Принципи побудови вагона
- •3.1.2. Експлуатаційні характеристики вантажних вагонів
- •3.1.4. Вагонні парки на залізницях України, проблеми і перспективи їх розвитку
- •3.2. Система нумерації вагонів і контейнерів
- •3.2.1. Характеристика номера-коду пасажирських і вантажних вагонів
- •3.2.2. Знаки і написи на вагонах
- •3.2.3. Нумерація, знаки і написи на контейнерах
- •3.3. Технічні характеристики вагонів
- •3.3.1. Техніко-економічні показники вагонів
- •3.4.1. Будова колісної пари
- •3.4.2. Формування, огляди і таврування колісних пар
- •3.4.3. Несправності колісних пар.
- •3.5. Букси і підшипники
- •3.5.1. Призначення буксового вузла. Види букс
- •3.5.2. Короткі відомості про букси на підшипниках ковзання
- •3.5.3. Будова, робота і обслуговування букс на роликових підшипниках
- •3.5.4. Переваги букс на роликових підшипниках і проблеми підвищення їх надійності
- •3.6. Ресорна підвіска вагонів
- •3.7.2. Основні типи візків вантажних вагонів
- •3.7.3. Основні типи візків пасажирських вагонів
- •3.8. Призначення і будова рами вагона
- •3.9. Будова і принцип діїавтозчепного пристрою
- •3.9.1. Призначення і будова автозчепу
- •3.9.2. Робота механізму зчіплювання при зчепленні та розчепленні вагонів
- •3.9.3. Ударно-центруючий прилад і упряжне обладнання
- •3.9.4. Вимоги пте до автозчепного пристрою
- •3.10. Призначення і принцип дії гальм
- •3.10.1. Призначення і класифікація гальм
- •10.2. Гальмове обладнання локомотивів
- •3.10.3. Гальмове обладнання вагонів
- •3.10.4. Системи пневматичних гальм і управління ними
- •3.11. Порядок випробування і перевірки гальм у поїздах 3.11.1. Загальні положення про технічне обслуговування гальм
- •3.11.2. Повне випробування автогальм
- •3.11.4. Перевірка дієздатності гальм на шляху прямування
- •3.12. Кузови вантажних вагонів
- •3.12.1. Будова кузовів критих вагонів
- •3.12.2. Особливості будови кузовів напіввагонів і вагонів-платформ
- •3.12.3. Особливості будови кузовів спеціальних вагонів
- •3.12.4. Несправності кузовів вантажних вагонів
- •3.13. Кузови пасажирських вагонів
- •3.13.1. Призначення і типи кузовів пасажирських вагонів
- •3.13.2. Внутрішні приміщення пасажирських вагонів
- •3.14. Електрообладнання, опалення, водопостачання і вентиляція пасажирських вагонів
- •3.15. Структура вагонного господарства
- •3.15.1. Структурна схема управління вагонним господарством
- •3.16. Система технічного обслуговування і ремонту вагонів
- •3.16.1. Особливості експлуатації вантажних і пасажирських вагонів
- •3.16.2. Види технічного обслуговування і ремонту вагонів
- •3.17. Організація роботи пунктів технічного обслуговування 3.17.1. Призначення і основні функції пто, їх оснащення
- •3.17.2. Технологія проведення технічного огляду поїзда
- •3.17.3. Особливості обслуговування пасажирських вагонів
- •3.18. Технічні особливості перспективних вагонів нового покоління
- •3.18.1. Вантажні вагони для міжнародних транспортних коридорів
- •3.18.2. Вагони для швидкісних і високошвидкісних пасажирських поїздів
- •Контрольні питання до розділу з
- •4.1. Загальні відомості про локомотиви
- •4.1.1. Поняття про тяговий рухомий склад і його класифікація
- •4.1.2. Техніко-економічні порівняння різних видів тяги
- •4.2. Електрорухомий склад, принципи його будови і роботи 4.2.1. Загальні поняття про будову електровозів і електропоїздів
- •4.2.2. Класифікація електрорухомого складу
- •4.2.3. Основні серії електровозів, їх технічні характеристики
- •4.2.4. Механічна частина електровозів
- •4.3. Електричне обладнання електровозів
- •4.3.1. Тягові електродвигуни
- •4.3.2. Допоміжні електричні машини
- •4.3.3. Трансформатори і випрямні пристрої
- •4.4. Управління електровозами і водіння поїздів 4.4.1. Загальні поняття про електричні схеми електровозів
- •4.4.2. Способи регулювання швидкості
- •4.4.3. Електричне гальмування
- •4.4.4. Пульт управління і деякі особливості експлуатації електровозів
- •4.5. Електросекції
- •4.5.1. Формування електросекцій і електропоїздів
- •4.5.2. Механічна і електрична частини електросекції
- •4.5.3. Особливості нових вітчизняних електропоїздів
- •4.6. Тепловози, принципи їх будови і роботи 4.6.1. Загальні поняття про будову тепловозів, їх класифікація
- •4.6.2. Характеристика основних видів і серій тепловозів
- •4.6.3. Екіпажна частина тепловоза
- •4.6.4. Принципи будови тепловозної передачі
- •4.7.1. Загальні відомості про двигуни внутрішнього згоряння
- •4.7.3. Робочий цикл двотактного дизеля
- •4.7.4. Механізми і деталі тепловозного дизеля
- •4.7.5. Допоміжне обладнання тепловозів
- •4.8. Електричні машини і апарати тепловозів 4.8.1. Тяговий генератор
- •4.8.2. Тягові електродвигуни тепловозів
- •4.8.4. Електричні апарати тепловоза, їх призначення
- •4.9. Паровози, газотурбовози, дизель-поїзди, автомотриси, дрезини, мотовози
- •4.9.1. Паровози, принцип їх будови і роботи
- •4.9.2. Принцип дії газової турбіни і поняття про будову і роботу газотурбовоза
- •4.9.3. Поняття про будову і роботу дизель-поїзда
- •4.10. Локомотивне господарство
- •4.10.1. Основні завдання і структура управління локомотивним господарством
- •4.10.2. Локомотивний парк і організація його роботи
- •4.10.3. Види ремонтів локомотивів та моторвагонного рухомого складу
- •4.10.4. Організація екіпірування локомотивів
- •4.11. Основи тяги поїздів. Поняття про тягові розрахунки
- •4.11.2. Створення сили тяги, її основні характеристики
- •4.11.3. Сили опору рухові поїзда
- •Контрольні запитання до розділу 4
- •5.1. Загальні відомості про електропостачання залізниць
- •5.1.1. Структура управління електропостачанням і енергетичним господарством залізниць
- •5.1.2. Поняття про зовнішню систему електропостачання
- •5.1.3. Система тягового електропостачання
- •5.1.4. Системи електричної тяги
- •5.2. Тягові підстанції 5.2.1. Класифікація тягових підстанцій
- •5.2.3. Принципова будова тягових підстанцій змінного струму
- •5.3. Будова контактної мережі 5.3.1. Будова і види контактних підвісок
- •5.3.2. Секціонування контактної мережі
- •5.3.3. Рейкова мережа електрифікованих ліній
- •5.4. Особливості експлуатації тягової мережі
- •5.4.1. Організація експлуатації систем тягового електропостачання
- •5.4.2. Вимоги пте до утримання споруд і пристроїв електропостачання залізниць
- •5.4.3. Електрозабезпечення систем сцб і захист підземних споруд.
- •5.4.1. Охорона навколишнього середовища
- •Контрольні питання до розділу 5
- •6.1. Загальні відомості про вантажно-розвантажувальні машини і механізми
- •6.1.2. Структура управління вантажно-розвантажувальними роботами на залізниці
- •6.1.3. Поняття про елементну та комплексну механізацію і автоматизацію вантажно-розвантажувальних робіт
- •6.1.4. Класифікація вантажно-розвантажувальних машин і обладнання
- •6.1.5. Основні технічні параметри і продуктивність вантажно-розвантажувальних машин
- •6.3.2. Лебідки, механічні лопати, скрепери та механічні візки
- •6.4. Призначення і класифікація навантажува чів періодичної дії
- •6.4.1. Загальні поняття про навантажувачі
- •6.4.2. Класифікація навантажувачів
- •6.4.3. Робоче обладнання навантажувачів
- •6.5. Будова і принцип дії навантажувачів періодичної дії
- •6.5.1. Електронаванажувачі, їхня будова, принцип дії, техніко-експлуатаційні характеристики
- •6.5.2. Автонавантажувачі, їхня будова, призначення і характеристики
- •6.7. Призначення і класифікація кранів. Кабельні крани і підйомники
- •6.7.1. Конструктивні і експлуатаційні особливості кранів, призначення і класифікація
- •6.7.2. Загальні відомості про кабельні крани
- •6.8. Крани мостового типу
- •6.8.1. Будова мостового крана
- •6.8.2. Будова козлового крана
- •6.8.3. Загальні поняття про перевантажувальні мости
- •6.9. Стрілові крани
- •6.9.1. Конструктивні особливості стрілових кранів, їхня різноманітність
- •6.9.3. Автомобільні крани
- •6.9.4. Пневмоколісні і гусеничні дизельні крани на крановому шасі, крани-екскаватори
- •6.9.5. Портальні і напівпортальні крани
- •6.9.6. Баштові крани
- •6.9.7. Поняття про стійкість кранів
- •6.10. Оснащення кранів і розрахунок їхньої продуктивності
- •6.10.1. Вантажозахватні пристрої кранів
- •6.10.2. Автоматизація управління кранами
- •6.11. Конвейєри
- •6.11.1. Призначення і класифікація конвейєрів
- •6.11.2. Стрічкові конвейєри
- •6.11.3. Конвейєри з ланцюговим тяговим органом
- •6.11.4. Гвинтові та інерційні конвейєри
- •6.12. Елеватори
- •6.12.1. Призначення і класифікація елеваторів
- •6.12.3. Елеватори для штучних вантажів, їх різновиди,застосування
- •6.13. Механічні навантажувачі і розвантажувачі безперервної дії
- •6.13.1. Механічні навантажувачі безперервної дії
- •6.13.2. Механічні розвантажувальні машини безперервної дії
- •6.14. Пневматичні вантажно-розвантажувальні установки
- •15. Гідравлічний спосіб розвантаження вагонів і переміщення вантажів
- •6.16. Спеціальні вантажно-розвантажувальні машини 6.16.1. Вагоноперекидачі
- •6.16.2. Інерційні вагонорозвантажувальні машини
- •6.17. Машини для очищення вагонів і розпушування вантажів, які змерзлись. Тепляки
- •6.17.1. Машини для очищення вагонів
- •6.17.2. Машини для розпушування вантажів, які змерзлись. Тепляки
- •6.18. Технічне обслуговування і ремонт вантажно-розвантажувальних машин
- •6.18.1. Технічний нагляд і утримування вантажно-розвантажувальних машин і механізмів
- •6.18.2. Основні положення про планово-попереджувальне обслуговування і ремонт вантажно-розвантажувальних машин
- •6.18.3. Ремонтно-технічна база вантажного господарства
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Продовження розділу 2.
- •2.2.4. Уявлення про трасу і план лінії
- •2.3. Основні елементи плану та поздовжнього профілю колії
- •2.3.1. Сполучення прямих і кривих відрізків колії
- •Література
- •04071, М. Київ, вул. Олегівська, 36, оф. 205
2.7.3. Рейкові стики і стикові скріплення
Колія може бути ланковою (стиковою) і безстиковою. Ланкова колія складається із ланок (суцільних рейок) стандартної довжини: 25 м і 12,5 м. Безстиковаколія являє собою пліті довжиною до 800 м (короткі) і більше 800 м (довгі). Раніше основною конструкцією колії булаланкова, нині пріоритет переходить до безстикової, особливості устрою якої будуть далі розглянуті окремо.
Рис. 2.71. Конструкція
звичайного стику з уніфікованими
двоголовими накладками і шестиболтовим
кріпленням
Рис. 2.72. Двоголова
уніфікована накладка на рейковому
стику з чотириболтовим кріпленням
Стандартні стики розміщуються між шпалами «по накутнику», тобто навпроти іншого, в одному створі, перпендикулярному осі колії. Відстань між осями стикових шпал прийнято: при рейках P75 і P65 — 420 мм; при рейках P50 — 440 мм і при інших типах рейок — 500 мм.
На лініях, обладнаних автоблокуванням, влаштовують ізоляційні і струмопровідні стики.
В ізоляційних стиках рейкові зазори мають бути в межах 5-8 мм. Ці стики можуть бути збірними чи клеєболтовими. В збірних використовуються облягаючі металеві накладки (рис. 2.73) і подовжені стикові болти або двоголові накладки з поліаміду чи інших подібних матеріалів з типовими стиковими болтами.
В клеєболтових стиках (рис. 2.74) використовуються типові шестиотворні двоголові накладки, простругані по верхнім і нижнім граням, і
Рис. 2.73. Ізоляційний стик з облягаючими металевими накладками:
а — при залізобетонних шпалах та скріпленні КБ; б — при дерев'яних шпалах і
костильному скріпленні; 1 — рейка; 2 — накладка; 3 — прокладка бокова;
4 — поліетиленова планка під болти; 5 — планка металева; 6 — втулка; 7 — шайба пружинна; 8 — гайка; 9 — болт стиковий; 10 — ізоляційна прокладка під рейку; 11 — підкладка; 12 — болт клемний; 13 — болт закладний; 14 — шайба пружинна; 15 — шайба плоска; 16 — прокладка під підкладку; 17 — клема лита; 18 — шайба.
спеціальні накладки, що повністю заповнюють пазуху рейок. Накладки стягуються болтами звичайної чи підвищеної міцності за допомогою гайок з пружинними колійними шайбами.
Поверхні рейок і накладок, що підлягають склеюванню, перед нанесенням клею обробляються до металевого блиску дробоструменевим способом і знежирюються. Накладки і болти ізолюють від рейок шарами склотканини, просоченої епоксідним клеєм. Прикріплювачі рейок (костилі, клеми) на стикових шпалах мають бути ізольовані від накладки так, як це показано на рис. 2.75.
Високоміцні клеєболтові ізоляційниі стики lKIB-65 і 2KIB-65 (рис. 2.76) призначені для ізоляції електричних рейкових ланцюгів у безстиковій колії без влаштування зрівнювальних прольотів. Стики виготовляються з шестиотвірними рейковими накладками спеціального профілю та високоміцних болтів та інших скріплювальних деталей. В стиках lKIB-65 використовуються накладки 1CP65 і 1СР65П, а в стиках 2KIB-65 накладки 2CP65 і 2CP65II. Для установлення в безстикових стрілочних переводах застосовуються високоміцні клеєболтові ізоляційні стики
2KIBC-65.
Рис.
2.75. Кріплення стику до основи: а
— при
костильному скріпленні; б
— при
роздільному скріпленні.
Рис 2.74. Клееболтовий ізоляційний
стик: а — з типовими проструганими
накладками; б — з повнопрофільними
накладками; 1 — накладка; 2 — болт;
3 — ізоляція із склотканини,
просоченої епоксидним клеєм.
Рис 2.76. Високоміцний клеєболтовий ізоляційний стик типу 2KIB — 65: рейка; 2 — накладка 2CP65; 3 — високоміцний болт; 4 — гайка; 5 — шайба; б — клейка паста; 7 — металева обичайка; 8 — ізоляційна прокладка; 9 — ізоляційна втулка; І1 і L2 — довжини зрівнювальних плітей.
В струмопровідних стиках застосовують рейкові з'єднувачі.
Для поліпшення проходження сигнального струму через стики на ділянках з автоблокуванням, диспетчерською сигналізацією без електричної тяги встановлюються штепсельні рейкові з'єднувачі із дроту діаметром 5 мм (рис. 2.77 а) або короткі із сталевого тросу діаметром 6 мм і довжиною 200 мм, які прикріплюються до неробочої грані головки рейки (рис. 2.77 б).
На електрифікованих лініях для проходження зворотного тягового струму застосовують приварні або фартушні (рис. 2.77 в) з'єднувачі з мідного тросу перетином не менше 70 мм2 при постійному і не менше 50 мм2 — при змінному струмі.
а) б) 3 , 90 . ЙІ
Рис. 2.77. Рейковіз'єднувачі:
а — штепсельний; б — приварний сталевий; в — приварний мідний; / — дріт; 2 — штепсель; 3 — манжета; 4 — трос.
Для з'єднання рейок різних типів застосовують перехідні накладки або перехідні рейки. Перехідними накладками (рис. 2.78) з'єднуються рейки різних типів (наприклад, P75 і P65) або рейки одного типу, що мають різницю у вертикальному зносі.
Виготовляють перехідні накладки із накладної штаби для більш важкого типу рейки і відвантажують попарно зв'язаними (1 ліва і 1 права накладки).
Перехідні рейки є більш ефективним засобом з'єднання рейок різних типів. У них до більш важкої рейки приварюється спеціальна перехідна вставка, що має різнотипні закінчення. Зазначена вставка виготовляється з більш важкої рейки методом випресування. Довжина більш важкої рейки разом з випресованою частиною має бути не менше 1600 мм, а довжина випресованої частини після зварювання — не менше 800 мм.
Зазор у стиках між рейками має дотримуватись у межах від 0 до 21 мм (за довжини рейок 25 м), або від 0 до 18 мм (за довжини рейок 12,5 м), що відповідає крайнім коливанням температури. Зазор дозволяє рейкам змінювати довжину при зміні температури, тому болтові отвори в рейках роблять дещо більшими, ніж діаметр болта, що дозволяє змінюватись зазору в стику.