- •1.Психіка. Психічний процес. Психічна властивість. Психічний стан
 - •2. Джерела психологічних знань. Відмінність життєвих психологічних знань від наукових
 - •3. Місце психології в системі наук. Структура сучасної психології. Галузі психології. Основні тенденції в розвитку сучасної психології
 - •4. Класифікація методів психологічного дослідження за Ананьєвим б.Г.: загальна характеристика
 - •5. Організаційні методи. Методи обробки даних. Інтерпретаційні методи психології
 - •6. Емпіричні методи: аналіз основних груп
 - •7. Самоспостереження як метод наукового пізнання
 - •8. Спостереження. Вимоги до процедури одержання й інтерпретації інформації при спостереженні.
 - •9. Анкетування та бесіда як методи наукового пізнання.
 - •10. Експериментальні методи. Природний (польовий) експеримент. Моделюючий експеримент. Лабораторний експеримент.
 - •12. Відображення як властивість матерії.
 - •13. Форми допсихічного відображення.
 - •14. Функції психіки. Рефлекторність психіки. Активність психіки.
 - •21. Сприймання мовлення. Центр Брока. Центр Верніке. Афазії.
 - •22. Вібраційні відчуття. Механізм вібраційних відчуттів.
 - •23. Тактильна чутливість. Адаптація до дотику. Сенсибілізація пасивного дотику. Взаємодія зору та дотику.
 - •24. Кінестетичні відчуття, їх основні властивості й форми.
 - •25. Загальні властивості нюхових відчуттів. Адаптація. Самоадаптація й перехресна адаптація.
 - •26. Органічні відчуття. Загальні властивості органічних відчуттів.
 - •27. Сприймання як активний процес. Ознаки активного характеру сприймання.
 - •35. Фактори,що впливають на інтенсивність уваги
 - •36. Вплив уваги на психічну діяльність
 - •37 . Стани максимальної уваги.
 - •42.Основні проблеми психології уваги
 - •43. Пам'ять як предмет міждисциплінарних досліджень: філософські, психологічні, фізіологічні і біохімічні аспекти
 - •44. Пам'ять як універсальний інтегратор психіки
 - •45. Мимовільна і довільна пам’ять.
 - •46. Різновиди пaм’яті. Форми пaм’яті.Короткочасна пaм’ять. Довгострокова пaм’ять. Основні характеристики. Ейдетична пaм’ять. Сутність ейдетичного феномену.
 - •47. Залежність запам’ятовування від характеру діяльності, від процесів ціле покладання, від установок, мотивації, емоційних реакій суб’єкта.
 - •48. Мислення як предмет міждисциплінарних досліджень.
 - •49. Мислення як предмет дослідження психології
 - •50. Мислення як родова здатність людини
 - •51.Різновиди мислення та їхня класифікація…
 - •52.Сутність мислення як процесу розв’язання завдань
 - •53.Форми мислення
 - •54.Формування понять. Поняття як основний елемент думки
 - •55.Судження. Умовивід
 - •68. Функції мовлення(комунікативна, засобу мислення, сігніфікативна, номінативна, індикативна)
 - •69. Форми мовлення (зовнішнє, внутрішнє): різновиди зовнішнього мовлення: усне (діалогічне, монологічне), письмове.
 - •70. Індивідуальні особливості мовлення.
 - •71. Уява як універсальна людська здатність.
 - •72. Роль уяви в людській діяльності, її функції.
 - •73. Уява як фактор поведінки.
 - •74.Різновиди уяви: активна уява (відновлювальна; творча), пасивна уява (навмисна; ненавмисна)
 - •75. Етапи творчої уяви (виникнення творчої ідеї, «виношування» задуму; реалізація задуму).
 - •76. Форми уяви (мрія; фантазія; марення, сновидіння; галюцинації). Реалістична уява й фантастична уява.
 - •77. Механізми уяви (аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація).
 - •78. Мислення й уява. Зв'язок уяви з усіма сторонами життєдіяльності людини.
 - •79. Розвиток уяви в дитячому віці. Л.С.Виготський про розвиток уяви.
 - •80. Уявлення про сутність і функції емоцій. Зв'язок емоцій з іншими системами (гомеостатичною, мотиваційною, перцептивною, когнітивною, моторною).
 - •81. Характеристики емоційного реагування
 - •82. Форми емоцій. Емоційні реакції, емоційні стани й емоційні відношення
 - •83. Різновиди почуттів. Вищі почуття. Моральні почуття. Інтелектуальні почуття. Естетичні почуття. Праксичні почуття.
 - •84. Почуття й особистість. Емоційність. Емоційна вразливість, емоційна лабільність й імпульсивність.
 - •85. Емоції й пізнавальні психічні процеси.
 - •Емоція як реакція на ситуацію й подію. Форми прояву емоцій. Роль «позитивних» й «негативних» емоцій.
 - •Функції емоцій.
 - •88.Закон Йеркса-Додсона
 - •89/Характеристика емоцій.
 - •90/Воля як реальне й самостійне психічне явище.
 - •91 Вольова регуляція як вид довільного керування
 
1.Психіка. Психічний процес. Психічна властивість. Психічний стан
Психіка – це системна властивість високоорганізованої матерії, що полягає в активному віддзеркаленні|відображенні| суб'єктом об'єктивного світу, в побудові|шикуванні| невідчужуваної від нього картини цього світу і саморегуляції на цій основі своєї поведінки і діяльності.
Психічний процес – психічно-функціональна система в дії.
Психічний стан - внутрішня цілісна характеристика індивідуальної психіки , відносно незмінна в часі.
Психічні властивості - індивідуально – психологічні особливості , що визначають постійні способи взаємодії людини зі світом.
Психічні процеси - це форма існування психіки. Адже психіка не статична , як застигла фотографія . Вона формується в ході взаємодії індивіда з середовищем і , отже , повинна розглядатися в динаміці , в дії , в розвитку. Психічні процеси включені в більш складні види психічної діяльності.
Виділяють три класи психічних процесів:
- Пізнавальні , або когнітивні , що забезпечують відображення навколишнього світу (відчуття, сприйняття , уявлення , увагу , пам'ять , уява) ;
- Емоційно - вольові , або процеси психічної регуляції , що забезпечують особливості поведінки і діяльності ( почуттєві переживання , вольові зусилля , мотивація , процеси контролю , прийняття рішень);
- Комунікативні , що забезпечують взаємодію людей як при виконанні спільних дій , так і в ситуаціях міжособистісного спілкування ( невербальне і вербальне спілкування ) .
Психічні стани характеризують функціонування психіки в поточний момент часу за критеріями працездатності , інтенсивності , швидкодії , якості і т. д. У структурі особистості це більш статична і стійка характеристика психіки в порівнянні з психічними процесами .
Психічні стани розрізняються по ряду характеристик. Зокрема , по:
- Рівню і формі емоційності ( емоційні : сором , печаль , агресивність , радість тощо ) ;
- Рівню інтенсивності ( активаційні ) ;
- Рівню психофізіологічного ресурсу ( тонічні ) ;
- Рівню психічної напруги ( тензіонние ) ;
- Тривалості стану (тимчасові) ;
- Знаку стану ( сприятливі , несприятливі ) .
Психічні властивості особистості - це стійкі характеристики особистості , що постійно проявляються і зумовлюють особливості її поведінки та діяльності. Властивості притаманні людині протягом великого періоду його життя або навіть усього життя.
Між психічними процесами , станами і властивостями існує тісний взаємозв'язок. Наприклад , властивості темпераменту чи характеру багато в чому зумовлюють те чи інше психічний стан в конкретній ситуації. І взагалі цей взаємозв'язок значно складніше , ніж ми уявляємо собі її на даному етапі розвитку людства. Тут ще чекають свого відкриття вельми важливі , можна сказати , фантастичні феномени та закономірності. А поки можна лише говорити про те , що психіка є результат « невтомної праці » досі таємничого для людства космосу. Вона включена в єдиний ланцюг процесів макрокосмосу , Сонячної системи і планети Земля. Психіка схильна до впливу , наприклад , Сонячної системи з підступністю її « спалахів » , що супроводжуються підвищеною збудливістю людей.
Все це говорить про те , що вивчення психіки не можна відривати від пізнання процесів в ближньому (безпосередньому ) і далекому ( світовому ) просторі. Актуальність цього положення зростає у зв'язку з тим , що людина все більше відгороджує себе від цього простору створенням « другий» природи , залишаючи « перший » , природну , лише для цілей відпочинку.
