2.4.5. Смуга відводу залізниці

Для розміщення вздовж колії різних споруд, службово-технічних будівель, захисних пристроїв, лісових і чагарникових насаджень відводять смугу землі, яку називають смугою відводу залізниці. План смуги відво­ду виконується в координатах, погоджується зі службою Держкомзему України і зберігається в службах, дистанціях колії і дистанціях захисних лісонасаджень.

Межу смуги відводу позна­чають спеціальними межовими знаками (рис. 2.26), які встанов­люють на відстані 250 м один від; одного, а також обов'язково на кожному повороті межі.

Захисні лісові насадження висаджуються на відстані не

Рис. 2.27. Схема багато смугових снігозахисних лісонасаджень:

1 — колійна смуга; 2 ~ проміжна смуга; 3 — польова смуга;

а =15 / 65; b = 20 /40 м.

менше 20 м від осі найближчої колії, разом з тим вони мають розташову­ватись не ближче 5 м від бровки виїмки в місці най більшої її глибини (рис. 2.27), а за наявності водовідвідної канави, не ближче 5 м від її зовнішньої бровки. За­хисні лісонасадження можуть бути одно- та багатосмугові. Ширина смуги визначається спеціальними розрахунками і становить від 15 до 65 м, ши­рина розривів між смугами може бути від 20 до 40 м.

Прилеглі до залізниці ліси шириною 500 м з кожного боку відносять до особливої захисної зони, де забороняється суцільна вирубка дерев.

Охороною, веденням снігозахисного господарства в межах смуги зай­маються дистанції захисних лісонасаджень, які підпорядковані службам колії залізниць.

2.5. Спеціальні споруди і пристроїзахисту земляного полотна

2.5.1. Водовідвідні, водозбірні і дренажні пристрої та споруди

Для запобігання перезволоження і розмивання земляного полотна влаштовують спеціальні водовідвідні канали, лотки, дренажі і дренажні галереї, зливову каналізацію на станціях.

Відвідні канави, виготовлені із залізобетону і бетону, мають форму трапеції шириною і висотою 0,6 м з розрахунком їхнього заповнення во­дою 0,4 м. Укладають їх прямолінійно, на поворотах закругляють радіусом 10-20 м. На виході дно розширюють і укріплюють від розмивання. Поз­довжній ухил має бути не менше 3°/₀₀, а у важких умовах — 2°/₀₀. Якщо ухил місцевості дуже великий, канави роблять з пологими ухилами і ділянки канави з'єднують між собою швидкоплинами і перепадами.

Швидкоплин (рис. 2.28) — це короткий канал зі стрімким поздовжнім ухилом (і = 0,1 * 0,8).

Перепад (рис. 2.29) — це пристрій з одним або декількома уступами, які дозволяють на невеликій відстані значно знизити рівень плинної води.

В швидкоплинах і перепадах вода набирає великої швидкості. Щоб гаси­ти цю швидкість, на них споруджують водобійні колодязі і уступи (рис. 2.29).

Puc. 2.28. Залізобетонний швидкоплин: - вхідна ділянка; 2 — примикання швидкоплина до труби.

Рис. 2.29. Двоступеневий перепад з водобійними уступами

Лотки (рис. 2.30) мають таке ж призначення, що й канави, але вони менші розміром. Споруджують їх із залізобетону і бетону, трапляються у формі трапеції, прямокутника, трикутника, напівкруга.

Підземні водовідвідні пристрої для зневоложення ґрунтів, зниження рівня ґрун­тових вод і виведення їх нази­вають дренажами.

Підкюветні дренажі бува­ють завершені і незавершені залежно від глибини заляган­ня водотривкого шару.

1200

Рис. 2.30. Залізобетонний лоток рамного типу:

1 — залізобетонні плити;

2 — наповнення піском;

3 — залізобетонні рами;

4 — цементний шар;

5 — бетонний шар;

6 — піщано-щебеневий шар;

7 — бетонний шар;

8 — дренажні отвори.

Дренаж (рис. 2.31) — це траншея, заповнена дренуючими матеріалами, а саме: щебенем, гравієм, піском, з трубою на дні (трубофільтр), яка має отвори для стікання в середину води.

Для зниження рівня грунтових вод на глибині 6-10 м споруджують залізобетонні дренажні галереї (рис. 2.32), розміри яких дозволяють лю­дям знаходитись в них і працювати. Вода з грунту стікає через отвори на стінах в галерею і відводиться.

Для спостерігання за роботою і чищення труб, отворів в них через кожні 70-100 м в дренажі і через 100-150 м в галереї влаштовують огля­дові колодязі.