1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях

Для підвищення ефективності управління, удосконалення і приско­рення перевізного процесу, покращення умов праці на залізницях Украї­ни створені і діють такі системи цифрового кодування: • єдина система нумерації поїздів;

Умови використання цих габаритів навантаження приведені в розділі 1 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів. Дія їх на деяких залізницях обмежена.

Габарити повітряних ліній — це граничні відстані від дротів і опор повітряних ліній зв'язку до поверхні головок рейок, а також від землі до різних споруд і пристроїв на залізницях; враховуються при запровадженні автоблокування, ліній електропостачання і зв'язку.

При перетині річок залізничними лініями враховують підмостовий га­барит — поперечний (перпендикулярний напрямку водотоку) обрис вільного простору під мостом між нижньою частиною прогонів і судно­плавним горизонтом річки. При будівництві тунелів враховують габарит проїзду в тунелях — граничний поперечний контур вільного простору в тунелі, в середину якого крім рухомого складу не мають входити будь-які частини тунельних конструкцій, крім деяких елементів контактної мережі.

1.7. Єдина система цифрового кодування на залізницях

Для підвищення ефективності управління, удосконалення і приско­рення перевізного процесу, покращення умов праці на залізницях Украї­ни створені і діють такі системи цифрового кодування:

• єдина система нумерації поїздів;

• система кодування станцій, роз'їздів, обгінних, пасажирських зупин­них та інших пунктів;

• система нумерації рухомого складу;

• єдина тарифно-статистична номенклатура вантажів;

• єдина система кодування об'єктів станції, найменування ванта­жовідправників, вантажоодержувачів і вантажів;

• система кодування особливих відомостей про поїзди, вагони і вантажі. Єдина система нумерації поїздів передбачає позначення поїздів

різних категорій числом, яке складається з 1-4 десяткових знаків. Напри­клад, швидкі пасажирські поїзди цілорічного обігу нумеруються від 1 до 148, швидкісні - від 151 до 168, прискорені - від 171 до 188, швидкі паса­жирські поїзди літнього обігу — від 191 до 298, дальні пасажирські поїзди цілорічного обігу — від 301 до 398, дальні пасажирські поїзди, які курсу­ють в літній період, — від 401 до 498, пасажирські поїзди разового призна­чення - від 501 до 598, пасажирські поїзди місцевого сполучення - від 601 до 698, поїзди службового призначення — від 701 до 748, туристські — 971-988, пасажирські дизель- і електропоїзди місцевого сполучення підвищеної комфортності - 801-848, без надання додаткових послуг -851-898, приміські - 6001-6998, иоштово-багажні - 901-948, вантажно-пасажирські - 951-968, людські - 991-998, прискорені вантажні поїзди - 1001-1798, вантажні наскрізні - 2001-2998, вантажні дільничні - 3001-3398, вантажні збірні і збірно-дільничні - 3401-3488, вантажні вивізні - 3501-3598, вантажні передаточні - 3601-3798, дис­петчерські локомотиви - 3801-3898, локомотиви резервом - 4101-4398, господарські поїзди - 5001-5998, снігоочисники - 7001-7098, відбу­довні поїзди - 8001-8048, пожежні поїзди - 8051-8098.

При цьому поїзди, які прямують в напрямку з півночі на південь або зі сходу на захід, позначаються непарними числами, а в протилежному на­прямку — парними.

Система кодування станцій, роз'їздів, обгінних, пасажирських зу­пинних та інших пунктів передбачає позначення їх відповідним номером (кодом), який складається з п'яти десяткових знаків (від 01000 до 99999) і додатково шостого захисного (контрольного) знака (від 0 до 9).

Мережа залізниць поділяється на сітьові райони. Кожній залізниці виділяється певна кількість сітьових районів. У кожний сітьовий район включена одна опорна станція і не більше 99 інших станцій, відкритих для вантажних операцій. Перше двозначне число коду позначає номер сітьо­вого району, друге двозначне число — порядковий номер станції в даному сітьовому районі. Дві сусідні станції, відкриті для вантажних операцій, є базовими для нумерацій роз'їздів, обгінних, зупинних та інших пунктів,

52

номери яких позначаються п'ятим знаком коду від 1 до 8. Станції, відкриті для виконання вантажних операцій, а також перевалочні і прикордонні станції мають п'ятий знак коду 0 (нуль).

Таким чином, опорні станції сітьових районів мають коди, які закінчу­ються (перед захисним знаком) трьома нулями, а станції, відкриті для вико­нання вантажних операцій — одним-двома нулями. Наприклад, станція Дар­ниця Південно-Західної залізниці має код 32000 і захисний знак 7 (320007), сусідня з нею станція Бровари, яка відкрита для вантажних операцій, — 32330 і захисний знак 6 (323306), зупинні пункти між цими станціями ма­ють коди: Дарниця-депо - 320011, ДВРЗ - 320026, Ялинка - 320030, Кня­жичі — 320045. На цій же дільниці наступна за станцією Бровари станція Бобрик, яка відкрита для вантажних операцій, має код 323401, а зупинні пункти між станціями Бровари і Бобрик мають коди: Квітневий — 323310, Парникова - 323325, Димерка - 323335, Жердово - 323344.

Чотири перші цифри коду станції називають єдиною сітьовою розміткою (ЄСР). В оперативній роботі її використовують як скорочений код, для захисту якого застосовують п'ятий захисний знак. Таким чином захисний (контрольний) знак в номері станції є шостим, в ЄСР — п'ятим, при цьому в обох кодах він є однаковим.

Система нумерації рухомого складу дозволяє восьмизначному номе­ру виконувати три функції:

1) інвентарного номера одиниці рухомого складу, що не повторюється на всій мережі залізниць (включаючи країни СНД);

2) кодового носія основної характеристики (рід, вісність, ряд технічних і експлуатаційних параметрів тощо);

3) кодового захисту від неправильного зчитування і написання номера. Перша цифра характеризує вид (рід) рухомого складу: 0 — паса­жирські вагони, 1 — локомотиви, колійні машини, крани та інші ме­ханізми на залізничному ходу, 2-9 — вантажні вагони.

Наступні цифри містять різні закодовані дані про вагони, а за відсут­ності інформації використовуються для набору інвентарного номера.

Розшифрування кодів пасажирських і вантажних вагонів докладніше приводиться в розділі «Вагони і вагонне господарство».

Восьма цифра номера є контрольною. За допомогою її перевіряється правильність зчитування і написання номера вагона. Вона розраховується таким чином:

Номер вагона: 74854 688

Множник: 2 12 12 12

Порозрядні добутки: 14 4 16 5 8 6 16

Порозрядна сума: 1+4 + 4+1+6+5 + 8 + 6+1+6 = 42

Порозрядна сума, яка визначається як сума цифр, округляється до по­вного десятка (тобто 50) і від нього віднімається (50-42) — ця цифра і бу­де контрольною (8).

У випадку, коли сума кратна десяти, контрольна цифра буде 0 (нуль).

Єдина тарифно-статистична номенклатура вантажів передбачає позначення кожного вантажу кодовим числом, яке складається з шести десяткових знаків: перші дві цифри —- порядковий номер тарифної групи; третя цифра — номер позиції в групі; наступні дві цифри — номер ванта­жу в тарифній позиції; шоста цифра — контрольний (захисний) знак.

Коди вантажів обов'язково проставляються в перевізних документах при їх оформленні.

Єдина тарифно-статистична номенклатура вантажів (ЄТСНВ) приве­дена в Тарифному керівництві №1. Для правильного визначення найме­нування вантажу і його коду, в Тарифному керівництві №1 передбачені Алфавітний список вантажів, Перелік розділів, кодів тарифних груп і по­зицій, Перелік вантажів за тарифними групами, позиціями і номерами вантажів, інші допоміжні таблиці.

Єдина система кодування об'єктів станцій, найменувань ванта­жовідправників, вантажоодержувачів і вантажів передбачає позначення кожного об'єкта станції кодовим числом, яке складається з 4-х десяткових знаків (від 0001 до 0099). Перші дві цифри коду 00 визначають відношення (належність) відправника чи одержувача вантажів до об'єкта станції. Третя цифра визначає вид операції: 0 — переадресування, 1 — розвантаження, 2 — сортування, 3 — розвантаження і сортування, 4 — перевалка на річковий транспорт у внутрішньому сполученні, 5 — перевалка на річковий транс­порт у міжнародному сполученні, 6 — перевалка на морський транспорт у внутрішньому сполученні, 7 — перевалка на морський транспорт у міжна­родному сполученні, 8 — перевантаження у вагони вузької колії. Четверта цифра коду визначає найменування об'єкта станції: 1 — вантажосортуваль­на площадка, 2 — контейнерний пункт, 3 — пункт перевантаження і пере­валки, 4 — пункт переадресування (розпилення) вагонів. Наприклад, код 0004 свідчить, що вантаж у вагоні направляється для переадресування (тре­тя цифра 0) на пункт розпилення вагонів (четверта цифра 4); код 0022 — для сортування (третя цифра 2) на контейнерний пункт (четверта цифра 2).

Для визначення кодів вантажовідправників і вантажоодержувачів за­стосовується чотиризначне число від 1000 до 9800. Існує алфавітний спи­сок найменувань клієнтури, де за алфавітом перераховані найменування вантажовідправників і вантажоодержувачів, яким призначені постійні ко­ди від 1001 до 9800, а всім вантажовідправникам-приватним особам уста­новлений єдиний код: 1000.

Порядок" кодування викладений в Інструкції з кодування об'єктів станцій, найменувань вантажовідправників, вантажоодержувачів і ван­тажів на залізницях. Згідно з цією Інструкцією, Управління залізниці направляє кожній станції списки кодів клієнтури, які вивішуються в то­варних конторах і бюро інформації. Кожний вантажовідправник має зна­ти свій код і вносити його в перевізні документи.

Система кодування окремих відомостей про поїзди, вагони і вантажі необхідна, щоб знати їхні особливі дані, від яких залежить безпека руху поїздів і виконання маневрової роботи з вагонами, завантаженими небез­печними, негабаритними вантажами, а також вантажами на зчепах тощо.

Наприклад, код порядку списування складу поїзда позначається: І — з голови поїзда, 2 — з хвостового вагона.

Належність вагона до маршрутної групи кодується однією цифрою — від 2 до 6; зчепам вагонів, розчеплення яких не допускається, признача­ються коди 7 і 8; вагони неробочого парку кодуються цифрою 9.

Особливі умови перевезення і виконання маневрів з вагонами, заван­таженими небезпечними вантажами і людьми, кодуються одним цифро­вим знаком — від 1 до 8:1 — вагон з людьми, 2 — з провідником при влаш­туванні пічного опалення, 3 — з вибуховими вантажами, 4 — з отруйними вантажами, 5 — із стисненими і скрапленими газами, 6 — з легкозаймисти­ми речовинами, 7 — 3 іншими небезпечними вантажами, 8 — з легкогорю­чими вантажами.