2.1. Комплекс для глядачів

Комплекс для глядачів повинен вирішуватися з можливістю повної ізоляції його приміщень. Його склад і норми на одне місце в залах на 300 місць слід приймати згідно з таблицею 2.1.

Групи приміщень масово-видовищної частини, їхнє урочисте, парадне вирішення визначають образну характеристику інтер’єру будівлі. Найбільшим простором у структурі клубної будівлі є зал для глядачів. Він сприймається головним елементом, є кульмінацією композиції будівлі. Якщо клуб має розвинений склад приміщень, то глядацький зал урівноважується клубною частиною. В клубній частині, де функціонально необхідно розчленувати простір на невеликі приміщення, найбільшими мають бути допоміжні приміщення, призначені для відпочинку та очікування.

Таблиця 2.1

Норми площі комплексу для глядачів

Найменування приміщень	Орієнтовна площа, м2
Зал для глядачів на 300 місць	200
Сцена типу С-1	90
Фойє-зал для масових заходів	150-189
Комора меблів при фойє	10
Комора для інвентарю та меблів при залі	15
Кабінет чергового адміністратора	6
Вхідний вестибюль: комплексу для глядачів: клубного комплексу:	90 28-50
Гардеробна за бар'єром	24-30
Кімната для куріння	15-21
Санітарні вузли: комплексу для глядачів: клубного комплексу:	2,0-2,5 на один прилад кількість приладів слід приймати: в чоловічих с.в. – 2 унітази, 4 пісуари, 2 умивальники; у жіночих – 6 унітазів, 3 умивальники. кількість приладів слід приймати: в чоловічих с.в. – 1 унітаз, 1 пісуар, 1 умивальник; у жіночих – 2 унітази, 2 умивальники.

Глядацький зал у кооперованій громадській будівлі багатофункціональний: він розрахований на проведення театральних постановок, концертів, демонстрацій кінофільмів, лекцій, зборів, гурткових і спортивних занять, циркових виступів, танців, показів мод, виставок, громадських обрядів.

За ознаками об’ємно-планувального рішення зали багатоцільового використання ділять на типи: за формою плану, за формою поздовжнього розрізу. Типи залів за формою в плані – прямокутний, трапецієподібний, багатогранний, секторний, круглий, криволінійний (рис. А.1). Типи залів за формою поздовжнього розрізу: партерний; партерний з ярусами; амфітеатральний; амфітеатральний з ярусами; амфітеатр з партером; амфітеатр із партером з ярусами. Основні форми залів у плані, найбільш наближені до зони комплексної комфортності, – кругла, напівкругла, квадратна по діагоналі, багатогранна, а за розрізом доцільними є зали амфітеатральні з одним або двома балконами.

На форму та розміри глядацького залу впливають безперешкодна видимість, що визначається вертикальними й горизонтальними кутами, а також віддаленість глядацьких місць. Найменш вигідними й складними при суміщенні функцій є умови кінопоказу, тому їхнє дотримання задовольняє умови видимості всіх інших видів видовищ (рис. А.2). Ширину крісел (між осями підлокітників) слід приймати не менше ніж 0,52 м, глибина крісел повинна забезпечувати ширину проходів між рядами не менше ніж 0,45 м. Відстань між спинками крісел (глибину ряду) слід передбачати мінімум 0,9 м.

Відстань між передньою межею естради (сцени, авансцени) та спинками сидінь першого ряду місць для глядачів слід приймати не менше ніж 1,5 м, а в залах для глядачів місткістю до 300 місць – не менше ніж 1,2 м. Висоту рівня планшета естради (сцени, авансцени) над рівнем підлоги першого ряду місць для глядачів слід передбачати не більше ніж 1 м.

У залах для глядачів уклон підлоги (пандуса) допускається не більше ніж 1:7. У разі влаштування в проходах східців висоту сходинок слід приймати не більше ніж 0,2 м.

Місця для інвалідів на кріслах-колясках слід передбачати в першому або останньому ряду партеру або ложі і розміщувати на плоскій ділянці підлоги. Розміри місць для інвалідів на кріслах-колясках – 0,9 х 1,5 м, ширина під'їзду до місць повинна бути не менше ніж 0,9 м.

Характер використання залу визначає тип сценічної зони. Існує дві групи: зал з естрадою, зал зі сценою. Композиційні прийоми вирішення зони естради базуються на відкритій трансформації та використанні інвентарного обладнання, що забезпечує універсальність використання. Зали зі сценою за характером інтер’єру наближені до театральних залів, де зона сцени жорстко відмежована від залу. В універсальному залі для глядачів передбачається влаштування природного освітлення.

Фойє – одне з найважливіших приміщень кооперованої громадської будівлі. Функції фойє при глядацькому залі розширені. Додатково в ньому проводять масові заходи. При багатоцільовому використанні фойє розміщують у будівлі таким чином, щоб забезпечити роздільну експлуатацію із залом. Також для універсального використання фойє й ізоляції відвідувачів видовищної та клубної частин висувається вимога проектувати фойє непрохідним для відвідувачів клубних кімнат. У випадку, коли фойє винесене на другий поверх, місця в глядацькому залі розміщують амфітеатром. Зв’язок фойє-зал здійснюється на другому поверсі, а вестибюль-фойє на першому. В фойє допускається влаштування естрад, розмір яких повинен бути не менше ніж 4 х 3 м.

Існує низка прийомів взаєморозміщення вестибюля, фойє та залу для глядачів (рис. Б.1). Вибір прийому зумовлений функціонально-планувальним вирішенням будівлі, характером взаєморозташування клубно-спортивного та обслуговуючого комплексів по відношенню до масово-видовищного.

Розподільний вестибюль, як основне приміщення вхідної групи, служить для прийому відвідувачів, що рівномірно, без зустрічних або пересічних потоків розподіляються звідси по будівлі – до гардероба, сходів, фойє, кулуарів у глядацький зал та клубну частину (рис. Б.2). В ньому розміщується каса, гардероб. Суттєвий вплив на планування вестибюля має розміщення гардероба. Орієнтація у вестибюлі полегшується при симетричному розміщенні гардеробів і входів по відношенню до осі залу. Гардероби можуть бути розосереджені по периметру або об'єднані в одному місці, можливе й острівне розміщення. Центральне розміщення гардеробної стійки при фронтальному вестибюлі виключає перетин потоків відвідувачів. Розосередження гардеробів у приміщенні вестибюля викликає змішування потоків відвідувачів. Глибина гардеробної за бар'єром не повинна перевищувати 6 м. Між бар'єром та вішалками слід передбачати прохід не менше ніж 1 м.

У всіх культурно-видовищних будинках повинні передбачатися як мінімум дві одномісні вбиральні (чоловіча і жіноча), розраховані на користування інвалідами в кріслах-колясках, чи спеціальні кабіни в багатомісних убиральнях. Розміри кабіни не менше ніж 1,65 х 1,80 м.