80. Уявлення про сутність і функції емоцій. Зв'язок емоцій з іншими системами (гомеостатичною, мотиваційною, перцептивною, когнітивною, моторною).

Емоції та почуття становлять особливу, дуже важливу сторону внутрішнього життя людини. Всі ми в кожен момент перебуваємо в певному емоційному стані, переживаємо ті чи інші почуття. Емоційні прояви людини дуже різноманітні: радість, горе, страх, гнів, подив, смуток, тривога, захоплення, презирство і т.д. Світ емоційних переживань пронизує всі сторони життя: відносини з оточуючими людьми, діяльність, спілкування та пізнання. Одна зі сфер людської діяльності - мистецтво - безпосередньо звернена до емоцій і почуттів людини. Емоції являють собою упереджене ставлення суб'єкта до навколишнього і до того, що з ним відбувається. Механізм виникнення емоцій тісно пов'язаний з потребами і мотивами людини. Умови, предмети та явища, що сприяють задоволенню потреб і досягненню цілей, викликають позитивні емоції: задоволення, радість, інтерес, збудження. Навпаки, ситуації, що сприймаються суб'єктом як перешкоджають реалізації потреб і цілей, викликають негативні емоції і переживання: невдоволення, горе, сум, страх, смуток, тривогу і ін. Отже, можна констатувати подвійну обумовленість емоцій, з одного боку, нашими потребами, з іншого - особливостями ситуації. Емоції встановлюють зв'язок і взаємини між цими двома рядами подій, сигналізують суб'єкту про можливість або неможливість задоволення його потреб у даних умовах. Емоції - імпульсивна реакція, що відображає відношення людини до значущості сприйманого їм явища, інтуїтивне визначення зв'язку даного явища з задоволенням чи незадоволенням потреб. Людина діє тільки тоді, коли його дії мають сенс. Емоції є природно-сформованими, спонтанними сигналізаторами цих смислів. Пізнавальні процеси формують психічний образ, емоційні процеси орієнтують вибірковість поведінки.

Наші емоції мають наступні функції:

1. Сигнальна функція виражається в тому, що переживання виникають і змінюються у зв'язку зі змінами у зв'язку зі змінами в навколишньому середовищі або в організмі людини. Емоційно - виразні рухи людини - міміка, жести, пантоміміка - виконують функцію сигналів про те, в якому стані перебуває система потреб людини. Коли в нашому організмі все гаразд, ми відчуваємо приємні емоції, і це свідчить про те, що наші органічні потреби або повністю задоволені, або задовольняються нормально. Якщо ж в організмі щось не в порядку, то ми переживаємо неприємні емоції.

2. Мотиваційно-регулююча функція полягає в тому, що емоції беруть участь у мотивації поведінки людини, можуть його спонукати, спрямовувати та регулювати. Крім того, іноді емоції можуть замінювати собою мислення в регуляції поведінки. У критичних ситуаціях, при нездатності людини знайти швидкий і розумний вихід із становища, емоції підказують йому, як слід діяти, і, підкоряючись їм, тобто своєї інтуїції, людина нерідко знаходить правильний вихід з ситуації, що склалася. Виникає у такій ситуації афект підказують людині досить розумний спосіб дій.

Мотиваційно-регулююча функція емоцій також проявляється в тому, що вони можуть активізувати або гальмувати діяльність людини. Ті емоції, які активізують діяльність людини, називаються стенічними, а ті емоції, які її гальмують, астенічними.

3.Комунікативна функція полягає в тому, що емоції, точніше, способи їх зовнішнього вираження, несуть у собі інформацію про психічному та фізичному стані людини, і, отже, за допомогою емоцій люди можуть обмінюватися суттєвою інформацією один з одним. Завдяки емоціям ми краще розуміємо один одного, можемо, не користуючись мовою, тільки спостерігаючи за змінами емоційних станів один одного, судити про те, що відбувається у психіці

У вищих тварин і людини виразні рухи стали тонко диференційованою мовою, за допомогою якого можна обмінюватися різноманітною і точною інформацією про внутрішні станах, відносинах, а якщо мова йде про людину, то також про думки і про відносини до подій.

4. Захисна функція проявляється в тому, що емоція, виникаючи як моментальна, швидка реакція організму, може захистити людину від загрозливих йому небезпек. Свого часу Чарльз Дарвін, аналізуючи життєву роль таких емоцій, як страх і гнів, показав, що страх сприяє уникненню шкідливих впливів (психологічно і фізіологічно швидко готує організм до втечі від того, що йому загрожує); гнів, зі свого боку, також виконує захисну функцію, так як людина або тварина у стані гніву можуть знайти в собі додаткові сили для того, щоб усунути або знищити той об'єкт, який їм в даний момент часу загрожує.

Завдяки виникає емоції організм має можливість надзвичайно швидко і вигідно пристосуватися до навколишніх умов. Він в змозі швидко, з великою швидкістю відреагувати на зовнішній вплив, не визначивши ще його тип, форму та інші конкретні параметри.