6.14. Пневматичні вантажно-розвантажувальні установки

Принцип дії пневматичних вантажно-розвантажувальних машин по­лягає в тому, що вантаж переміщується з потоком повітря, яке усмок­тується або нагнітається і рухається в закритих трубах або шлангах.

За принципом дії вони поділяються на:

• усмоктувального типу;

• нагнітального типу;

• комбінованого типу.

В системі трубопроводів машин усмоктувального типу (рис. 6.77) здійснюється розрідження повітря, сопло живильника 1 опускається на вантаж, частинки якого втягуються в трубопровід і переміщуються в ньо­му, а в кінці трубопроводу в осаджувальній камері 2 втрачають кінетичну енергію і осідають, повітря ж через фільтри виходить в атмосферу. Ці ус­тановки найбільш ефективно використовуються при переміщенні ванта­жу на невеликі відстані.

У машинах нагнітального типу (рис. 6.78) вантаж через лійку 1 само­пливом або механічно за допомогою шнекового пристрою 2 потрапляє у змішувальну аерокамеру 3, куди під тиском нагнітається повітря, яке підхвачує і спрямовує вантаж у трубопровід, в кінці якого в осаджу­вальній камері вантаж складується. Ці машини найбільш ефективно пра­цюють при переміщенні вантажів на великі відстані.

В машинах комбінованого типу (рис. 6.79) поєднані дві системи: усмок­тувальної і нагнітальної дії. З осаджувальної камери усмоктувальної систе­ми вантаж потрапляє через проміжний прийомний бункер 6 у нагнітальну систему. Усмоктувальна система в даній машниі використовується для влас­ного навантаження, а нагнітальна система — для транспортування у склад.

На залізничному транспорті найбільш поширені пневморозвантажу-вачі усмоктувального і комбінованого типу для вивантаження з вагонів зерна, муки, цементу та інших порошкових і пилоподібних вантажів, що перевозяться без тари в критих вагонах, цистернах, хоперах. Пневмороз-вантажувачі не допускають розвіювання вантажу і забезпечують нор­мальні умови праці.

Іноді при переміщенні деяких пилоподібних, зернових або гранульо­ваних вантажів використовують відцентрові вентилятори, які допускають проходження через них суміші повітря з частинками вантажу. У цьому випадку вся система установки значно спрощується і складається з ус­моктувальних труб, які з'єднуються біля вентилятора в одну трубу, і

ються спеціальні забірні пристрої: усмоктувальні сопла і нагнітальні дис­кові, гвинтові і камерні живильники.

Усмоктувальне сопло (рис. 6.80, а) складається із забірної насадки З, до якої повітря потрапляє через регулятор 2, і, змішуючись з вантажем, утворює при вході до забірної насадки суміш повітря і вантажу, і ця суміш потрапляє до робочого трубопроводу 1.

15. Гідравлічний спосіб розвантаження вагонів і переміщення вантажів

Принцип дії гідравлічних розвантажувальних установок полягає в то­му, що вантаж переміщується течією води, створюючи так звану «пуль­пу», яка під тиском води спрямовується в певному напрямку, а на місці складування відокремлюється від неї.

Гідравлічним способом розвантажують з вагонів буряки на цукрових заводах, картоплю на спиртозаводах, гравій і щебінь дрібних фракцій на заводах будматеріалів, пісок, кам'яне вугілля, руди кольорових металів та інші вантажі, які після вивантаження, згідно з виробничим технологічним процесом, підлягають водяній обробці.

Установки гідравлічного транспорту використовуються таких видів:

• самопливні, в яких пульпа переміщується в жолобах, лотках з не­ обхідним ухилом;

• напірні з використанням гідроелеваторів, за допомогою яких пульпу засмоктують із зумпфа і далі переміщують трубопроводами;

• напірні з перекачуванням землесосом і засмоктуванням пульпи із зумпфа;

• напірні з перекачуванням землесосом і набиранням пульпи з прий­ мального бункера, в який подається попередньо підготовлена пульпа або роздільно вода і твердий вантаж, з яких потім пульпа утворюється в бункері;

• напірні з перекачуванням землесосом з плавучого пристрою для буріння, коли засмоктування пульпи здійснюється з-під води і не потрібні спеціальні ємності для створення пульпи.

Найбільш простим і дешевим є самопливний гідравлічний транспорт, який використовують у відповідних топографічних умовах. Самопливним гідравлічним транспортом пульпа переміщується в лотках з ухилом 0,03-0,04, а за високих концентрацій пульпи з домішками твердого ванта­жу в пульпі до 14% — з ухилом 0,04-0,06.

Якщо немає можливості за певних топографічних умов використову­вати самоплив пульпи, тоді використовують гідравлічний транспорт напірної дії.

На рис. 6.81, а показана принципова схема установки з перекачуванням пульпонасосом 2 або землесосним пристроєм, що подає пульпу 1 у пульпот-рубопровід З, з якого вона поступає на грохот і водовідокремлювач 7, далі во­да потрапляє в резервуар 6, а вантаж — в приймальний бункер 8, за необ­хідності зворотного повернення води, передбачається насос 5 і водопровід 4.

На рис. 6.81, б показана принципова схема установки, коли вантаж і вода подаються окремо. Водяний насос 1 набирає воду з резервуара 5 і на­гнітає в трубопровід З чисту воду, а вантаж, підготовлений до переміщен­ня, вводиться через спеціальний пристрій 2, який складається із камери з живильником. Пульпа трубопроводом 3 подається в приймальний прист­рій 4, де здійснюється відділення вантажу від води, як в попередній схемі.

Гідротранспортна установка в усіх випадках складається з головної станції, трубопроводів, перекачувальних станцій і станцій зневоднення вантажу. Головна станція складається із землесоса з електродвигуном, трубопроводів пульпи і води, гідроелеватора, грохота зі спеціальним еле­ктроприводом. Перед головною станцією влаштовується ємність об'ємом, достатнім на 3-4 год. роботи, звідки пульпа вугілля, концентрату руди або інших вантажів потрапляє в прийомний пристрій головної станції.

Для транспортування піску над приймальною воронкою головної станції влаштовують нерухомий колосниковий грохот з гратами та коли­ваючий грохот для сортування вантажу і запобігання можливості попа­дання фракції більше 20 мм. Головну станцію для піску встановлюють у кар'єрі і переміщують з місця на місце не частіше одного разу на рік. Для руди і вугілля, які транспортують від збагачувальної фабрики, голо­вну станцію встановлюють стаціонарно, і пульпа поступає безпосередньо з бункера до гідроелеватора. Подача води в гідроелеватор під напором 30-50 м здійснюється насосною станцією.

Напірний гідравлічний транспорт з використанням гідроелеваторів використовують для переміщення вантажів на невеликі відстані (до 1 км).

Гідромеханізація використовується для розвантаження піщано-гравійної суміші з кораблів (рис. 6.81, в). Піщано-гравійна суміш розми­вається патрубками 2 і землесосним розвантажувачем 3 через усмокту­вальну трубу 1, далі нагнітальним трубопроводом 4 подається до сорту­вальної башти 5 з водовідокремлювачем і грохотами та конвейєрами 6,7 — до штабелів 8. Пісок сортують на фракції 1,2-5 і 0,5-1,2 мм і конвейєрами подають на склад для укладання в штабелі. Гравій сортують за допомогою грохотів. Гравій фракцій 5-10 і 10-20 мм складують конвейєром також в окремі штабелі, а фракції понад 20 мм подають у бункер, з якого кон­вейєром направляють до дробильно-сортувальної установки.

Переваги гідравлічного способу розвантаження; простота будови об­ладнання, висока продуктивність.

Недоліки: великі витрати води і енергії, складність пристроїв зневод­нення вантажу і відведення води, а також потреба великих площ для скла­дування вантажів.