-”Хазяйство..-не можна лежать”. Що викликає у нього ніжність?

Для нього хазяйство дорожче за здоров'я і власне життя. Перемагаючи страшенний біль, Хазяїн тягнеться до вікна , що побачити овець, куплених куртцом у голодуючих селян. Навіть невластива йому ніжність проявляється при цьому.”Бирі мої, бирі! У, ви славні биречки мої...Бирі. бирі. Бирюшечки, бирічки!” На всі лади повторює пестливі слова мільйонер. „Іч, як ідуть. Мов військо перед генералом,-тішиться він.

- Як називав його Золотницький? Хто це?”-Недурно Петро Петрович звав мене „овечим генералом”.

Очікувана користь-ось що збудило почуття ніжності в зачерствілому серці хазяїна.

Цим і пояснюється його дивовижна турботливість:”Скажи, Феноген, Карлу, що одна овечка з послідніх, біленька з курдючком має поранений хвостик; друга, чорненький лоб, шкандибає на праву задню ніжку. Нехай Карло обдивиться, щоб часом не загинули- шкода худоби і потеря..”

Навіть перебуваючи в смертельному стані, Пузир поривається їхати скуповувати за безцінь вівці у голодних селян.

”Чобіт все скупить, а коли ж ти діждешся, щоб вівця була сімдесят п'ять копійок?”

Мине ще два- три дні, і фанатична жадність зведе його в могилу; підтвердиться слушність алегоричного вислову: ”Пузир дувся, дувся та й лопнув”

-Сам автор устами лікаря говорить: ”Типічно!”А що про типічність писав І.Франко?

І.Франко зазначав:”Постать Терентія Гавриловича Пузиря представлена на фактичній основі українського мільйонера- мужика Харитоненка і його окруження”.

Інші зв’язують цей образ з українським землевласником і сахарозаводчиком Терещенком,бо одна риса нагадувала його: сцена з халатом.

В Пузиреві сконцентровано типові риси, властиві загалом його характеру.

-Схарактеризувати образ Феногена? Ліхтаренка?

Феноген та Ліхтаренко доповнюють образ Пузиря

Феноген „права рука хазяїна, Порфирій Ліхтаренко -найспритніший економ. Мине час, і кожен з них стане самостійним хазяїном. Для них обох це трамплін до власної економічної могутності. Вони пройшли добру школу. Вони безчесні. Бездушні і жорстокі. Феноген –лицемір. Він бідкається, що старий і хоче” перейти на свій хліб”, просить Маюфеса пошукати йому десятин п’ятсот поближче біля вокзалу.(економічно вигідно збувати товар)

-Його найзаповітніша мрія? Риса характеру?

-Багатство –найзаповітніша його мрія. Мета всього життя. Намір придбати маєток він тримає в секреті: нехай хазяїн вважає його найвірнішим слугою. Це зручно і вигідно, бо таке становище приносить йому завжди свіжу копійку.. добре засвоївши науку „з усього користь витягать, хоч би зубами прийшлося тягнуть” , він не гребує нічим. Але тягне з властивим йому лицемірством.. Феноген лицемірно заявляє „знаєте, який наш хазяїн, часом , щоб не подумав , що ви мене підкупили”.

Феноген при першій же нагоді обдурює і обкрадає хазяїна.

---- Але Ліхтаренка обманути не може. Той не лицемірить, не плазує перед хазяїном, не вдає із себе непогрішного слугу. Він добре засвоїв закони наживи і діє нахабніше і відвертіше., заявляючи , що всі крадуть по-своєму, та без того і не можна”. Пояснює: ”Будемо говорить так: видасте мені великий шматок сала, щоб я одніс його в комору! Я візьму те сало голими руками і однесу сало в комору і покладу; все сало ваше ціле, а тим жиром, що у мене на руках зосталось, я помастю голову- яка вам від цього шкода?”

-На питання , де він такий взявся, той відповідає...........?

Феноген сам дивується його цинічній відкритості у крадіжках. Ліхтаренко пояснює, що він не краде, а робить „ комерческий гендель”. Він розкриває свою техніку привласнення частки пузиревих прибутків. Йому не подобається слово украсти. „Що то за слово- украсти! Украсти можна вола і все те, що є живого і що готове вже лежить на своєму місці. Я нічого такого не беру. Не краду- боже сохрани! Я так роблю: щоб все те, що є в хазяїна, було ціле і і щоб мені користь була!

- ЦЕ комерческий гнедель!

От я одберу у мужиків оброчну казенну землю, візьму наділи в оренду, І мужики, оставшись без землі, будуть робить на нашого хазяїна, як кріпаки! Та щоб я і від такого комерческого генделя та не мав користі? Тоді б я лічив себе посліднім дурнем! Хазяїн хоче заробить, і я хочу заробить! Всі рвуть. Де

тільки можна зірвать, а я буду дивитися та завидувать , як люди багатіють? Я не такий! Завидують тільки недотепи!”

-Як ставиться Пузир до економа?

Пузир добре знає свого економа. Але він йому вигідний , бо уміє робити дешевого робітника.

На питання Феногена :”Де ти такий взявся?”- він відповідає:”Хазяї викохали!

Бачите, колись, кажуть, були одважні люди на війні- бились, рубались, палили, голови котилися з плеч, як капуста з качанів; тепер нема таких страховин і вся одвага чоловіча йде на те- де б більше зачепить! Колись бусурменів обдирали. А тепер своїх рідних! Як на війні нікого не жаліли, бо ти не вб'єш, тебе вб'ють, - так тут нема чого слини розпускать: не візьмеш ти, то візьмуть у тебе!. Жалітись.. ..нема куди: вор у вора вкраде!”

А пізніше на це саме запитання він відповідає: ,,Підходящий грунт - от і родяться такі люди, як ми з вами”.

-Яку угоду уклали між собою Феноген і Ліхтаренко? Лицемірність і цинічність?