
- •Нечипоренко о. В. Математичні методи в психології
- •Розробники:
- •Рецензенти:
- •Лекція 1 проблема вимірювання в психології
- •Виміри та шкали
- •Лекція 2 основні статистичні поняття
- •Лекція 3 підготовка даних до математичної обробки
- •Графічне представлення результатів
- •Визначення квантилів
- •Лекція 4 міри центральної тенденції
- •Середнє арифметичне значення
- •Міри мінливості
- •Дисперсія
- •Середньоквадратичне (стандартне) відхилення
- •Коефіцієнт варіації
- •Перевірка статистичних гіпотез
- •Розподіл змінних величин
- •2. Характеристики форми розподілу
- •5.4. Типи ексцесу
- •3. Критерій хі-квадрат (χ2) Пірсона
- •Формулюються статичні гіпотези:
- •Підраховується загальна кількість виборів.
- •Складення таблиці для вирахування емпіричного значення χ2.
- •1. Формулюються статистичні гіпотези.
- •2. У таблиці підраховуються суми частот по рядках і по стовпцях.
- •4. Критерій Колмогорова – Смірнова (l)
- •Дослідження взаємозв’язку ознак Кореляція
- •Класифікації коефіцієнтів кореляції
- •Класифікація коефіцієнтів кореляції за силою
- •Класифікація коефіцієнтів кореляції за значимістю
- •Визначення значимості кореляції
- •Лінійна кореляція
- •Дихотомічний коефіцієнт кореляції (φ)
- •Коефіцієнт рангової кореляції Кендалла (тау Кендалла, t )
- •Точковий бісеріальний коефіцієнт кореляції (rpb)
- •Оцінка достовірності відмінностей Класифікація критеріїв
- •Непараметричний критерій q Розенбаума
- •Критерій φ⃰ - кутового перетворення Фішера
- •Біноміальний критерій m
- •Міри впливу Сутність проблеми
- •Оцінка достовірності зсуву в значеннях досліджуваної ознаки
- •Класифікація зсувів та критеріїв оцінки їх статистичної достовірності
- •Непараметричні міри впливу
- •Критерій χr2 Фрідмана
Дихотомічний коефіцієнт кореляції (φ)
Коефіцієнт φ використовується в якості міри зв'язку в тих випадках, коли ознаки х і у вимірюються в дихотомічній шкалі найменувань і можуть приймати значення 0 або 1.
Приклад: Проведено соціологічне опитування, яке стосується ставлення населення до релігії. Було опитано 250 респондентів (100 чоловіків і 150 жінок). За результатами опитування виявилося, що серед чоловіків 40 віруючих і 60 атеїстів, а серед жінок 85 виявилися віруючими і 65 - атеїстами.
Визначити, чи існує зв'язок між статтю і ставленням до релігії. Визначити знак і статистичну значущість коефіцієнта кореляції.
Н0: кореляція між статтю та відношенням до релігії значимо не відрізняється від нуля (є випадковою).
Н1: кореляція між статтю та відношенням до релігії значимо відрізняється від нуля (є невипадковою).
Введемо необхідні позначення:
- шкала х – стать (1 – чоловіки, 0 – жінки);
- шкала у – ставлення до релігії (1 – віруючий, 0 – атеїст).
Завдання можна вирішити двома різними способами:
1-й спосіб:
Складаємо матрицю співвідношення ознак:
-
Ознака х
1
0
Σ
Ознака
у
1
a
b
a + b
0
с
d
c + d
Σ
a + c
b + d
-
Ознака х
1
0
Σ
Ознака
у
1
40
85
125
0
60
65
125
Σ
100
150
Використовуємо формулу дихотомічного коефіцієнту кореляції:
Проводимо обчислення:
Інтерпретація знаку коефіцієнта кореляції полягає в тому, що якщо він позитивний, то 1 по х корелює з 1 по у, 0 по х корелює з 0 по у. Негативний коефіцієнт (як у нашому випадку) свідчить про те, що 1 по х корелює з 0 по у, 0 по х корелює з 1 по у. Іншими словами, жінки є більш віруючими, а чоловіки - більш атеїстичні. За таблицею критичних значень дихотомічного коефіцієнта кореляції знаходимо, що коефіцієнт є статистично значущим для 1 -го рівня (φкр.=0,13).
При відсутності відповідної таблиці можна скористатися наступним співвідношенням (для 1-го рівня значущості):
Z0,05=1,96
Z0,01=2,58
Z0,001=3,29
У нашому випадку: z = 2,58 і χ2 = 6,64, тобто висновок підтверджується. Крім того, в Табл. ІХ можна визначити статистичну значимість χ2 і для більш високих рівнів (ν=1). Кореляція між статтю і відношенням до релігії є статистично значимою.
Спосіб 2
Коефіцієнт вираховується за формулою:
Рx – відносна доля досліджуваних, які мають одиницю по х
Ру – відносна доля досліджуваних,які мають одиницю по у
qx = 1–Px які мають нуль по х
qy = 1–Ру які мають нуль по у
Рху – відносна доля досліджуваних які мають одиниці по х та у
Коефіцієнт φ вираховується за формулою:
Рху=40:250=0,16
Рх=100:250=0,40
Ру=125:250=0,50
qx = 1–Px =1-0,40=0,60
qy = 1–Ру =1-0,50=0,50
Висновок підтверджується.