- •1.Психіка. Психічний процес. Психічна властивість. Психічний стан
- •2. Джерела психологічних знань. Відмінність життєвих психологічних знань від наукових
- •3. Місце психології в системі наук. Структура сучасної психології. Галузі психології. Основні тенденції в розвитку сучасної психології
- •4. Класифікація методів психологічного дослідження за Ананьєвим б.Г.: загальна характеристика
- •5. Організаційні методи. Методи обробки даних. Інтерпретаційні методи психології
- •6. Емпіричні методи: аналіз основних груп
- •7. Самоспостереження як метод наукового пізнання
- •8. Спостереження. Вимоги до процедури одержання й інтерпретації інформації при спостереженні.
- •9. Анкетування та бесіда як методи наукового пізнання.
- •10. Експериментальні методи. Природний (польовий) експеримент. Моделюючий експеримент. Лабораторний експеримент.
- •12. Відображення як властивість матерії.
- •13. Форми допсихічного відображення.
- •14. Функції психіки. Рефлекторність психіки. Активність психіки.
- •21. Сприймання мовлення. Центр Брока. Центр Верніке. Афазії.
- •22. Вібраційні відчуття. Механізм вібраційних відчуттів.
- •23. Тактильна чутливість. Адаптація до дотику. Сенсибілізація пасивного дотику. Взаємодія зору та дотику.
- •24. Кінестетичні відчуття, їх основні властивості й форми.
- •25. Загальні властивості нюхових відчуттів. Адаптація. Самоадаптація й перехресна адаптація.
- •26. Органічні відчуття. Загальні властивості органічних відчуттів.
- •27. Сприймання як активний процес. Ознаки активного характеру сприймання.
- •35. Фактори,що впливають на інтенсивність уваги
- •36. Вплив уваги на психічну діяльність
- •37 . Стани максимальної уваги.
- •42.Основні проблеми психології уваги
- •43. Пам'ять як предмет міждисциплінарних досліджень: філософські, психологічні, фізіологічні і біохімічні аспекти
- •44. Пам'ять як універсальний інтегратор психіки
- •45. Мимовільна і довільна пам’ять.
- •46. Різновиди пaм’яті. Форми пaм’яті.Короткочасна пaм’ять. Довгострокова пaм’ять. Основні характеристики. Ейдетична пaм’ять. Сутність ейдетичного феномену.
- •47. Залежність запам’ятовування від характеру діяльності, від процесів ціле покладання, від установок, мотивації, емоційних реакій суб’єкта.
- •48. Мислення як предмет міждисциплінарних досліджень.
- •49. Мислення як предмет дослідження психології
- •50. Мислення як родова здатність людини
- •51.Різновиди мислення та їхня класифікація…
- •52.Сутність мислення як процесу розв’язання завдань
- •53.Форми мислення
- •54.Формування понять. Поняття як основний елемент думки
- •55.Судження. Умовивід
- •68. Функції мовлення(комунікативна, засобу мислення, сігніфікативна, номінативна, індикативна)
- •69. Форми мовлення (зовнішнє, внутрішнє): різновиди зовнішнього мовлення: усне (діалогічне, монологічне), письмове.
- •70. Індивідуальні особливості мовлення.
- •71. Уява як універсальна людська здатність.
- •72. Роль уяви в людській діяльності, її функції.
- •73. Уява як фактор поведінки.
- •74.Різновиди уяви: активна уява (відновлювальна; творча), пасивна уява (навмисна; ненавмисна)
- •75. Етапи творчої уяви (виникнення творчої ідеї, «виношування» задуму; реалізація задуму).
- •76. Форми уяви (мрія; фантазія; марення, сновидіння; галюцинації). Реалістична уява й фантастична уява.
- •77. Механізми уяви (аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація).
- •78. Мислення й уява. Зв'язок уяви з усіма сторонами життєдіяльності людини.
- •79. Розвиток уяви в дитячому віці. Л.С.Виготський про розвиток уяви.
- •80. Уявлення про сутність і функції емоцій. Зв'язок емоцій з іншими системами (гомеостатичною, мотиваційною, перцептивною, когнітивною, моторною).
- •81. Характеристики емоційного реагування
- •82. Форми емоцій. Емоційні реакції, емоційні стани й емоційні відношення
- •83. Різновиди почуттів. Вищі почуття. Моральні почуття. Інтелектуальні почуття. Естетичні почуття. Праксичні почуття.
- •84. Почуття й особистість. Емоційність. Емоційна вразливість, емоційна лабільність й імпульсивність.
- •85. Емоції й пізнавальні психічні процеси.
- •Емоція як реакція на ситуацію й подію. Форми прояву емоцій. Роль «позитивних» й «негативних» емоцій.
- •Функції емоцій.
- •88.Закон Йеркса-Додсона
- •89/Характеристика емоцій.
- •90/Воля як реальне й самостійне психічне явище.
- •91 Вольова регуляція як вид довільного керування
74.Різновиди уяви: активна уява (відновлювальна; творча), пасивна уява (навмисна; ненавмисна)
Уявукожноїлюдиниможнаохарактеризувати за різнимиознаками.
Рис. 2.6.3. Видиуяви
Мимовільною є такауява, коли створенняновихобразів не спрямовуєтьсяспеціальною метою уявитипевніпредметичиподії
Так, підвпливомрозповідівикладачастворюютьсяновіобрази, відбуваєтьсяїхроз'єднанняабопоєднання. При читанніхудожньоготвору в уявібезспеціальногонамірувиникаютьобразигероївтвору, час та місцевість, в якійвідбуваютьсяподії.
Мимовільнауявазумовлюється потребами і почуттями. Голодна людинауявляєсмачні страви, в спекууява приносить людиніпрохолоду.
Довільнауява скеровуєтьсяспеціальною метою створити образ певногооб'єкта, можливоїситуації
Митець, якийстворюєновиймузичнийтвір, зображує образ літературного героя або картину, використовуєдовільнууяву. Вчитель на уроці, пропонуючиучнямуявитиякусьісторичнуподію, певнумісцевість, подорожуючи по карті, такожвикликає в школярівдовільнууяву.
Активнауява завждиспрямована на виконаннятворчогоабологічногозавдання
Процесзбереженняінформаціївголовномумозкумаєдинамічний характер, тобтовідбуваєтьсяпоступовазміназмістуматеріалу і взаємопереміщенняйогоелементів. Цейпроцесвідображаєактивнууяву. Звідси - інтуїція, прозріння. Активнауяваспрямованапереважноназовні, визначається і контролюється волею і може бути відтворюючою (репродуктивною) аботворчою.
Пасивнауява протікає без постановки мети, виявляється в хворобливихфантазіях, маренні, інколи - в ілюзіїжиття, де людина говорить, дієуявно
Пасивнауяваможевикликатисялюдиноюдовільно. Це-марення, тобтообрази, які не спрямовані на втіленняїх в життя. Якщомаренняпереважають в уявілюдини, то цесвідчить про їїпасивність, бездіяльність, а можливо, і дефективністьрозвиткуособистості.
Для виникненняпасивноїуявивеликезначеннямаєемоційний стан людини. Пасивнамимовільнауявавиникає в станіафекту, під час сну.
Залежновід характеру (аборезультатів) діяльності людиниуявабуваєвідтворююча (репродуктивна) і творча.
Відтворююча (репродуктивна) уява базується на створенніобразівпредметів, явищ, якінаявні в дійсності, абовідтвореннінаочноїкартиничикартиниподумки на основіопису (з визначенимступенемточності)
Так, у конструктора-винахідника, якийстворюєнову машину, уяватворча, а в інженера, який за словеснимописомабокресленнямстворює образ цієїмашини, - репродуктивна. Читаючинавчальну й художнюлітературу, людинавідтворює за допомогоюуяви те, що в нійвідображено.
Творчауява базується на самостійномустворенніобразівоб'єктів, які не існують в наш час, абовідтворенніоригінальноїмодифікаціївженаявногооб'єкта, явища; ценестандартний образ ранішеописаного, прочитаного, сприйнятого
Творчауяваактивізується там, де людинавідкриваєщосьнове, знаходитьновіспособипраці, створюєнові, оригінальні, цінні для суспільстваматеріальні та духовніцінності.
Творча і репродуктивна уявавзаємопов'язані й переходять одна в одну.
Уявапроявляється в різній за змістомдіяльності, тому розрізняютьтаківидиуяви: художня, технічна, науковатощо. Усіцівидиуявимаютьсвоїособливості.
У художнійуявіпереважаютьчуттєві (зорові, слуховітощо) образи, надзвичайнодетальні та яскраві. Різнівидихудожньоїуявимаютьсвоїспецифічніособливості, якіпроявляються при створенніобразівхудожньоїуяви, коли переважає той чиіншийаналізатор: слуховий - у композитора, зоровий - у художника тощо.
Технічнауява створюєобразипросторовихвідношень у виглядігеометричнихфігуріззастосуваннямїх у різнихкомбінаціяхподумки.
Науковауява втілюється в плануванні й проведенніекспериментальнихдосліджень, у вміннібудуватигіпотези, узагальнюватиемпіричнийматеріалтощо. Науковауявадопомагаєзнайтинові, щеневідомі ланки в системіфактів. Уявавідтворює образ предметів та явищ, щосприймалисяраніше, чистворюєновіобрази та ситуації, якіраніше не виникали. Тобтомеханізмроботиуявибазуєтьсянаоснові тих образів, щомаєлюдина, але ціобразипостають в новихнеочікуванихзв'язках і сполученнях.
