6.1.5. Основні технічні параметри і продуктивність вантажно-розвантажувальних машин

Основні техніко-експлуатаційні показники вантажно-розвантажу­вальних машин: продуктивність, вантажопідйомність, енергоємність, ма­теріалоємність, надійність, рівень стандартизації і уніфікації, ергономічні, економічні та інші показники.

Найбільш характерним і найважливішим із показників є продуктив­ність.

Продуктивність машини — це кількість вантажу, яка може бути пере­роблена за певний період часу. Кількість вантажу може вимірюватись тон­нами, кубічними метрами, штуками.

Продуктивність буває технічна і експлуатаційна.

Технічна продуктивність — це кількість вантажу (т, м³, штук), яка може бути перероблена машиною за одну годину безперервної роботи в умовах повного використання всіх технічних можливостей машини, правильної організації роботи і достатньої кваліфікації обслуговуючого персоналу.

Експлуатаційна продуктивність — це кількість вантажу (т, м', штук), яка може бути перероблена протягом певного часу в конкретних умовах, з додержанням вимог технології, правильної організації праці. На відміну від технічної, вона враховує неповне використання машини за часом і

До найпростіших пристроїв, інвентарю та інструментів, що викорис­товуються на вантажно-розвантажувальних роботах, належать: ломи, мо­лотки, кувалди, клини, драбини, ланцюги, троси та інші.

Перехідні містки використовуються для перекриття простору між підлогою дверного отвору вагона і підлогою рампи складу. Можуть укла­датись горизонтально або трохи похило, якщо рівень підлоги в складі і рівень підлоги вагона не співпадають. Виготовляються із рифлених листів сталі шириною 1700 мм.

Східці і трапи використовуються для проходження вантажників і про­їзду навантажувачів зі складу у вагон і навпаки у випадках, коли підлога складу розміщена на рівні головки рейки і нижче, а також у випадках укла­дання вантажів штабелем вище 2 метрів. Виготовляють їх із дощок товщи­ною 60 мм, обладнують гаками для кріплення за дверну рейку вагона.

Домкрати використовують для піднімання вантажів на невелику ви­соту. Бувають: рейкові (рис. 6.2), гвинтові (рис. 6.3), гідравлічні (рис. 6.4).

Рейковий домкрат являє собою металеву станину, всередині якої пе­реміщується зубчата рейка. Ця рейка зчеплена із зубчатою шестернею, що обертається за допомогою рукоятки або іншого приводу. Рейковий домкрат обладнується спеціальним гальмовим пристроєм для запобігання самороз-кручування шестерні і опускання рейки під дією сили тяжіння вантажу.

Гвинтовий домкрат також являє собою сталеву станину, всередині якої обертається сталевий гвинт за допомогою рукоятки чи іншого приво­ду. Обертаючись, гвинт піднімається або опускається. Гвинт виконаний самогальмуючим і не потребує спеціального гальмового пристрою. Ван­тажність гвинтових домкратів сягає до 20 т.

Гідравлічний домкрат використовує тиск рідини (масла). В циліндр з поршнем за допомогою плунжерного насоса нагнітається масло, яке піднімає поршень, а з ним і вантаж. Опускання поршня здійснюється в ре­зультаті зниження тиску масла за допомогою крана, який також регулює швидкість опускання.

Гідродомкрати бувають різної вантажності, яка досягає 200 і більше тонн. Гідродомкрати вантажністю до 5 τ використовуються для закриття люків у напіввагонах, а вантажністю до 150-200 τ для підйому рухомого складу в депо і пунктах зміни візків.

Ручні візки різних видів застосовуються для переміщення вантажів невеликої маси (до 0,5 т), бувають 3- і 4-вісні. Серед великої їх різно­манітності зустрічаються гідравлічні візки з вилковим пристроєм. Ручні візки з підйомними вилами (рис. 6.5) використовуються в невеликих складах тарно-штучних вантажів, багажних відділеннях і камерах схову ручної поклажі. Вили візка заводять під вантаж. Шляхом 5-6 погойдувань дишла, яке зв'язане з гідродомкратом, вили з вантажем за 15-20 секунд

піднімаються на висоту до 100 мм. Опускання вил здійснюється під дією ваги вантажу шляхом зниження тиску масла в гідродомкраті.

Роликовий лом (рис. 6.6) використовується для ручного переміщення важких вантажів на невеликі відстані по рівній і твердій поверхні, скла­дається із штанги, лопатки і ролика, влаштованого на нижньому товстішо­му кінці штанги. Коротким плечем роликового лома є лопатка, а довгим — рукоятка штанги довжиною до 1,5 м. Вантажопідйомність роликового ло­ма — 1-3 тонни. Для переміщення одного вантажного місця іноді викори­стовуються три роликові ломи: один спереду, два ззаду, або один ролико­вий лом як спрямовуючий в комплекті з роликовими ланцюгами.

Роликові ланцюги (рис. 6.7) використовують для горизонтального пе­реміщення важких вантажів ручним способом або лебідкою. Завдяки шарнірним сполученням ланок ланцюга вони легко проходять по нерівній твердій поверхні.

Роликові сліги (рис. 6.8) призначені для переміщення тарних ван­тажів, які мають рівну і тверду нижню поверхню. Рама і ролики, вмонто­вані в раму на осях, складають роликовий конвейєр. В пере­вернутому стані вони можуть використовуватись як низькі багатоопорні візки. На слігах, розміщених горизонтально, можна переміщати вантажі масою до 3 т, при цьому вантаж має одночасно опиратись не менш як на три ролики. Після роботи ролики чистять і зма­щують

6.3. Найпростіші машини і механізми

6.3.1. Різновиди і призначення

найпростіших вантажопідйомних машин і механізмів.

Блоки, поліспасти, талі і підвісні візки

Найпростіші машини і механізми використовуються при елементній механізації для вертикального і горизонтального переміщення тарно-штучних і навалочних вантажів.

Для вертикального переміщення вантажів застосовуються такі най­простіші вантажопідйомні механізми періодичної дії: блоки, поліспасти, талі, підвісні візки, підйомні лебідки.

Для горизонтального переміщення вантажів застосовуються такі найпростіші машини і механізми періодичної дії: тягові лебідки, механічні лопати, скреперні механізми, механічні візки.

Указані механізми можуть застосовуватись самостійно і в складі більш складних вантажно-розвантажувальних машин (навантажувачів, кранів тощо).

Блок — це диск, який обертається на осі і має на ободі жолоб. В жолоб вставляється трос або ланцюг. Блоки бувають нерухомі (спрямовуючі) і рухомі, вісь яких під час піднімання вантажу може переміщатись, регулю­ючи довжину плеча підйому.

Поліспаст — це сукупність рухомих і нерухомих блоків, з'єднаних од­ним канатом. Поліспасти бувають силові, що дають виграш у силі за раху­нок збільшення довжини каната, і швидкісні, що дають виграш у швидкості.

Таль — це підвісне вантажопідйомне обладнання з ручним, електрич­ним, пневматичним чи гідравлічним приводом. Бувають стаціонарні і пе­ресувні (з одним чи двома візками, підвішеними до рейок, або поставлени­ми на рейки).

Таль з електричним приводом називається тельфером. Тельфер (рис. 6.9) складається з таких основних частин: вантажного барабана, ка­ната, підвіски з гаком, редуктора і привода (електродвигуна).

Таль може управлятись важільними перемикачами або кнопковим пристроєм з кабіни чи підлоги складу. На рис. 6.10 приведені основні ви­ди талей.

Підвісні візки призначені для піднімання і переміщення штучних ван­тажів на підвішених до стелі рейках.

Механізм підйому візка складається з 1-2 електроталей. Механізм пе­ресування складається з двох чотириколісних опорних візків. Вантаж­ність найбільш поширеного візка ТМП-501 — 5 τ (рис. 6.11), висота підйо­му — 12 м, швидкість підйому — 8 м/хв.