Тема заняття:

(за п’єсою І.Карпенка-Карого „Хазяїн”).

Мета заняття:

шляхом ідейно-художнього аналізу драматичного твору розкрити проблему, як гроші впливають на формування характеру людини; удосконалювати навички характеристики персонажів; розвивати творчі здібності, виховувати в учнів розуміння загальнолюдських цінностей.

Тип заняття: комбінований, бесіда.

Обладнання: тексти п’єси , фотоілюстрації „Театр корифеїв”, портрет П.Яцика, І. Харитоненка, , презентація до п’єси „Хазяїн”.

Наснився мені чудернацький сон:

під небом у чистому полі

для різних людей, для щедрих і скнар ,

продавалися різні долі.

Одні були царівен не гірш, а другі - бідні міньйони.

Хто купляв долю за гріш, в хто – за мільйони .

Ліна Костенко

(На дошці)

„У діалозі з життям важливим є не його запитання, а наша відповідь”(М.Цвєтаєва).

„ Життя- не трагедія і не комедія. У ньому поєднується і комічне, і трагічне одночасно. Руки долі міцно тримають нас за мотузки... і смикають то в один, то в інший бік”(О Генрі).

Хід уроку

I.Організацыйний момент

II.Актуалізація опорних знань

III.Вивчення нового матеріалу

1.Характеристика Пузиря

2.Феномен і Ліхтаренко – помічники Хазяїна

IV.Закріплення вивченого

V.Підсумок заняття

VI.Домашнє завдання

Слово вчителя

Про загальнолюдські цінності ми й поговоримо шляхом літературного аналізу твору І.Карпенка-Каргого „Хазяїн”.

Слайд.

Тема уроку: Вплив влади грошей на людину.

Критики , аналізуючи твір, вживають словосполучення „згубний вплив”.

Наскільки правдивим є такий епітет?

-Чи справді в гонитві за багатством особа стає бездуховною, втрачає здоровий глузд, людську подобу, нормальну родину , її життя позбавляється смислу, чи набуває іншого, можливо, нам не зрозумілого? Кожний із вас вирішить сам, відповідно до власних моральних цінностей.

Тема влади грошей над людиною є „вічною” у світовому мистецтві. ЇЇ висвітлювали французький драматург Жан Батіст Мольєр, російський прозаїк Микола Гоголь, Оноре Бальзак, Чарльз Діккенс, Уільям Шекспір.

І. Карпенко-Карий створив національний і водночас загальнолюдський образ.

-Яка драматургічна спадщина І.Карпенка- Карого? (Драматургічна (Спадщина складається з 18 п'єс)

-У якому раніше вивченому творі І.Карпенко –Карий порушив проблему засліплення людини владою грошей ? Перша його назва?

-Жанр п’єси „Хазяїн”?

(Це соціально-сатирична комедія іншого типу).

-Які соціальні умови відображено у творі?

Це був період розвитку капіталізму в сільському господарстві в Україні, де на кінець 90- років ХІХ ст. повновладними господарями була купка капіталістів - аграріїв, яка жорстоко експлуатувала десятки тисяч робітників. Життєві спостереження драматурга зосереджувались зокрема на степовій Україні( колишня Херсонщина), де процес капіталізму в сільському господарстві проходив особливо інтенсивно.

Пильним оком художника придивлявся драматург

до тих, хто переріс відомого Герасима Калитку.

Комедію „Хазяїн Карпенко-Карий написав навесні 1900р.

Однак це вже був заключний етап роботи драматурга над твором. Образ Пузиря –головного персонажа п’єси , а також інших другорядних дійових осіб драматург „виношував” понад десять років. Про це свідчить те, що в комедії „Сто тисяч” перша назва „Гроші”, Пузиреві, тоді власникові трьох тисяч десятин землі, вже приділено чимало уваги. Герасим прагне оженити свого

сина на одній із Пузиревих дочок і , зазнавши зневаги проголошує : „Ой Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а, замість вас, Калитку розіпре грошвою....”

-Що означає термін „комедія”?

Термін комедія походить від грецького слова komodіа: так називали в стародавній Греції веселі народні вистави, що супроводжувались піснями і танцями, під час свят на честь міфічого бога виноробства Діоніса. Згодом первісне значення слова комедія розширилось і ним стали називати драматичні твори , в яких висміюються ті чи інші явища.

Комедія- це драматичний твір, в якому відображається смішне і потворне в житті, висміюються будь-які негативні риси і властивості людей, а часом і суспільний лад.

-Які ще є види драматичних творів?

Отже, в основі комедії сміх.

Слайд

„О сміх- велике діло!”- проголошував М. Гоголь.

Він підкреслював, що комедія повинна, мов бичем ,поражати тим сміхом, що його боїться й послідний негідник, якого нічим не поймеш”.

Слайд

У листах до сина Назара драматург підкреслював:„Комедія ця дуже серйозна ,і я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедії

жде тільки сміху. „Хазяїн” же - це зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети.

Стяжання для стяжання!”.

„ Я сам бачу, що це найкраща моя комедія”( І.Карпенко-Карий)

Бліц-опитування.

2.Проти кого спрямована сатира і у творі?

3.Сюжет твору. Скільки дійових осіб?

4.Головний персонаж п’єси?

5. Соціальне та економічне становище Пузиря?

Визначальна риса Терентія Пузиря? Які інші риси породжені його метою життя.?

6. Механізм його збагачення?( Праця. Хабарі. Бариші. Експлуатація. Аморальність, людська праця.(Цитати).

7.Що свідчить про його скупість?

8.Яким шляхом вирішив скористатися Пузир для свого збагачення?

9.Яке завдання він дає Ліхтаренкові, переводячи його в Мануйлівку? Як ви оцінюєте це з морального боку?

10. Яка риса розкривається у сцені з орденом?

11.Чи в усьому Пузир заслуговує викриття та осуду

12. Як розкривається його безкультурність?

13.Що найбільше турбує Пузиря під час хвороби?

14.Що приносить радість йому у передсмертний час?

15.Оточення Пузиря. Характеристика Феногена? Найзаповітніша мрія?

16.Що таке” комерческий гендель”?

17. Кого задавило „хазяйське колесо”?

18.Чим Ліхтаренко відрізняється від хазяїна та Феногена. Його засоби збагачення?

19. Яким вважає себе Пузир? Хто підтримує його в цьому? Який його вислів стверджує зворотнє?

20.Основне джерело збагачення? -Людська праця.

21.Чому Пузир зневажливо ставиться до Калиновича?.

22.Яка роль Золотницького в п’єсі? Хто він? Цитати.

23.Як він став жертвою своєї скупості?

24. Лікар висловився: „Типічно”, характеризуючи надзвичайну скупість мільйонера , засліпленого жадобою до наживи. Чи це справді та?

-Що сказав про героя п’єси І.Франко?

(Матеріал до уроку)

У комедії 18 дійових осіб, не рахуючи юрби робітників і позасценічних персонажів.

Основна увага зосереджена на Пузиреві – головному персонажеві.

-Хто він? Його соціальне й економічне становище? Цитати.

Учень. Головний персонаж комедії Терентій Гаврилович Пузир- це великий український капіталіст –землевласник. Хазяїн-мільйонер.

Він виріс із звичайнісінького сільського глитая.

„Ми були так собі хазяї. З середнім достатком”,- згадує Марія Іванівна. Його жінка. Минуло три з половиною десятка років і Пузир досягнув вершини економічногї могутності, став володарем неосяжних земельних просторів ”Їхали ми цілий день. „Чия земля?” –питаємо.-Терентія Гавриловича Пузиря” „На другий день знову питаємо „Чия земля?”- „Терентія Гавриловича. І тільки на третій день , надвечір почалась земля Гаврила Афанасійовича чобота. Ха-Ха! Княжество”....

На цих землях розташовано кілька економій, де працюють сотні постійних і строкових робітників. На степах пузиря випасають сорок тисяч овець. Вирощують сотні пудів пшениці і така кількість буряків, яка забезпечує виробництво цілого цукрового заводу.

Хазяїн мав свою кантору. Штат управителів і помічників.

-Як же досягнув наш герой такого багатства?

Сам він твердить, що здобув ціною тривалої важкої праці” Я сорок літ недоїдав, недопивав, недосипав, кровію моєю окипіла кожна копійка..” На це вказує і його дружина :”Тридцять літ працювали. Сильно працювали.” Справді Пузир колись із степу не вилазив, „ всю молодість провів у степу”

-Але хіба чесна праця могла принести мільйони?

Виявляється у Пузиря своєрідне розуміння праці, всі зусилля спрямовані на те, щоб із усього користь витягувати. Хоч би й зубами прийшлося тягнути-тягни!”. Він і його жінка ніколи не знали. Що можна , а що не можна; аби бариш, то все можна!

Пузир признається, що він „йшов наосліп за баришами, штурмом кришив направо і наліво. Плював на все і знать не хотів людського поговору..”

Однак, досягнувши величезного багатства, Пузир не зупиняється на цьому, він відверто заявляє:

”Шукаю, де б більше купить землі. Бо скільки б чоловік її не мав- все бракує”.

-Якими ж рисами позначений характер Пузиря?

Провідна риса- ненаситна жадоба до збагачення. Він засліплений нею. Єдине прагнення мати більше. Для чого? Він не знає „стяжання для стяжання”. Він у полоні процесу.

Інші риси , породжені основною- безчесність. Бездушність. Честолюбність. Некультурність. Скупість.

Ми бачимо Пузиря тільки в робочому кабінеті.

Пузир вважає себе чесним і справедливим. Він щиро обурюється, що його, „чесного, ні в чім не винуватого хазяїна”, „грабитель Петька Михайлов „тягне за собою в тюрму” „Ваша честь- вище всяких векселів і розписок”,- каже Пузиреві Маюфес. „ У нього честь- перше всього”,- характеризує свого хазяїна Феноген.

„Та кого ж я обижав коли ?- заявляє хазяїн. „Ніколи, ніколи!” – підтверджує Феноген.

-Чи це справді так? Що таке честь? Яку нечесну справу затіяв Пузир?

Честь-сукупність вищих моральних принципів, якими людина користується у своїй громадській і особистій поведінці; повага. Пошана, визнання кого-небудь, чого-небудь- те, що дає право на шану, повагу , визнання.

Але цей „чесний” хазяїн погоджується стати учасником нечесної злочинної справи-переховати на своїх степах 12 тисяч овець злісного банкрута Петра Михайлова за добрий „бариш” за 20 тисяч.

-Він творець і організатор бідності.

Добре розуміє, що основне джерело його багатства - людська праця. І тому докладає всіх зусиль, щоб забезпечити себе вигідним дешевим робітником.

„Дешевий же робітник там, де” землі нема. Де нема за що рук зачепить, де бідність”.

-І пропонує план економічного розорення селян. Створення бідності. Як ставиться до робітників?

„Казенну оброчну статтю взять! Наділи мужицькі на десять літ в оренду- взять! А як мужик зостанеться без землі- роби з ним, що хочеш...”

„Загнуздавши мужиків, Пузир нещадно їх експлуатує. Його робітники отримують копійки за важку працю. Годують їх „ гірше свиней”. Для робітників печуть хліб „пополам із половою”. Глевкий. „Робочого чоловіка не можна, моя дитино, нагодувати іншим, білішим хлібом: він буде голодний...” В гарячу літню пору він дає розпорядження годувати краще, але восени, коли настане час розплати, можна повернути до старого: тоді багато робітників повтікає , а їхній заробіток залишеться в кишені хазяїна„Отак розумні хазяї роблять!”.

-Що він говорить про голодних?

-„Голодних буде тим більше- чим більше голодним помагать. Он у мене робочим поденним платять по тридцять п'ять копійок .Нехай голодні ідуть до мене по 15 копійок на роботу”.

-

Ставлення до дочки?

__„Скоріше вогонь розіллється з водою, ніж я дам своє благословення на такий шлюб”

-„Дика, страшенна сила”,- говорить устами Золотницького автор.

-Але у творі український капіталіст-аграрій показаний не тільки страшним, а й смішним через свою некультурність. Духовну убогість.

Коли в його присутності згадали про гоголівські описи степу, він кинув репліку: ”Не знаю. Я на степах у Гоголя не бував!” Довелось Соні пояснювати, що Гоголь- це письменник, який у своїх творах описував українські степи.

А Котляревський „ йому без надобності, і він відмовляється переслати гроші на спорудження пам’ятника Котляревському. Кожен, хто сповнений благородних поривань, для нього - дивна людина.

-Характерним виявов інтелектуальної обмеженості і примітивності є його дрібна честолюбність.

При всій своїй скнарості і байдужості до гуманних, громадських заходів Пузир зважився на незвичайний вчинок- пожертвувати на приют. –