75. Етапи творчої уяви (виникнення творчої ідеї, «виношування» задуму; реалізація задуму).

Творчість - процес, в результаті якого з'являються принципово нові або значно вдосконалені шляхи вирішення певних завдань. Очевидно, що творче мислення і уява пов'язані між собою. Можна виділити такі особливості творчої уяви:

З його допомогою створюються абсолютно нові образи, не так на основі їх опису, а на основі власних думок суб'єкта; може бути як довільним, так і мимовільним; здатність до творчого уяві частково визначається з народження, але її можна розвивати; взаємозв'язок уяви і творчості можна побачити в їх східних етапах і прийомах.

Етапи творчої уяви:

Виникнення творчої ідеї. У свідомості з'являється смутний образ, перші задумки. Це не завжди відбувається усвідомлено. Виношування задуму. Роздуми про те, як можна втілити ідею в життя, уявне удосконалення і т.д. Реалізація задуму.

76. Форми уяви (мрія; фантазія; марення, сновидіння; галюцинації). Реалістична уява й фантастична уява.

Мрія - акт уяви, при якому суб'єкт уявляє деякі майбутні події, настання яких він бажає. Вони можуть бути реальними (реальна мрія), тобто такими, що дійсно можуть трапитись у майбутньому, або фантастичними (нереальна мрія), тобто такими, настання яких слід визнати практично неможливим. Мрія позитивно впливає на настрій суб'єкта, а також сприяє обдумуванню відповідного бажання, що може призвести до активізації діяльності щодо реалізації цього бажання. Тому реальна мрія корисна для настання тих подій, про які суб'єкт мріє. З другого боку, можна зауважити, що, внаслідок усвідомлення того факту, що мрія ще не настала, в суб'єкта може зіпсуватися настрій. Крім того, на мрію витрачається час, що може відволікти від важливіших справ.

Фантазія - створення нових образів на основі колись сприйнятого. В цьому сенсі фантазія — це компонент творчої діяльності.

Марення - ситуація, що представляється індивідуалом або групою, не відповідна реальності, але висловлює їх бажання.

Сновидіння - особливий період, стан сну, коли людина сприймає певну спроектовану мозком реальність, що може включати в себе всі типи відчуттів.

Людина, котра спить, як правило, не розуміє, що знаходиться уві сні й тому не має змоги контролювати хід подій сніння. Довільне пробудження зустрічається дуже рідко.

Наука, що вивчає сни й сновидіння, називається онейрологією. Сновідіння пов'язані з REM-фазою (періодом швидкого руху очей уві сні), що наступає приблизно через кожні 90 хвилин.

Галюцинації - несправжні сприйняття та уявлення, коли реального об'єкта в цей час немає. Так само, як ілюзії, вони пов'язані з аналізаторами кори головного мозку і бувають зоровими, слуховими, нюховими, смаковими тощо.

Галюцинації можуть бути відносно простими, коли хворий, наприклад, у зовсім порожній кімнаті бачить фігури людей і чує їхні голоси, і складними, коли сприймаються цілі сцени.

Малюючи різні образи в своїй уяві, люди завжди оцінюють можливість їх реалізації в дійсності. Реалістичне уява має місце, якщо людина вірить в реальність і можливість втілення створюваних образів. Якщо він не бачить такої можливості, має місце фантастичне уяву. Жорсткої межі між реалістичним і фантастичним уявою не існує. Відомо багато випадків, коли образ, народжений фантазією людини як абсолютно нереалістичний (наприклад, придуманий А. Н. Толстим гіперболоїд), надалі ставав реальністю. Фантастичне уяву присутній в сюжетно-рольових іграх дітей. Воно лягло в основу літературних творів певного жанру - казок, наукової фантастики, "фентазі".