24. Кінестетичні відчуття, їх основні властивості й форми.

Кінестетичними відчуттями називають відчуття рухів і положення окремих частин власного тіла.

Кінестетичні відчуття виникають через скорочення і розслаблення м'язів, розтягування зв'язок, тертя суглобів. Периферична частина є низкою вільних нервових закінчень, кінцевих утворень, розміщених в суглобово-м'язовому апараті. В результаті цих відчуттів складається знання про силу, швидкість, траєкторію рухів частин тіла.

Сори, больше в интернете нет вообще ничего…

25. Загальні властивості нюхових відчуттів. Адаптація. Самоадаптація й перехресна адаптація.

Подразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носову порожнину разом з повітрям, розчиняється в носовій рідині і діє на рецептор. У багатьох тварин це основний рецептор, він тісно пов'язаний із задоволенням потреб в їжі, паруванні, самозбереженні.

У житті людини нюхові відчуття не мають такого значення, як зорові і слухові. Вони мало пов'язані з орієнтуванням у навколишньому середовищі. Нюхова чутливість тісно пов'язана зі смаковою, допомагає розпізнати якість їжі. Нюх попереджає про несвіжість їжі, про небезпеку для організму повітряного середовища, даїє змогу розрізняти в окремих випадках хімічний склад речовини.

У деяких випадках, коли це пов'язано з умовами діяльності людини і тренуванням, нюхова чутливість досягає значної досконалості (наприклад, у дегустаторів, пожежників, робітників парфумерних фабрик і т.д.). Значного розвитку нюх набуває у сліпих і сліпоглухих людей.

Завдяки органам нюху людина відчуває велику кількість різноманітних запахів і визначаються вони хімічною природою тих речовин, які стали їхнім джерелом. Тому і називають їх відповідно до об'єкта: "запах сіна", "запах первоцвіту", "запах троянди", "запах бензину" тощо.

Адаптація — це пристосування чутливості до постійно діючого подразника, яке виявляється у зниженні або підвищенні порогів.

Зміни чутливості, які здійснюються в ході адаптації, відбуваються не відразу, вони вимагають деякого часу і мають свої часові характеристики. Ці часові характеристики різні для різних органів чуття. Міра адаптації різних аналізаторів неоднакова: висока адаптованість спостерігається в нюхових відчуттях (людина швидко звикає до запахів, у тому числі й неприємних), тактильних (не помічає тиску одягу на тіло), зорових; значно менша - у слухових.

Явище адаптації пояснюється периферійними змінами у функціонуванні рецептора або тривалими впливами на нього подразника, а також процесами, що протікають у центральних відділах аналізаторів. При тривалому подразненні в корі головного мозку виникає внутрішнє охоронне гальмування, яке знижує чутливість.

Загалом адаптація є одним з важливих видів зміни чутливості, що свідчить про велику пластичність організму в його пристосуванні до умов довкілля.

Нюховій адаптації притаманна вибірковість. Найбільшою мірою вона проявляється в тих випадках, коли запах, до якого нюхова система адаптувалася, і стимульні запахи ідентичні, тобто коли має місце самоадаптації . Попросту кажучи, тривала стимуляція якимось одним одорантом робить вас менш чутливими до нього при повторній стимуляції (тобто ваш поріг зростає). Адаптація до однієї речовини може позначитися також і на чутливості до іншої речовини, близької до першої по запаху, - цей феномен називається перехресної адаптацією. Ступінь зниження чутливості внаслідок настання перехресної адаптації залежить від того, наскільки близькі ці два запахи. Таким чином, запах лимона сильніше знижує чутливість до запаху апельсина (тобто підвищує поріг чутливості), ніж запах засобу проти молі або паленої гуми. На відміну від стимуляції одорантами, що знижує чутливість нюхової системи внаслідок адаптації, стимуляція повітрям, відносно бідним запахами, підвищує її.