
- •1.Психіка. Психічний процес. Психічна властивість. Психічний стан
- •2. Джерела психологічних знань. Відмінність життєвих психологічних знань від наукових
- •3. Місце психології в системі наук. Структура сучасної психології. Галузі психології. Основні тенденції в розвитку сучасної психології
- •4. Класифікація методів психологічного дослідження за Ананьєвим б.Г.: загальна характеристика
- •5. Організаційні методи. Методи обробки даних. Інтерпретаційні методи психології
- •6. Емпіричні методи: аналіз основних груп
- •7. Самоспостереження як метод наукового пізнання
- •8. Спостереження. Вимоги до процедури одержання й інтерпретації інформації при спостереженні.
- •9. Анкетування та бесіда як методи наукового пізнання.
- •10. Експериментальні методи. Природний (польовий) експеримент. Моделюючий експеримент. Лабораторний експеримент.
- •12. Відображення як властивість матерії.
- •13. Форми допсихічного відображення.
- •14. Функції психіки. Рефлекторність психіки. Активність психіки.
- •21. Сприймання мовлення. Центр Брока. Центр Верніке. Афазії.
- •22. Вібраційні відчуття. Механізм вібраційних відчуттів.
- •23. Тактильна чутливість. Адаптація до дотику. Сенсибілізація пасивного дотику. Взаємодія зору та дотику.
- •24. Кінестетичні відчуття, їх основні властивості й форми.
- •25. Загальні властивості нюхових відчуттів. Адаптація. Самоадаптація й перехресна адаптація.
- •26. Органічні відчуття. Загальні властивості органічних відчуттів.
- •27. Сприймання як активний процес. Ознаки активного характеру сприймання.
- •35. Фактори,що впливають на інтенсивність уваги
- •36. Вплив уваги на психічну діяльність
- •37 . Стани максимальної уваги.
- •42.Основні проблеми психології уваги
- •43. Пам'ять як предмет міждисциплінарних досліджень: філософські, психологічні, фізіологічні і біохімічні аспекти
- •44. Пам'ять як універсальний інтегратор психіки
- •45. Мимовільна і довільна пам’ять.
- •46. Різновиди пaм’яті. Форми пaм’яті.Короткочасна пaм’ять. Довгострокова пaм’ять. Основні характеристики. Ейдетична пaм’ять. Сутність ейдетичного феномену.
- •47. Залежність запам’ятовування від характеру діяльності, від процесів ціле покладання, від установок, мотивації, емоційних реакій суб’єкта.
- •48. Мислення як предмет міждисциплінарних досліджень.
- •49. Мислення як предмет дослідження психології
- •50. Мислення як родова здатність людини
- •51.Різновиди мислення та їхня класифікація…
- •52.Сутність мислення як процесу розв’язання завдань
- •53.Форми мислення
- •54.Формування понять. Поняття як основний елемент думки
- •55.Судження. Умовивід
- •68. Функції мовлення(комунікативна, засобу мислення, сігніфікативна, номінативна, індикативна)
- •69. Форми мовлення (зовнішнє, внутрішнє): різновиди зовнішнього мовлення: усне (діалогічне, монологічне), письмове.
- •70. Індивідуальні особливості мовлення.
- •71. Уява як універсальна людська здатність.
- •72. Роль уяви в людській діяльності, її функції.
- •73. Уява як фактор поведінки.
- •74.Різновиди уяви: активна уява (відновлювальна; творча), пасивна уява (навмисна; ненавмисна)
- •75. Етапи творчої уяви (виникнення творчої ідеї, «виношування» задуму; реалізація задуму).
- •76. Форми уяви (мрія; фантазія; марення, сновидіння; галюцинації). Реалістична уява й фантастична уява.
- •77. Механізми уяви (аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація).
- •78. Мислення й уява. Зв'язок уяви з усіма сторонами життєдіяльності людини.
- •79. Розвиток уяви в дитячому віці. Л.С.Виготський про розвиток уяви.
- •80. Уявлення про сутність і функції емоцій. Зв'язок емоцій з іншими системами (гомеостатичною, мотиваційною, перцептивною, когнітивною, моторною).
- •81. Характеристики емоційного реагування
- •82. Форми емоцій. Емоційні реакції, емоційні стани й емоційні відношення
- •83. Різновиди почуттів. Вищі почуття. Моральні почуття. Інтелектуальні почуття. Естетичні почуття. Праксичні почуття.
- •84. Почуття й особистість. Емоційність. Емоційна вразливість, емоційна лабільність й імпульсивність.
- •85. Емоції й пізнавальні психічні процеси.
- •Емоція як реакція на ситуацію й подію. Форми прояву емоцій. Роль «позитивних» й «негативних» емоцій.
- •Функції емоцій.
- •88.Закон Йеркса-Додсона
- •89/Характеристика емоцій.
- •90/Воля як реальне й самостійне психічне явище.
- •91 Вольова регуляція як вид довільного керування
1.Психіка. Психічний процес. Психічна властивість. Психічний стан
Психіка – це системна властивість високоорганізованої матерії, що полягає в активному віддзеркаленні|відображенні| суб'єктом об'єктивного світу, в побудові|шикуванні| невідчужуваної від нього картини цього світу і саморегуляції на цій основі своєї поведінки і діяльності.
Психічний процес – психічно-функціональна система в дії.
Психічний стан - внутрішня цілісна характеристика індивідуальної психіки , відносно незмінна в часі.
Психічні властивості - індивідуально – психологічні особливості , що визначають постійні способи взаємодії людини зі світом.
Психічні процеси - це форма існування психіки. Адже психіка не статична , як застигла фотографія . Вона формується в ході взаємодії індивіда з середовищем і , отже , повинна розглядатися в динаміці , в дії , в розвитку. Психічні процеси включені в більш складні види психічної діяльності.
Виділяють три класи психічних процесів:
- Пізнавальні , або когнітивні , що забезпечують відображення навколишнього світу (відчуття, сприйняття , уявлення , увагу , пам'ять , уява) ;
- Емоційно - вольові , або процеси психічної регуляції , що забезпечують особливості поведінки і діяльності ( почуттєві переживання , вольові зусилля , мотивація , процеси контролю , прийняття рішень);
- Комунікативні , що забезпечують взаємодію людей як при виконанні спільних дій , так і в ситуаціях міжособистісного спілкування ( невербальне і вербальне спілкування ) .
Психічні стани характеризують функціонування психіки в поточний момент часу за критеріями працездатності , інтенсивності , швидкодії , якості і т. д. У структурі особистості це більш статична і стійка характеристика психіки в порівнянні з психічними процесами .
Психічні стани розрізняються по ряду характеристик. Зокрема , по:
- Рівню і формі емоційності ( емоційні : сором , печаль , агресивність , радість тощо ) ;
- Рівню інтенсивності ( активаційні ) ;
- Рівню психофізіологічного ресурсу ( тонічні ) ;
- Рівню психічної напруги ( тензіонние ) ;
- Тривалості стану (тимчасові) ;
- Знаку стану ( сприятливі , несприятливі ) .
Психічні властивості особистості - це стійкі характеристики особистості , що постійно проявляються і зумовлюють особливості її поведінки та діяльності. Властивості притаманні людині протягом великого періоду його життя або навіть усього життя.
Між психічними процесами , станами і властивостями існує тісний взаємозв'язок. Наприклад , властивості темпераменту чи характеру багато в чому зумовлюють те чи інше психічний стан в конкретній ситуації. І взагалі цей взаємозв'язок значно складніше , ніж ми уявляємо собі її на даному етапі розвитку людства. Тут ще чекають свого відкриття вельми важливі , можна сказати , фантастичні феномени та закономірності. А поки можна лише говорити про те , що психіка є результат « невтомної праці » досі таємничого для людства космосу. Вона включена в єдиний ланцюг процесів макрокосмосу , Сонячної системи і планети Земля. Психіка схильна до впливу , наприклад , Сонячної системи з підступністю її « спалахів » , що супроводжуються підвищеною збудливістю людей.
Все це говорить про те , що вивчення психіки не можна відривати від пізнання процесів в ближньому (безпосередньому ) і далекому ( світовому ) просторі. Актуальність цього положення зростає у зв'язку з тим , що людина все більше відгороджує себе від цього простору створенням « другий» природи , залишаючи « перший » , природну , лише для цілей відпочинку.