2. Джерела психологічних знань. Відмінність життєвих психологічних знань від наукових

Існує кілька джерел психологічних знань. Це народна психологія, життєва, або побутова, психологія, релігійна психологія, парапсихологія та наукова психологія. Навчаючись у храмі науки, яким є університет або інститут, цілеспрямовано формуючи в себе науковий світогляд, студент має надавати перевагу науковій психології.

Кожна людина зазнає того чи іншого впливу народної психології. Народні казки, міфи, прислів'я, приказки, художні твори містять описи психічних явищ, характерів тощо. Разом із тим народна психологія, що складалась упродовж тисячоліть, в умовах сучасного високотехнічного виробництва, складних технологій, нових видів професійної діяльності має обмежену сферу використання - міжлюдські стосунки, які вона, зрештою, успішно регулює.

В умовах науково-технічного поступу для адаптації до сучасного виробництва треба спиратися на наукові психологічні знання. Водночас при реформуванні суспільства доцільно враховувати особливості народної психології, національного менталітету, загальнолюдські цінності.

У кожної людини накопичується досвід психічного життя, складаються уявлення про психічні можливості особистості Формується індивідуальна життєва психологія, якій притаманні безпосередність, життєдайність, небезсторонність, особистість.

У життєвій психології втілюються надбання народної, релігійної, наукової психології, реалізується організуюча функція психологічних знань. Життєва психологія людини дедалі більше стає об'єктом уваги практичної психології.

Релігійна психологія людини характеризується спрямованістю до Божества і базується на вірі у певні постулати духовного життя. Релігійна психологія значною мірою впливала на формування духовних цінностей протягом усієї історії людської цивілізації. На засадах релігійної психології виховується переважна частина людства і в наш час. У пізнанні психіки релігійна психологія ґрунтується на ідеалістичних догматах. Релігійна психологія не поступається народній, життєвій та науковій за своїм значенням у морально-психічному житті людини.

Останнім часом набуває поширення парапсихологія - сукупність нетрадиційних поглядів на незвичайні явища та "таємниці" психіки, зокрема такі, як екстрасенсорне сприймання, телекінез, левітація, полтергейст, пірогенія, яснобачення, проскопія, ретроскопія, дистанційна дія тощо. Ці явища не вдається дослідити за допомогою методів психологічної науки, що має справу з об'єктивними явищами та фактами, котрі можуть бути схарактеризовані якісно й кількісно. Парапсихологічні явища неможливо визначити як об'єктивно існуючі, дати їх науковий опис, пояснити їхню природу. Тому ці явища залишаються поза предметом наукової психології.

Життєва психологія:

1. Життєві психологічні конкретні знання про особистість, а наукова психологія, за рахунок використання  науково визначених знань, прагне до узагальнень, завдяки чому вона відкриває загальні тенденції і закономірності психічних явищ.

2. Життєві психологічні знання носять інтуїтивний та ситуативний характер, а наукові психологічні знання раціональні і цілком усвідомлені.

3. Конкретний та інтуїтивний характер життєвих психологічних знань різко обмежує можливість їх передачі. В науковій психології знання відображаються в узагальненому письмовому вигляді (поняттях і законах), що дозволяє їх надовго зберігати, поповнювати, передавати всім  бажаючим та  майбутнім поколінням.

4. В життєвій психології знання одержуються за допомогою спостереження та міркування. В науковій  до цього додаються цілеспрямовані наукові теоретичні експериментальні методи дослідження .

5. Життєва психологія обмежується досвідом однієї або декількох людей. Наукова психологія, практично, безмежна в своєму світовому досвіді.

Наукові положення про  психіку:

1. Психіка притаманна усім живим істотам.

2. Всі  явища розлядаються як  активне психічне відображення дійсності.

3. Починаючи з певного рівня розвитку тваринного світу, психіка є властивіс-тю особливим чином організованої матерії –мозку. Це біоенергетичний продукт безсвідомої і свідомої діяльності мозку.

4. Вся психічна діяльність людини причинно зумовлена, бо викликається як впливами зовнішнього середовища, так  і внутрішніми станами особистості.

5. Всі психічні явища повинні розлядатись тільки в їх розвитку, який може ві-дображати і кількісну, і якісну зміну цих явищ.

6. Психіка людини проявляється і формується в її діяльності. Це означає, на-приклад, що людина пізнає дійсність, сприймаючи і можливо впливаючи на неї.

7. Кожне психічне явище повинно розглядатись тільки в його цілісності. Тому психологія людини є психологія цілісної особистості