2 Проект модуля кодування та адаптації швидкості

2.1 Мета роботи

За стандартом GSM06.73 Європейського інституту ETSI, розробити проект модуля кодування та адаптації швидкості глобальної мережі GSM специфікації GSM 06.73.

2.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

За конспектом лекцій, літературою [2] і специфікацією Європейського інституту стандартів зв'язку GSM 06.90:

пояснити ідеї адаптації швидкості глобальної мережі GSM;

пояснити методи комутації.

2.3 Опис лабораторної установки

У лабораторній роботі досліджується імітаційна модель специфікації GSM 06.73, місце якої в системі GSM наведено на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 – Схема застосування модуля транспортного кодування TRAU

у відповідності зі стандартом GSM 06.71

2.4 Порядок виконання роботи та методичні указівки щодо її виконання

Крок 1. Зібрати модулі кодування у відповідності зі специфікацією GSM 06.73 за методикою лабораторної роботи 1. На рис. 2.2 наведено атрибути складеного модуля кодування, що відповідно до термінології специфікації MPEG-4 (ISO/IEC JTC 1/SC 29 14496) Міжнародної організації стандартів і Міжнародного електротехнічної комісії, називається 3GPP AMR NB.

Рисунок 2.2 – Атрибути модуля кодування AMR-NB

Крок 2. Сформувати за допомогою складених модулів вихідну тестову цифрову послідовність №7 для швидкості 12,2 кбіт/с.

Крок 3. Відкрити тестовий файл №7 на виході модуля кодування за допомогою пакета EDSW. Знайти рівень сигналу для трьох відліків цифрової послідовності, зазначених викладачем. Відкрити цей файл за допомогою іншої програми, наприклад, Far і знайти рівень сигналу для тих самих трьох відліків цифрової послідовності. Порівняти отримані результати.

Крок 4. Повторити кроки 2, 3 для швидкості передачі інформації 10,2 кбіт/с, 7,95 кбіт/с, 7,40 кбіт/с, 6,70 кбіт/с, 5,90 кбіт/с, 5,15 кбіт/с, 4,75 кбіт/с.

Крок 5. Поповнити конспект лекцій необхідним матеріалом, оформити звіт у робочому зошиті та подати його викладачеві для захисту.

2.5 Зміст звіту

Звіт виконується індивідуально кожним студентом у робочому зошиті й має містити: титульний аркуш, оформлений відповідно до додатка A; мету роботи; опис технології виконання роботи; висновки. Опис технології виконання другої лабораторної роботи має містити методику та результати розрахунку трьох відліків цифрової послідовності на виході модуля декодування для кожної з восьми швидкостей кодування.

2.6 Контрольні запитання та завдання

1. Що таке аналогові сигнали?

Аналогові сигнали:

A) безупинно міняються в часі;

B) складаються з послідовностей нулів «0» і одиниць «1»;

C) міняються за кроками (ступенями);

D) існують тільки в частотній області.

2. Процесори з гарвардською архітектурою мають:

A) дві окремих шини: одна для програми, одна для даних;

B) єдину об'єднану шину для програми та даних;

С) єдину пам'ять для програми та даних;

D) шини адреси та даних без керування сигналами.

3. Чому цифрова обробка сигналів вимагає спеціального устаткування?

A) воно необхідно для виконання як аналогових, так і цифрових функцій;

B) мікропроцесори загального призначення не можуть виконувати операції множення, додавання та накопичення (A=B*C+D) досить швидко;

C) мікропроцесори загального призначення можуть складати, але не можуть множити;

D) цифрове підсумовування має використати спеціальні методи.

4. Чому легше поліпшувати властивості системи цифрової обробки сигналів, ніж її аналогового двійника?

A) їх легше переконструйовувати;

B) виробники часто розробляють нові процесори;

C) вони більш стабільні;

D) вони програмувальні.

5. У порівнянні із цифровими лініями аналогові лінії більш чутливі до:

A) змін вхідного сигналу;

B) конструктивних недоліків;

C) змін температури, старіння та до допусків елементів;

D) програмних помилок.

6. Типова система ЦОС складається з:

A) ЦПОС, пам'яті, АЦП, ЦАП і портів зв'язку;

B) мікропроцесора й пам'яті;

C) мікропроцесора, АЦП і ЦАП;

D) мікропроцесора й допоміжного запам'ятовувального пристрою.

7. Чому необхідно використати АЦП з ЦПОС?

A) це дозволяє більш точно обробляти цифрові дані,

B) ЦПОС можуть обробляти тільки цифрові дані,

C) процес перетворення усуває зайві цифрові дані,

D) цей процес стискає сигнал.

8. Яка головна функція асемблерів в удосконалюванні конфігурації ЦПОС?

A) автоматизувати процес конструювання ЕПОС;

B) перетворити програму, подану у вигляді тексту, у машинну мову ЕПОС;

C) перевіряти функціональні можливості пристроїв ЦОС;

D) перетворювати сигнали в потоки даних для ЦПОС.

9. У чому розходження між процесорами з фіксованої комою (ФК) і плаваючої комою (ПК)?

A) прилади з ПК працюють у меншому діапазоні чисел, ніж прилади з ФК;

B) прилади з ФК працюють у меншому діапазоні чисел, ніж прилади з ПК;

C) прилади з ФК більше точні, ніж прилади з ПК;

D) прилади з ПК застосовуються в аналогово-цифровому перетворенні.

10. ЦПОС сімейства TMS320C5X мають такі властивості:

A) модифікована гарвардська архітектура, 16-розрядна арифметика з ФК;

B) гарвардська архітектура, 32-розрядна арифметика з ПК,

C) архітектура фон Неймана, 32-розрядна арифметика з ФУ,

D) архітектура фон Неймана, 16-розрядна арифметика з ФК.